Де світовий гнів? Мовчання щодо терористичних атак Росії проти України
Трагічний день для України
24 квітня 2025 року Росія здійснила масовану скоординовану атаку на Україну, завдавши ударів по Києву, Харкову та Павлограду за допомогою крилатих ракет, балістичних ракет і безпілотників. Наслідки були катастрофічними: у Києві загинули 12 людей, 63 отримали поранення, 42 госпіталізовано, серед них шестеро дітей. У Харкові поранено понад 90 осіб, дані про загиблих уточнюються. Павлоград, на щастя, обійшовся без жертв, але психологічна травма величезна. Житлові будинки, школи, дитячі майданчики та продуктові магазини зруйновано, що стало черговим доказом терористичної кампанії Росії проти мирного населення України.
Поки Україна бореться за захист своїх громадян і суверенітет, виникає кричуще питання: де реакція світу? Чому Сполучені Штати, Європа та міжнародні організації здебільшого мовчать про ці звірства? І що ще більш тривожно: чому Дональд Трамп тисне на Україну, вимагаючи капітуляції, і водночас дає Росії карт-бланш на ескалацію агресії?
Масштаби атак Росії 24 квітня
Атака 24 квітня була ретельно спланованим актом терору, що поєднав різні типи озброєння для перевантаження української ППО:
Крилаті ракети: Х-101, запущені з бомбардувальників Ту-95МС із Волгоградської та Саратовської областей РФ, і 3М14 «Калібр», випущені з Чорного моря.
Балістичні ракети: «Іскандер-М» / KN-23, запущені з Воронезької області РФ.
Керовані авіаційні ракети: Х-59/69.
Безпілотники: «Шахед-Герань», «Гербера» та інші БпЛА.
Атака відбувалася хвилями:
Перший удар крилатими ракетами: 00:28–01:17 (49 хвилин).
Удар балістичними ракетами: 01:05–01:36 (31 хвилина).
Другий удар крилатими ракетами: 03:46–04:26 (40 хвилин).
Третій удар крилатими ракетами: 04:00–05:15 (1 година 15 хвилин).
Четвертий удар крилатими ракетами: 05:17–05:56 (39 хвилин).
Атака БпЛА: 19:03–06:28 (11 годин 25 хвилин).
Наслідки жахливі: зруйновані житлові будинки, спалахи пожеж у гаражах і адміністративних будівлях, люди опинилися під завалами. У Києві рятувальні операції тривають у п’яти районах, психологи та кінологи ДСНС допомагають постраждалим. Це не військові цілі, а цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі — характерна ознака воєнних злочинів Росії.
Мовчання Сполучених Штатів
США, як підписант угод, що гарантували безпеку України в обмін на її ядерне роззброєння в 1990-х, мають моральний і юридичний обов’язок підтримувати Україну. Проте реакція США була, м’яко кажучи, слабкою. Адміністрація президента Джо Байдена та лідери Демократичної партії обмежилися мінімальними публічними засудженнями останніх атак Росії. Конгрес і Сенат не виступили з єдиною заявою, а відсутність рішучих дій — таких як збільшення військової допомоги чи дозвіл Україні завдавати ударів по російських цілях — викликає сумніви щодо відданості Америки.
Ще більш тривожною є позиція Дональда Трампа та його оточення. Трамп неодноразово тиснув на Україну, вимагаючи віддати Росії Крим і Донбас, подаючи це як шлях до миру. Цей підхід ігнорує реальність: Володимир Путін — не миротворець, а воєнний злочинець, чия мета — повне знищення України. Відмова Трампа засудити дії Путіна разом із його очевидною прихильністю до російських інтересів свідчить про небезпечну капітуляцію перед авторитаризмом. Його мовчання щодо атак 24 квітня говорить саме за себе — особиста вигода та геополітичне умиротворення для нього важливіші за права людини та міжнародне право.
Приглушена реакція Європи
Європа також не спромоглася на рішучу відповідь. Хоча деякі європейські лідери висловили солідарність з Україною, Європейський Союз і НАТО не виступили із засудженням, яке б відповідало масштабам агресії Росії. Відсутність нових санкцій, збільшення військової підтримки чи юридичних дій проти Путіна та його режиму є оглушливою. Нерішучість Європи ризикує спровокувати Росію на подальшу ескалацію, що може загрожувати країнам Балтії, Молдові чи навіть членам НАТО, як-от Польщі.
Чому Трамп тисне на Україну?
Риторика та дії Трампа вказують на тривожну змову з планами Путіна. Вимагаючи від України віддати території, Трамп фактично дозволяє Росії продовжувати геноцид. Його наратив — що Україна мусить капітулювати, щоб уникнути ширшої війни, — ігнорує той факт, що умиротворення Путіна лише підживлює його імперські амбіції. Якщо Україна буде змушена віддати Крим, Донбас та інші регіони, що завадить Росії вимагати більшого? Бачення Трампом “миру” може призвести до анексії Литви, Латвії, Естонії та інших країн, адже Путін прагне відновити імперію в радянському стилі.
Такий підхід не лише морально неприйнятний, а й стратегічно хибний. Історія показує, що диктатори, як Путін, реагують лише на силу. Якби США надали Україні передове озброєння — ракети Tomahawk, сучасні літаки, системи ППО чи дозвіл на удари по території Росії, — Путін зрозумів би серйозність наслідків. Натомість Трамп, видно, діє за вказівками Кремля, просуваючи ідею поступок, які лише посилять агресію Росії.
Наслідки для України та світу
Атаки 24 квітня — це не лише трагедія для України, але й виклик для світового порядку. Руйнування житлових будинків, шкіл і дитячих майданчиків є прямими актами тероризму. Мовчання міжнародної спільноти, зокрема США та Європи, створює небезпечний прецедент: агресори можуть діяти безкарно, якщо жертва не має достатньої підтримки.
Тиск Трампа на Україну, щоб вона поступилася територіями, — це не лише зрада демократичних цінностей, а й шлях до ширшої війни. Якщо Путін отримає бажане, його апетити зростуть, загрожуючи не лише Україні, але й усій Європі. Світ має прокинутися й визнати: Путін — терорист і воєнний злочинець, а Росія — агресор, який не зупиниться, якщо його не зупинити силою.
Час діяти
Україна не розпочинала цю війну. Протягом 11 років вона захищається від російської агресії, платячи за це життями своїх громадян. Світ не може заплющувати очі на воєнні злочини Путіна. США, як гарант безпеки України за Будапештським меморандумом, повинні чітко заявити: Путін — терорист, Росія — агресор, і жодних поступок не буде. Європа має посилити санкції та військову підтримку. Міжнародна спільнота мусить притягнути Росію до відповідальності через Міжнародний кримінальний суд.
Тиск на Україну з боку Трампа та його союзників — це шлях до хаосу. Світ має підтримати Україну не лише словами, а й діями: надати сучасну зброю, дозволити удари по військових цілях у Росії та визнати Путіна тим, ким він є — воєнним злочинцем. Тільки так можна зупинити терор і захистити не лише Україну, а й увесь демократичний світ.
Джерела інформації:
Інформація про атаки 24 квітня 2025 року базується на офіційних звітах ОВА та ДСНС України.
Аналіз політики США та Трампа ґрунтується на відкритих заявах і публікаціях у міжнародних ЗМІ.
Дані про міжнародну реакцію взяті з аналізу публічних заяв лідерів США, ЄС і НАТО станом на квітень 2025 року.
Степан Сікора