«Командування прорахувалося». Інтерв’ю з Рахманіним — про три аспекти провалів на покровському напрямку й ефект від Курської операції (відео)
— Спираючись на ту аналітику, яка є, перераховую для себе цілі Курської операції. Посилити позиції України під час переговорів, дестабілізувати Росію з середини, підняти бойовий дух українців, поповнити обмінний фонд, змусити російського диктатора Володимира Путіна перекинути свої війська з інших українських напрямків на Курщину? Поправте мене, будь ласка, якщо я помиляюся, але мені здається, окрім того, що справді був піднятий бойовий дух українців за перші два тижні, обмінний фонд поповнили (хоча була критика, що азовців не обміняли), поки що жодна з цілей не досягнута. Чи я помиляюся?
— По-перше, поповнення обмінного фонду не може бути головною ціллю, це завжди побічна ціль. Такі операції заради поповнення обмінного фонду ніхто в житті ніколи не затіяв би. Тим більше, що був ризик, умовно кажучи, загубити певну кількість власних військовослужбовців, не отримавши натомість будь-якої вигоди. Такий ризик був.
Слава Богу, ми цей етап уже пройшли. Але насправді для поповнення обмінного фонду чи створення так званої санітарної, чи буферної зони такі операції не проводять. У нас не та ситуація — не той резерв, не ті, якщо ми співставляємо, сили, засоби, економіки і Збройні сили, — щоб так ризикувати. Але, безумовно, як побічні цілі це мало право на існування.
Чи виправдала вона себе? До певної міри так. Я вам поясню. Крім бойового духу і поповнення обмінного фонду, про що ви зауважили, [сталося ще дещо].
Росіяни не перекидають ресурси, резерви, наприклад, з покровського напрямку — найбільш перспективного для них, найбільш важливого. Були там окремі повідомлення, що ніби перекидають якісь підрозділи. Підтвердження цієї інформації, по-перше, немає, по-друге, зважаючи на «плече», на шлях логістики, немає логіки окремі підрозділи перекидати з покровського напрямку — їх простіше перекидати з інших напрямків.
Але навіть ті ресурси, які перекидаються, перекидаються, наприклад, з тилу в Курську і в суміжні – Бєлгородську, Брянську області, бригади, які знаходилися на відновлені боєздатності, новостворені підрозділи, — все це все одно ресурс, все одно це резерв, який не може бути використаним на інших напрямках.
Мало того, росіяни зараз не накопичують великої кількості людей, великої кількості сил і засобів. Зараз вони фактично туди перекидають окремі підрозділи, строковиків, нікуди від них не дітися. Вони перекидають, як вже казав, бригади, які знаходилися на відновленні, новосформовані військові частини, насамперед 44-й армійський корпус, який створений в Ленінградській області. Зараз їм не потрібно більше сил і засобів.
Але рано чи пізно їм доведеться вирішувати питання зі звільнення від українських військ своїх територій. Тоді їм знадобиться набагато більше засобів, які вони не зможуть використати на інших напрямках.
Мало того, це створює додаткове навантаження на логістику, це створює додаткове навантаження на економіку, це створює додаткове навантаження на мобілізаційну систему. Росіяни все ще здатні відновлювати свої війська, насамперед за рахунок так званих добровольців, де-факто найманців, яких вони вербують, рекрутують до своїх Збройних сил за допомогою величезних заробітних зарплат. Але навіть вони самі вже помічають, стверджують, що цей потік поступово рідіє, маліє. Тому що кількість людей, готових помирати навіть за дурні гроші, все одно зменшується. Тобто все одно додаткове навантаження створюється.
І коли я кажу про цілі, ми розглядаємо реалізацію цих цілей в моменті. Війна — це тривалий процес. Деякі речі, які сьогодні ми не можемо помацати пальцями, можливо, дадуться взнаки за деякий час. Зараз це оцінити дуже важко.
На сьогодні говорити про якийсь надзвичайний ефект від операції важко. Але, можливо, це дасться взнаки згодом. Для цього треба розуміти дуже багато процесів, про які ми маємо дуже віддалені уявлення.
— Тобто є питання часу. Ви кажете, що, можливо, рано чи пізно, все одно там Росії доведеться перекодувати якісь підрозділи й сили.
— Не можливо, а точно доведеться перекидати. Зрозумійте, зараз ніхто не намагається оточити чи вичавити Збройні сили України, ті з’єднані підрозділи, які діють на території Курської області. Зараз вони просто намагаються стабілізувати ситуацію, не допустити подальших проривів, блокувати шляхи можливого просування, підперти фланги, створити фортифікаційні споруди на далеких підступах….
