Після 4 тижнів у США: Чому українці живуть в ілюзіях щодо приходу Трампа

Реальність Трампа проти українських сподівань

 Багато українців не усвідомлюють, що відбувається з приходом Дональда Трампа до влади. Ми живемо у світі ілюзій, сподіваючись, що обіцянки нової адміністрації – це лише гучні слова. Але правда неприємна: іншого світу зараз немає. Трамп і його команда не просто говорять – вони діють. Ця стаття –  аналіз публікацій з інтернету. Час прокинутися і зрозуміти, що нас чекає.

1. Вони роблять те, що обіцяють: від слів до дій

Трамп і його адміністрація не жартують. Закрити USAID? Зроблено – про це повідомило The Washington Post 3 березня 2025 року, коли допомога Україні була призупинена після скандальної зустрічі з Зеленським (Trump administration to pause deliveries of military assistance to Ukraine). Ввести тарифи? Введено – Euronews 26 лютого 2025 року зазначає, що Трамп уже реалізує обіцянки про економічний тиск (Fact-checking President Trump’s claims on US financial support to Ukraine). Припинити допомогу Україні? Reuters 9 березня 2025 року підтверджує: інтелект і зброя більше не надходять (Trump says US has “just about” ended pause on Ukraine intel sharing). Перезапустити відносини з Росією? DW 14 березня пише про підготовку зустрічей із Путіним (US-Russia meeting on Ukraine: What is at stake?).

Українці часто думають: “Вони кажуть дикі речі, але ж цього не станеться”. Помиляєтеся. Вони серйозно налаштовані втілювати свої плани, навіть найабсурдніші. Це не блеф – це їхня стратегія.

2. Наративи про Україну: відлуння В’єтнаму та Афганістану

Ставлення адміністрації Трампа до України дедалі більше нагадує американську політику часів відходу з Південного В’єтнаму та Афганістану. Ось ключові паралелі, які можна помітити, спираючись на публікації:

• “Мир за будь-яку ціну”. The New York Times 16 березня 2025 року повідомляє, що Україна погодилася на 30-денне перемир’я за пропозицією Трампа (Ukraine Supports 30-Day Cease-Fire). Це відображає пацифістські настрої США часів В’єтнаму, коли головним було зупинити війну, не зважаючи на наслідки. Al Jazeera 12 березня додає: Трамп готовий тиснути на Київ заради миру (Ukraine accepts 30-day ceasefire in US talks). Афганський сценарій 2021 року – коли Трамп уклав угоду з талібами, залишивши країну напризволяще – тут як приклад.
• “Хто проти миру – той ворог”. Newsweek 15 березня цитує опитування: 47% американців не схвалюють політику Трампа щодо України, але його прихильники звинувачують Зеленського у “війнолюбстві” (Trump Gets Bad News On Ukraine War Negotiations). Це спрощений наратив, але він набирає популярності серед MAGA.
• “Нічого страшного не станеться”. Спецпосланець Трампа Стів Віткоф, за даними CSIS 28 лютого, вважає, що навіть поразка України не загрожує США чи Європі (Is Ukraine Now Doomed?). Це калька з аргументів про В’єтнам і Афганістан: “Ну програють, і що?”
• “Підтримка – марна трата”. CNN 5 березня пише: Трамп заморозив розвідку, бо вважає її непотрібною (Trump officials say US paused intelligence sharing). Так само вважали про Афганістан – допомога не змінила результату.
• “Це не наша справа”. Just Security 14 лютого зазначає: Трамп хоче переговорів із Путіним без України (Trump’s Endgame for the War in Ukraine). Це повторення ізоляціонізму часів В’єтнаму.
• “Місцеві еліти – корупціонери”. Трамп називає Зеленського “диктатором без виборів” (The Guardian 5 березня), як колись уряд В’єтнаму звинувачували в корупції.

Ці наративи – не просто слова. Вони формують політику, яка залишає Україну сам на сам із Росією.

3. Європа як шанс: але ненадійний

Хороша новина: Європа поки підтримує Україну. Reuters 4 березня пише, що Британія і Франція готові надати війська для перемир’я, а Німеччина пропонує фонд у 500 млрд євро (Trump says Ukraine willing to negotiate). Але настрої MAGA проникають і туди – про це свідчить Lowy Institute (Trump may surprise us on the Ukraine war). Якщо Європа піддасться ізоляціонізму, час для України спливе.

4. Що робити Україні: план замість ілюзій

Сподіватися на диво – не план, а шлях до провалу. Нам потрібна внутрішня єдність і реальна стратегія. Atlantic Council 7 листопада 2024 року наголошує: Україна має показати, чим корисна Європі (Donald Trump’s election victory fuels hopes and fears in Ukraine). Сильні інституції, демократія, розвиток підприємництва – це ключі до сильної держави. Brookings 15 березня додає: американці досі симпатизують Україні, але Трамп іде проти течії (Trump fails to dampen public support for Ukraine). Тож план розвитку – амбітний і реалістичний – потрібен уже зараз.

Час прокинутися

Ілюзії про Трампа – це пастка. Він робить те, що обіцяє, і його політика нагадує відхід США з В’єтнаму та Афганістану. Європа – наш союзник, але ненадійний. Україні потрібен власний шлях – сильна держава, яка не чекає милості, а діє. Часу обмаль.

Степан Сікора