Владика Іриней очолив Літургію для українських заробітчан у Папській Базиліці Святого Павла за мурами

Духовна подія для української діаспори в Римі

У п’яту неділю Великого посту, у рамках Ювілейного року, владика Іриней очолив урочисту Літургію для українських заробітчан у величній Папській Базиліці Святого Павла за мурами. Ця подія стала не лише духовним зібранням, а й важливим моментом єднання української діаспори в Італії, яка попри відстань від рідної землі зберігає віру, традиції та надію на перемогу України.

Літургію разом із владикою Іринеєм співслужили о. Ігор Горішний із Неаполітанського деканату, о. Петро Венгрин ЧСВВ із Генерального дому Отців Василіян у Римі, а також український студент-свіченосиць Антон Стецько. Особливою окрасою богослужіння став хор, який прибув разом з о. Ігорем із громад Аверси та Фраттамаджоре. До них приєдналися українські заробітчани з Рима, створивши єдину молитовну спільноту.

Значення Папської Базиліки Святого Павла за мурами

Папська Базиліка Святого Павла за мурами є однією з чотирьох головних базилік Риму та важливим духовним центром для християн усього світу. Вона присвячена святому Павлу, апостолу, який пережив вигнання, переслідування та самотність, але залишився вірним Божій благодаті. Для українських заробітчан, які часто відчувають труднощі життя на чужині, ця базиліка стала символом надії та стійкості.

Під час Ювілейного року, коли відкриваються Святі Двері, паломники мають унікальну можливість отримати Повний Відпуст. Владика Іриней у своїй проповіді наголосив, що цей відпуст можна жертвувати за полеглих захисників України, за померлих рідних і за перемогу над ворогом. Ці слова знайшли особливий відгук у серцях присутніх, адже багато хто з них залишив домівки через війну, але продовжує підтримувати Україну молитвою та працею.

Проповідь владики Іринея: жертовність і служіння

У своїй проповіді владика Іриней звернувся до українських заробітчан, зокрема жінок, які стали «тимими героїнями» сьогодення. Він підкреслив, що вони, подібно до Пресвятої Богородиці, несуть тягар страждань, але залишаються вірними вірі та своєму народові. «Ви, наші заробітчанки, стали опорою для сімей, Церкви та України», — зазначив владика.

Основою проповіді стало Євангеліє від Марка (Мк 10:38–45), де Ісус говорить про служіння та жертовність: «Син Людський прийшов не на те, щоб йому служили, а щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох». Ці слова владика пов’язав із реаліями сьогодення, коли українські жінки — чи то в Україні, чи на чужині — демонструють приклад жертовності. Вони підтримують тил, волонтерять, працюють на передовій або щоденною працею в Італії забезпечують свої сім’ї, зберігаючи гідність, мову та культуру.

Владика також звернув увагу на питання, яке Ісус ставить своїм учням: «Чи можете пити чашу, яку я п’ю?» (Мк 10:38). Ця «чаша страждань» стала метафорою викликів, з якими стикаються українці під час війни. Владика закликав заробітчан не втрачати віри, адже шлях служіння, хоч і важкий, веде до духовного зростання та Божої благодаті.

Великий піст і духовне оновлення

П’ята неділя Великого посту, присвячена преподобній Марії Єгипетській, стала для присутніх часом для роздумів про покаяння та навернення. Владика Іриней нагадав історію святої, яка від гріховного життя перейшла до праведності через молитву та покаяння. Її приклад надихає віруючих не втрачати надії, навіть у найскладніші моменти.

Великий піст, за словами владики, — це не лише час покаяння, але й можливість зазирнути в глибину власного серця. «Чи готові ми служити так, як служив Христос? Чи готові віддати себе заради інших?» — ці питання владика адресував кожному, закликаючи йти шляхом любові та жертовності.

Українські заробітчани: сила молитви та єдності

Українські заробітчани, які зібралися в базиліці, представляли різні регіони України та різні життєві історії. Проте їх об’єднала спільна віра та любов до Батьківщини. Владика Іриней наголосив, що їхня молитва має велику силу, а сльози не є марними перед Богом. Він також процитував апостола Павла: «Нас тиснуть звідусіль, але ми не пригноблені; ми в труднощах, та ми не втрачаємо надії» (2 Кор 4:8–9). Ці слова стали втіхою для тих, хто переживає біль розлуки з рідними та тривогу за майбутнє України.

Особливо зворушливим моментом стало освячення владикою релігійних предметів і вручення пам’ятних ікон «Спасіння люду Римського». На завершення Літургії пролунала молитва за Україну та в наміренні Святішого Отця, що дало можливість усім присутнім отримати Повний Відпуст.

Роль української діаспори в Італії

Українська діаспора в Італії відіграє важливу роль у підтримці України, особливо під час війни. Заробітчани не лише фінансово допомагають своїм сім’ям, але й зберігають українську культуру, мову та віру. Літургія в Папській Базиліці стала ще одним підтвердженням їхньої духовної сили та єдності.

Владика Іриней звернувся до заробітчан із закликом не втрачати надії, подібно до Пресвятої Богородиці, яка пережила страждання, але дочекалася воскресіння. «Так буде і з Україною. Ми переживаємо свою Голгофу, але через ваше молитовне серце прийде перемога, мир і відродження», — підкреслив він.

Висновок

Літургія, очолена владикою Іринеєм у Папській Базиліці Святого Павла за мурами, стала знаковою подією для української діаспори в Італії. Вона нагадала про важливість віри, жертовності та служіння в часи випробувань. Українські заробітчани, які зібралися на це богослужіння, отримали духовну підтримку та натхнення продовжувати свою місію — бути опорою для своїх сімей і України.

Нехай слова владики Іринея та приклад апостола Павла надихають усіх нас не втрачати надії, молитися за мир і вірити у воскресіння України. Ця подія ще раз підтвердила, що український дух незламний, а віра здатна долати будь-які перешкоди.

За матеріалами: Єпіскоп Іреней Білик,

ЧСВВ, канонік ПАПСЬКОЇ БАЗИЛІКИ СВЯТОЇ МАРІЇ БІЛЬШОЇ