Легальна «колонізація» Закарпаття розпочалася. Хто наступний у черзі?

21 серпня 2024 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури відведення земельних ділянок для розвитку цифрової інфраструктури (реєстр. № 9549).

Проєкт Закону України № 9549  за своїм змістом передбачає, фактично:  конфіскацію землі.

228 депутатів розпорядились долею цілого регіону: «колонізація» Закарпатської області розпочалася і думаю, що із складними наслідками.

Подивімось — як голосували Закарпатські народні депутати?

«За» голосували:  Горват Р.І., Жупанин А.В., Костюк Д.С., Костюх А.В., Кривошеєв І.С., Лаба М.М.,  Лунченко В.В.,  Петьовка В.В.,  Поляк В.М.

Як бачимо, усі закарпатські «Слуги народу» дружно підтримали  даний законопроєкт, який не відповідає Конституції України, суперечить Цивільному Кодексу України, не узгоджується із законами України і порушує права громадян України.

«Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об’єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану…

Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі».

Слід зауважити, що Конституція України, а саме стаття 64, якою визначено окремі обмеження в умовах воєнного або надзвичайного стану, мітить чітку заборону щодо недопущення обмеження права, визначеного статтею 55 Конституції України.

Статтею 353 Цивільного кодексу України, яка регламентує питання реквізиції (примусового відчуження майна у власника за надзвичайних обставин), установлено, що в разі реквізиції майна оцінка, за якою попередньому власникові була відшкодована вартість реквізованого майна, може бути оскаржена до суду (частина четверта).

Пропонований законопроєктом підхід щодо встановлення заборони на оскарження до суду рішень Закарпатської ОДА не забезпечує захисту прав власника майна, яке примусово відчужується, може призвести до їх порушення і неможливості власника захистити свої законні інтереси.

Наведені положення в проєкт Закону України № 9549 не враховує вимог частин 1 та 2 статті 55 Конституції України, згідно з якими права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порушене у законопроєкт питання щодо примусового відчуження в Ужгородському районі Закарпатської області земельних ділянок, іншого нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності в умовах воєнного стану для розміщення об’єктів оборонно-промислового комплексу та об’єктів інфраструктури має бути вирішено з урахуванням забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону України з метою убезпечення завдання непоправної шкоди громадянам та суб’єктам господарювання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Пунктом 11 статті 15 “Прикінцеві положення” Закону про відчуження (в редакції законопроекту) передбачено, що “стаття 141 цього Закону діє під час воєнного стану та протягом двох років з дня його припинення чи скасування, але не пізніше 1 січня 2027 року. У разі якщо після закінчення дії цієї статті власник земельної ділянки звернувся до Закарпатської обласної державної адміністрації із заявою, зазначеною у пункті 4 частини 19 статті 141 цього Закону, примусове відчуження такої земельної ділянки здійснюється за рішенням Закарпатської обласної державної адміністрації на умовах, зазначеною статтею в період її дії”. У цьому контексті зазначаємо, що такий підхід є алогічним, оскільки у ньому йдеться про можливість правового регулювання суспільних відносин, нормами, які вже — втратили чинність. При цьому виникає закономірне питання – яким чином власник земельної ділянки може подати заяву, право на подання якої припинено після дії ст. 141 Закону про відчуження (в редакції законопроєкту).

Правова невизначеність, порушення складового елементу верховенства права.

Встановлення будь-яких виключень  із загальних правил примусового відчуження об’єктів права власності протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні на території окремої адміністративно-територіальної одиниці України, а саме Ужгородського району Закарпатської області, є порушенням вимог частини 4 статті 13 Конституції України щодо рівності усіх суб’єктів права власності перед законом.

Проаналізувавши проєкт Закону України № 9549 зазначаємо,  такий законодавчий підхід створює умови для існування корупційних ризиків,  не забезпечує захисту прав власника майна,  низка його положень не відповідає Конституції України,  суперечить Цивільному Кодексу України, не узгоджується із законами України.

Дивує підхід Верховної Ради України приймати законопроєкти, які суперечать гарантіям Конституції України й порушують права громадян України.

Легальна колонізація» Закарпаття розпочалася. Хто наступний в черзі?

Лариса Криворучко

Голова ГО «Антикорупційний Фронт Лариси Криворучко»