На переговорах Путіна і Трампа Росія вимагатиме від України скоротити зв’язки з НАТО
Росія вимагатиме від України різко скоротити військові зв’язки з альянсом НАТО і стати нейтральною державою з обмеженою армією на будь-яких переговорах з новим президентом США Дональдом Трампом, кажуть люди, знайомі з цим питанням.
Все більше впевнений у своїй перевазі на полі бою в Україні, президент Росії Володимир Путін рішуче налаштований досягти своєї мети, щоб Київ ніколи не вступив до Організації Північноатлантичного договору і щоб були встановлені обмеження на його військовий потенціал, заявили люди, знайомі з мисленням Кремля, які попросили не називати їхніх імен, обговорюючи конфіденційну інформацію.
Позиція Кремля полягає в тому, що хоча окремі члени НАТО можуть продовжувати надсилати зброю в Україну в рамках двосторонніх угод про безпеку, будь-яка така зброя не повинна використовуватися проти Росії або для захоплення територій, сказав один зі співрозмовників, знайомий з підготовкою Москви до можливих переговорів.
Жорсткі, відкриті вимоги майже напевно не сподобаються українським лідерам, оскільки війна наближається до трирічного рубежу. Позиція російського лідера також суперечить заявленому Трампом бажанню якнайшвидше завершити конфлікт і може бути спрямована на те, щоб дати Москві свободу маневру для переговорів. Тим часом російські успіхи на сході України були повільними й далися дорогою ціною.
Україна і Росія проводять обмежені переговори в Катарі про правила захисту ядерних об’єктів від нападів, повідомила особа, знайома з підготовкою Кремля.
Українські чиновники, знайомі з ходом переговорів, заявили, що єдині переговори між Києвом і Москвою наразі обмежуються обміном ув’язненими й поверненням депортованих дітей.
Російські умови також включають збереження принаймні де-факто контролю над майже 20% території України, включаючи Кримський півострів, анексований у 2014 році, хоча Москва відкрита до обміну деякими територіями, кажуть деякі з цих людей.
Кремль не відразу відповів на прохання про коментар.
Минулого тижня Трамп заявив, що зустріч з Путіним готується, хоча прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у понеділок, що ніякої суттєвої підготовки до переговорів ще не відбулося. Переговори про припинення бойових дій не розпочалися.
Президент України Володимир Зеленський у листопаді, схоже, пом’якшив свою позицію щодо можливого припинення вогню, поки Росія все ще окуповує території, заявивши, що Київ повинен покладатися на дипломатію для повернення захоплених Москвою земель.
«Питання територій не є головною проблемою конфлікту, — сказала Тетяна Станова, засновник консалтингової компанії R.Politik і старший науковий співробітник Центру Карнегі Росія-Євразія. «Він має набагато ширший контекст, який, вочевидь, все ще не до кінця зрозумілий на Заході», вказуючи на позицію Москви щодо заявки України на вступ до НАТО, яка, за її словами, є “непохитною”, а також щодо роззброєння.
Хоча новий лідер США та його помічники не виявили особливого ентузіазму щодо обов’язкових гарантій безпеки для України, особливо через членство в НАТО, дехто в таборі Трампа висловився за підтримку Києва, якщо він буде вести дипломатію, щоб мати можливість вести переговори з позиції сили.
Країна отримала десятки мільярдів доларів американської та європейської військової допомоги відтоді, як Росія перекинула війська через кордон у лютому 2022 року.
Найбільше занепокоєння в Україні викликає те, що припинення бойових дій дозволить Росії перегрупуватися і завдати нового удару, і саме тому, за словами Києва, йому потрібна західна зброя і достатня кількість армії.
Україна «має бути нейтральною, нешкідливою і за жодних обставин не форпостом НАТО чи США», – заявив минулого місяця в інтерв’ю націоналістичний російський олігарх і союзник Кремля Костянтин Малофєєв. «Вона повинна мати крихітну армію, достатню для того, щоб Україна могла захищати свої кордони від біженців і виконувати поліцейські функції, але не достатню для того, щоб воювати з Росією».
Нейтральний статус має бути закріплений в Конституції України, вважають Малофєєв і двоє людей в Москві.
Трохи більше як рік тому Путін непрямими каналами повідомив високопоставленим американським чиновникам, що він може розглянути можливість відмовитися від наполягання на нейтральному статусі України і навіть від опозиції до можливого членства в НАТО, — розповіли тоді двоє людей, близьких до Кремля. Путін постійно використовував загрозу вступу України до НАТО як головне виправдання свого вторгнення, а повідомлення про можливе випробування повітряної кулі було зустрінуте США зі скептицизмом.
З того часу військова ситуація Росії покращилася, оскільки вона просувається вздовж фронту на сході України. Це підбадьорило Путіна зайняти більш жорстку позицію, сказав один із співрозмовників, знайомий з поточними приготуваннями.
Безумовно, Україна все ще утримує територію в Курській області Росії після несподіваного вторгнення минулого року, що є потенційним козирем, якщо Київ зможе її утримати, а США в п’ятницю оголосили про найбільш масштабні та агресивні санкції щодо торгівлі нафтою з Росією.
Мінімальні вимоги Росії — це нейтральна Україна, припинення подальшого розширення НАТО на пострадянські країни й суворі обмеження на чисельність української армії, за словами Павла Даніліна, політичного аналітика, який співпрацює з Кремлем.
Путін заявив, що будь-яка мирна угода має ґрунтуватися на так званих Стамбульських домовленостях. Згідно з останнім проєктом документа від весни 2022 року, він забороняв би перебування іноземних військ в Україні, проведення спільних навчань і членство Києва в будь-яких зовнішніх військових альянсах, заявив російський лідер у червні.
Минулого року американські ЗМІ повідомляли подробиці з документів, в яких зазначалося, що іноземна зброя не повинна потрапити в Україну, в тому числі ракети. Обидві сторони все ще мають розбіжності щодо деяких пунктів, включаючи обмеження на збройні сили Києва, зазначали видання.
Росія наполягала на обмеженні чисельності збройних сил України до 85 000 осіб і 342 танків, а також на обмеженні дальності польоту українських ракет до 40 кілометрів (близько 25 миль), тоді як Україна хотіла мати армію у 250 000 осіб і 800 танків, а дальність польоту ракет – 280 кілометрів, пишуть вони.
Дві країни також не змогли домовитися про те, які гарантії безпеки отримає Україна, що, ймовірно, є ключовим елементом будь-яких майбутніх переговорів.
