Україна стала “легкою мішенню” для російських хакерів після скорочення допомоги США: аналіз кіберзахисту
Україна, яка вже третій рік протистоїть російській агресії, зіткнулася з новою загрозою — послабленням кіберзахисту через скорочення американської допомоги. За останні роки США відігравали ключову роль у зміцненні цифрових оборонних ліній України, надаючи спеціалізовану підтримку, обладнання, програмне забезпечення та навчання. Проте з приходом адміністрації Дональда Трампа у січні 2025 року фінансування та програми підтримки зазнали значних скорочень, що зробило Україну “легкою мішенню” для російських хакерів. Ця стаття аналізує поточну ситуацію, наслідки для кібербезпеки України та можливі шляхи розв’язання проблеми.
Скорочення американської допомоги: причини та наслідки
Зміни в політиці США
Після інавгурації Дональда Трампа в січні 2025 року адміністрація США розпочала масштабний перегляд зовнішньої допомоги, включаючи програми кібербезпеки. Зокрема, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке за останні п’ять років виділило понад 200 мільйонів доларів на кібербезпеку України, зазнало значних скорочень через реорганізацію, ініційовану Департаментом урядової ефективності під керівництвом Ілона Маска. Ці зміни торкнулися не лише кіберпідтримки, але й військових поставок та обміну розвідданими, що посилило тиск на президента України Володимира Зеленського.
Вплив на кіберзахист України
Скорочення фінансування призвело до припинення або паузи десятків контрактів із фахівцями, які надавали технічну підтримку сотням об’єктів в Україні. Зокрема, не були доставлені заплановані постачання комп’ютерного обладнання та програмного забезпечення, необхідного для захисту критичної інфраструктури. За словами київського експерта з кібербезпеки Єгора Аушева, який організував волонтерську “кіберармію” для протидії російським хакерам, “раптове та неоголошене припинення кібероперацій створило значні виклики”.
Російські кібератаки: масштаби загрози
Російські хакери, яких часто пов’язують із кремлівськими структурами, посилили атаки на Україну після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Вони намагалися саботувати енергетичну інфраструктуру, телекомунікаційні компанії та урядові установи. Наприклад, у 2022 році хакери атакували американську супутникову компанію Viasat, що обмежило можливості української армії координувати дії. Крім того, урядові та фінансові сайти зазнавали DDoS-атак, а енергетичні компанії стикалися зі шкідливим ПЗ, яке виводило комп’ютери з ладу.
Роль США у зміцненні кіберзахисту України
Історія підтримки
З 2015 року, після атак на українську енергетичну інфраструктуру, які спричинили масштабні відключення електроенергії, США почали активно підтримувати Україну в сфері кібербезпеки. USAID, Агентство національної безпеки (NSA) та Кіберкомандування США надавали обладнання, програмне забезпечення та проводили навчання для тисяч українців. Найбільший контракт на 128 мільйонів доларів, укладений у 2020 році з компНІєю DAI Global LLC, передбачав захист критичної інфраструктури, зокрема державної енергетичної компанії “Укренерго”, податкової служби, аеропортів та Чорнобильської АЕС.
Приватний сектор і міжнародна підтримка
Окрім державної допомоги, Україна отримувала підтримку від приватного сектору. Компанії, такі як Mandiant, Palo Alto Networks та Symantec, через організацію Cyber Defense Assistance Collaborative (CDAC) надавали розвіддані про кіберзагрози та інструменти для виявлення вторгнень. Міжнародний механізм Таллінна, підтриманий Канадою, Великою Британією, Німеччиною та іншими країнами, також виділив 200 мільйонів доларів на кібербезпеку України, з яких 100 мільйонів мав надати США. Однак після січня 2025 року американське фінансування було заморожено.
Наслідки для України
Послаблення цифрових рубежів
Скорочення американської підтримки послабило цифрові оборонні рубежі України, що може призвести до зростання успішних кібератак. За словами українського експерта Андрія Маніша, який працював над проєктами з виявлення російських хакерських атак, “багато проєктів зупинилися на півдорозі, контрактори були звільнені, а плани не реалізувалися”.
Зростання вразливості критичної інфраструктури
Критична інфраструктура України, включаючи енергетичні, фінансові та урядові системи, стала більш вразливою до атак. Наприклад, проєкти із захисту виборчої інфраструктури та дипломатичних комунікаційних мереж, які фінансувалися USAID, були припинені. Це може мати довгострокові наслідки для безпеки країни.
Можливі рішення та перспективи
Посилення міжнародної підтримки
Деякі країни, такі як Канада, Велика Британія та Японія, почали збільшувати фінансування кібербезпеки України, щоб заповнити прогалину, залишену США. Проте через масштаб американської підтримки повністю замінити її буде складно.
Роль приватного сектору
Приватний сектор залишається важливим джерелом підтримки. Компанії, які співпрацюють через CDAC, продовжують надавати Україні інструменти та розвіддані, що не залежать від урядових рішень США. За словами Грега Раттрея, виконавчого директора CDAC, “втрата фінансування від USAID робить діяльність приватного сектору ще важливішою”.
Внутрішні зусилля України
Уряд України, зокрема Служба спеціального зв’язку та захисту інформації, активно працює над посиленням кіберзахисту. Волонтерські ініціативи, такі як “кіберармія” Аушева, також відіграють важливу роль у протидії хакерам.
Висновки
Скорочення американської допомоги в сфері кібербезпеки поставило Україну перед новими викликами у протистоянні російським хакерам. Послаблення цифрових рубежів може мати серйозні наслідки для критичної інфраструктури та національної безпеки. Однак міжнародна підтримка, активність приватного сектору та внутрішні зусилля України можуть допомогти зменшити ці ризики. Для забезпечення стабільного кіберзахисту необхідна координація всіх сторін та пошук нових джерел фінансування.
