Нація як щоденний плебісцит Ернеста Ренана та американська мудрість про вибори

У 1882 році французький філософ Ернест Ренан у своїй лекції в Сорбонні (Що таке нація?) визначив націю як “щоденний плебісцит”, підкреслюючи, що її існування залежить від постійної згоди громадян. Водночас американське прислів’я, приписуване Томасу Джефферсону, стверджує: “Де закінчуються щорічні вибори, починається тиранія” (Лист до Адамса, 1800). Ці ідеї, хоч і виникли в різних історичних і культурних контекстах, об’єднує акцент на активній участі народу в підтримці легітимності нації та уряду. Ця стаття досліджує історичне значення цих концепцій, їхній зв’язок із сучасною демократією та їхню актуальність у 21 столітті.

Ернест Ренан і “Що таке нація?”

Біографічний контекст

Ернест Ренан (1823–1892) був видатним французьким ученим, відомим своїми працями з історії релігій і національної ідентичності (Біографія Ренана). Його лекція 1882 року в Сорбонні була відповіддю на зростання націоналістичних рухів у Європі після революцій 1848 року та Франко-прусської війни 1870–1871 років. У цей період Франція переживала політичні зміни, зокрема становлення Третьої республіки, що спонукало Ренана переосмислити поняття нації.

Ключові ідеї лекції

Ренан заперечував традиційні уявлення про націю, засновані на расі, мові, релігії чи географії. Він стверджував, що нація — це “душа, духовний принцип”, який складається з двох елементів (Аналіз лекції):

1. Спільна спадщина: Нація формується через спільні історичні спогади, які об’єднують людей.

2. Сучасна згода: Нація існує завдяки бажанню громадян жити разом і зберігати спільну спадщину.

Фраза “нація — це щоденний плебісцит” підкреслює, що національна ідентичність не є статичною, а вимагає щоденного підтвердження через свідомий вибір громадян. Ренан також зазначав, що нація потребує “забуття” минулих конфліктів, щоб зосередитися на спільному майбутньому, що робить його ідею актуальною для країн зі складною історією.

Вплив на національну ідентичність

Концепція Ренана мала значний вплив на французький республіканізм, де національна ідентичність визначалася через громадянство та спільні цінності, а не етнічне походження (Французький націоналізм). Його ідеї також вплинули на глобальні дискусії про націоналізм, пропонуючи модель, яка підкреслює добровільну згоду як основу нації.

Американське прислів’я: “Де закінчуються щорічні вибори, починається тиранія”

Історичний контекст

Прислів’я “Де закінчуються щорічні вибори, починається тиранія” відображає політичну філософію засновників США, які прагнули створити уряд, підзвітний народу. Томас Джефферсон у 1800 році писав, що це була їхня максима, підкреслюючи важливість регулярних виборів для запобігання автократії (Лист до Адамса, 1800). Ця ідея була центральною під час дебатів на Конституційному конвенті 1787 року.

Значення в американській демократії

Джеймс Мадісон у Федералісті № 53 обговорював це прислів’я, зазначаючи, що часті вибори забезпечують залежність уряду від народу (Федераліст № 53). Деякі штати, як Массачусетс, наполягали на щорічних виборах, вважаючи їх захистом від тиранії (Конституційні дебати). Однак засновники дійшли компромісу: дворічні терміни для Палати представників і шестирічні для Сенату, щоб збалансувати відповідальність і стабільність.

Зв’язок із популярним суверенітетом

Прислів’я відображає принцип популярного суверенітету, за яким легітимність уряду залежить від згоди народу. Регулярні вибори є механізмом, що дозволяє громадянам періодично підтверджувати або змінювати свій уряд, запобігаючи концентрації влади.

Зв’язок між концепціями

Спільна основа: Постійна згода

Ренан і американське прислів’я підкреслюють необхідність постійної згоди, але в різних сферах:

• Ренан: Зосереджується на національній ідентичності, стверджуючи, що нація існує через щоденне рішення громадян бути разом.

• Американське прислів’я: Наголошує на управлінні, підкреслюючи, що регулярні вибори запобігають тиранії, забезпечуючи підзвітність уряду.

Обидві ідеї ґрунтуються на принципі, що легітимність залежить від активної участі народу. Ренан розглядає це як духовний і культурний процес, тоді як американська максима пропонує практичний механізм — вибори.

Сучасна актуальність

У 21 столітті концепція Ренана стала більш буквальною завдяки соціальним медіа та швидкій комунікації. Громадяни можуть щодня висловлювати свою згоду чи незгоду через онлайн-платформи, що наближає ідею “щоденного плебісциту” до реальності (Сучасний аналіз). Однак це може призводити до поляризації та нестабільності, якщо не супроводжується інституційними механізмами, як-от регулярні вибори, про які говорить американське прислів’я.

Наприклад, у країнах із частими референдумами чи протестами громадянська участь може нагадувати щоденний плебісцит, але без структурованих виборів це може дестабілізувати уряд. Американська модель виборів кожні два роки забезпечує баланс між участю та стабільністю, хоча деякі критики вважають, що надто часті вибори можуть відволікати від довгострокового планування.

Висновок

Концепція Ернеста Ренана про націю як щоденний плебісцит і американське прислів’я про запобігання тиранії через щорічні вибори підкреслюють важливість постійної згоди в національній ідентичності та демократії. Ренан пропонує філософське бачення нації як спільноти, що постійно оновлюється через волю її членів, тоді як американська максима наголошує на практичних механізмах, що забезпечують підзвітність уряду. У сучасному світі, де технології дозволяють безперервну участь, ці ідеї залишаються актуальними, нагадуючи про необхідність балансу між активною участю громадян і стабільними демократичними інститутами.

Таблиця порівняння концепцій

Ключові цитати:

• Ренан: “Нація — це щоденний плебісцит” (Що таке нація?).

• Джефферсон: “Де закінчуються щорічні вибори, починається тиранія” (Лист до Адамса, 1800).

Ця стаття пропонує розуміння того, як історичні ідеї Ренана та американських засновників продовжують формувати сучасні уявлення про демократію та національну ідентичність.

Степан Сікора