Чому антикорупційні обіцянки не завжди працюють: уроки Гватемали для України

Обіцянки, які не виправдалися

У 2023 році Гватемала стала ареною політичного експерименту, коли кандидат у президенти Бернардо Аревало обіцяв “нову весну” – боротьбу з корупцією та підтримку бідного корінного населення. Його підтримала біднота, і він став президентом. Проте через рік його рейтинги впали вдвічі, а корупціонери не лише залишилися на своїх місцях, але й намагаються скинути його з посади. Ця історія, описана в статті The Economist, нагадує українські реалії 2019 року, коли Володимир Зеленський обіцяв “весна прийде – саджати будемо”. Але чому у Гватемалі невдача Аревало стала катастрофою для його рейтингів, а в Україні Зеленський утримує популярність? У цій статті ми розбираємо уроки Гватемали, порівнюємо їх з Україною та шукаємо відповіді на питання, чому антикорупційні обіцянки не завжди працюють.

Гватемала: Обіцянки “нової весни”

Бернардо Аревало, колишній дипломат, здобув перемогу на виборах у Гватемалі, обіцяючи подолати корупцію та покращити життя корінного населення, яке становить 44% населення країни. Більшість із них живе в бідності, а половина не має доступу до водопроводу. Аревало пропонував зміцнити державні інституції для корінних громад, проводити регулярні переговори з їхніми лідерами та усунути юридичні бар’єри для інвестицій у їхні землі.

Проте реальність виявилася складнішою. Після року при владі Аревало зіткнувся з потужним опором “пакту корумпованих” – змови еліт, які намагалися заблокувати його вступ на посаду ще у 2023 році. Генеральний прокурор Марія Консуело Поррас, яку звинувачують у корупції, залишилася на посаді й намагається зняти з Аревало імунітет. Близько 20% скарг на корупцію, поданих урядом, були відхилені або заархівовані. Судова система та Конгрес, де партія Аревало має меншість, також блокують реформи.

Розчарування корінного населення

Корінне населення Гватемали, яке активно підтримало Аревало, втрачає терпіння. Лідери громад, такі як Діна Жук, закликають президента бути сміливішим і звільнити корумпованих чиновників. Соня Гутьєррес, конгресмен від корінних народів, зазначає, що уряду бракує чіткого плану. Навіть символічні кроки, такі як переговори з лідерами громад, не задовольняють людей, які чекали швидких змін.

Рейтинг Аревало, який у січні 2024 року становив 78%, зараз упав до 39%. Його називають “tibio” – млявим. Невдалі рішення, як-от нові правила страхування для водіїв, викликали протести, зокрема блокування доріг. У результаті Аревало швидко скасував ці правила, що лише посилило враження про його слабкість.

Україна: Чому Зеленський утримує рейтинги?

На перший погляд, ситуація в Україні 2019 року виглядає схожою. Володимир Зеленський прийшов до влади з гаслами про боротьбу з корупцією та обіцянками “посадок”. Проте за шість років значних результатів у боротьбі з корупцією не досягнуто, а деякі соратники президента навіть опинялися в центрі скандалів. Попри це, рейтинги Зеленського залишаються стабільно високими – навіть до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.

Чому українці “прощають” Зеленському те, що гватемальці не пробачили Аревало? Одна з версій – у меншій гостроті проблеми корупції та бідності в Україні порівняно з Гватемалою. В Україні існує середній клас, який менш чутливий до корупційних скандалів, якщо отримує хоча б часткове виконання обіцянок – наприклад, інфраструктурні проєкти чи соціальні виплати. Соціальне розшарування в Україні також менш виражене, ніж у Гватемалі, де 44% населення живе в крайній бідності.

Інша причина – політичний контекст. В Україні Зеленський має більшу підтримку в парламенті, ніж Аревало в Конгресі Гватемали. Це дозволяє йому просувати певні реформи, навіть якщо вони не стосуються корупції. Крім того, війна з Росією змістила фокус суспільства з внутрішніх проблем на питання безпеки, що додатково підтримує рейтинг президента.

Уроки для України: Що пішло не так у Гватемалі?

Інституційна слабкість. У Гватемалі корупція глибоко вкорінена в державних інституціях, таких як прокуратура та суди. Аревало не має контролю над цими структурами, що блокує реформи. В Україні також є проблеми з незалежністю судової системи, але парламентська підтримка Зеленського дає йому більше можливостей для маневру.

Нереалістичні очікування. Гватемальці чекали швидких змін, але Аревало зіткнувся з системним опором. В Україні суспільство також прагне швидких результатів, але Зеленський уміло використовує медіа та символічні дії, щоб підтримувати довіру.

Символізм проти реальних дій. У Гватемалі переговори з корінними народами стали символічним жестом, але не вирішили їхніх проблем. В Україні Зеленський також використовує символічні кроки, але вони часто супроводжуються видимими проєктами, як-от “Велике будівництво”.

Соціальна структура. У Гватемалі бідність і розшарування роблять населення більш чутливим до провалу обіцянок. В Україні середній клас і менш виражене розшарування дозволяють президентові зберігати підтримку.

Як Україні уникнути помилок Гватемали?

Щоб антикорупційні обіцянки в Україні не повторили долю “нової весни” у Гватемалі, необхідно:

• Зміцнити інституції. Незалежна судова система та ефективна прокуратура – ключ до боротьби з корупцією.

• Чіткий план дій. Україні потрібна прозора стратегія антикорупційних реформ із конкретними дедлайнами.

• Реальні результати. Замість символічних жестів варто зосередитися на покаранні високопоставлених корупціонерів.

• Комунікація з суспільством. Прозоре інформування про прогрес у боротьбі з корупцією допоможе зберегти довіру.

 Уроки для політиків

Історія Бернардо Аревало в Гватемалі – це застереження для всіх політиків, які обіцяють швидкі зміни. Антикорупційні обіцянки легко приваблюють виборців, але їх виконання вимагає системних змін і політичної волі. В Україні Зеленський утримує рейтинги завдяки менш гострій соціальній ситуації та вмілій комунікації, але без реальних результатів у боротьбі з корупцією довіра може зникнути. Уроки Гватемали показують, що символічні дії не замінять реальних реформ, а терпіння суспільства має межі.

Чи вдасться Україні уникнути долі Гватемали? Це залежить від того, чи зможуть політики вчитися на чужих помилках і виконувати свої обіцянки.

 Поділіться цією статтею, якщо вважаєте, що боротьба з корупцією – ключ до майбутнього України! Долучайтеся до дискусії в коментарях: чому антикорупційні обіцянки не завжди працюють?

За матеріалами: The Economist