Чи є наш Всесвіт гігантським накопичувачем даних? Нова теорія фізики досліджує цю ідею

Всесвіт, безмежний і таємничий, століттями зачаровує людство. Кожна зірка, що мерехтить на небі, і кожен вигин простору-часу ніби натякають на глибший космічний порядок. Але що, якщо наш Всесвіт — це не просто величезна фізична структура, а гігантський накопичувач даних, який працює за принципами комп’ютерного алгоритму? Нова теорія, висунута фізиком Мелвіном Вопсоном, кидає виклик нашому розумінню реальності, пропонуючи ідею, що гравітація може бути механізмом стиснення інформації. Про це пише Futurism.

Нова теорія: Всесвіт як цифрова система

Мелвін Вопсон, фізик із Портсмутського університету, у своїй останній роботі, опублікованій у журналі AIP Advances, пропонує революційну ідею: гравітація, одна з фундаментальних сил Всесвіту, може бути не просто фізичним явищем, а операцією з оптимізації цифрових даних. Його теорія спирається на так званий “другий закон інформаційної динаміки”, який стверджує, що інформація у Всесвіті поводиться подібно до енергії в законах термодинаміки.

За словами Вопсона, Всесвіт функціонує як величезний комп’ютер, який постійно стискає і впорядковує дані, щоб підтримувати космічну гармонію. Гравітація, у цій моделі, діє як інструмент, що “збирає” матерію докупи, подібно до того, як комп’ютер стискає файли для економії місця. Кожна елементарна частинка простору, за його припущенням, може бути “коміркою” для зберігання інформації, подібною до пікселя у відеогрі.

Коріння ідеї: теорія симульованого Всесвіту

Ця концепція не є абсолютно новою. Ще на початку 2000-х філософ Нік Бостром висунув гіпотезу, що розвинені цивілізації могли б створювати гіперреалістичні симуляції, у яких ми, можливо, живемо. Ідея Вопсона додає до цього цифровий вимір, припускаючи, що гравітація — це не просто сила, а механізм, який забезпечує ефективність такої симуляції.

Вопсон проводить паралелі з цифровими системами, які ми використовуємо щодня. Наприклад, комп’ютери оптимізують дані, зменшуючи кількість точок інформації для економії ресурсів. Аналогічно, Всесвіт може “віддавати перевагу” стисканню матерії, щоб уникнути хаосу. Гравітація, таким чином, стає космічним інструментом для підтримки порядку.

Докази та аргументи Вопсона

Щоб підкріпити свою теорію, Вопсон звертається до прикладів із нашого світу. У 2022 році він аналізував генетичний код вірусу COVID-19 і стверджував, що його структура демонструє закономірності зменшення ентропії, що відповідає його закону інформаційної динаміки. Він навіть припустив, що інформація може бути “п’ятою формою матерії” поряд із твердим, рідким, газоподібним станами та плазмою. Ця ідея, хоча й смілива, викликала дискусії в науковій спільноті.

Вопсон також порівнює Всесвіт із сучасними технологіями, такими як відеоігри чи віртуальна реальність, де системи постійно оптимізують дані для підвищення продуктивності. Його теорія припускає, що кожна “комірка” простору може обробляти безліч частинок, подібно до обчислювальної системи, створеної для максимальної ефективності.

Скептицизм і виклики

Попри інноваційність, теорія Вопсона стикається з критикою. Багато вчених зазначають, що ідея симульованого Всесвіту, хоч і захоплююча, потребує надзвичайних доказів. Довести, що ми живемо в цифровій реальності, надзвичайно складно, особливо якщо гіпотетичні творці такої симуляції приховали всі її ознаки. Крім того, концепція інформації як п’ятої форми матерії залишається спірною і потребує подальших досліджень.

Чому ця теорія важлива?

Теорія Вопсона, навіть якщо вона не отримає широкого визнання, порушує глибокі питання про природу реальності. Чи є наш Всесвіт фізичною реальністю, чи це складна цифрова конструкція? Чи може гравітація бути не просто силою, а частиною космічного коду? Ці ідеї змушують нас переосмислити наше місце у Всесвіті та відкривають нові горизонти для науки.

Незалежно від того, чи стане ця теорія проривом, вона нагадує нам, наскільки загадковим залишається наш Всесвіт. Кожна нова гіпотеза, якою б сміливою вона не була, наближає нас до розкриття його таємниць. Чи є ми частиною гігантського накопичувача даних? Поки що це лише теорія, але вона вже змушує нас задуматися.

Заключне слово
Теорія Мелвіна Вопсона про Всесвіт як накопичувач даних поєднує фізику, філософію та цифрові технології, пропонуючи свіжий погляд на космос. Хоча її ще належить перевірити, вона відкриває двері до нових дискусій про реальність, гравітацію та наше місце у Всесвіті. Слідкуйте за оновленнями в цій захоплюючій галузі науки!

За матеріалами науково-популярних медіа