Хто замовив Думу? І кому перейшло дорогу АРМА?
2 серпня 2024 року у відомому українському інтернет — виданні УНН (Українські національні новини) з’явилась замовна публікація Ольги Розгон «Як голова АРМА Дума втратила яхту медведчука: розслідування невдачі» з якої дізнаємось, що «АРМА не змогла реалізувати яхту медведчука за два роки арешту в Хорватії. Голова агентства Олена Дума затягнула процес, розпочавши продаж лише за місяць до закінчення терміну арешту.»
Так, чому «Олена Дума затягнула процес»?
Спробуємо об’єктивно, на скільки це можливо, розібратися з цим питанням
Ольга Розгон пише: «У березні 2022 року суд у Львові арештував майно медведчука, зокрема, і яхту.
Проблема полягала в тому, що фізично яхта екснардепа-зрадника знаходиться у порту в Хорватії. Однак, завдяки сприянню міжнародних партнерів, 23 травня 2022 року хорватський суд арештував це судно на максимально можливий строк, передбачений місцевим законодавством – 2 роки. Це без перебільшення унікальне рішення, оскільки в ухвалі хорватського суду було вказано передати яхту українському Агентству для її реалізації.
Та отримавши рішення іноземного суду АРМА зіштовхнулася з тим, що не мала законодавчої можливості управляти та реалізовувати активи, що перебувають за кордоном.
Для того, щоб якнайшвидше розпочати процедуру продажу яхти медведчука, у травні 2023 року Офіс генпрокурора спільно з Кабміном напрацював проєкт змін до відповідних нормативно-правових документів.»
Якщо «генпрокуратура спільно з Кабміном напрацював проєкт змін до відповідних нормативно-правових документів», то, мабуть, у травні 2023 році вже, мабуть, існував законопроєкт, який мала прийняти Верховна Рада України?
Чому журналістка, як доказ, не подала у своїй замовній публікації копію даного законопроєкту?
Ми маємо тільки голослівне твердження, що такий проєкт напрацьований Генеральною прокуратурою та Кабміном.
Ольга Розгон, мабуть, навмисне не звернула увагу ще на один цікавий момент. Згідно з ч. 1 ст. 93 Конституції України право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить Президентові України, народним депутатам України та Кабінету Міністрів України.
Проаналізувавши офіційний сайт АРМА, бачимо:
– Дума О.О. призначена Урядом керівником АРМА, за результатами конкурсу, 30.06.2023року.
– У серпні 2023 року опубліковано для обговорення розроблений порядок про реалізацію арештованих активів за кордоном.
– У листопаді 2023 року Урядом затверджено порядок про реалізацію арештованих активів за кордоном.
-У лютому 2024 року отримано погодження Уряду на реалізацію яхту.
-У лютому 2024 року АРМА здійснило огляд яхти.
– У квітні 2024 року АРМА стало тимчасовим судновласником та встановила прапор України на яхту медведчука.
Схоже, що той, кому така активність АРМА не подобалась, просто очікував строку спливу арешту і тому не надавав відповідні документи для Хорватського суду.
Не забуваймо — вартість яхти оцінюють у майже 8,5 мільярдів гривень.
Знову процитуємо ще одне голослівне твердження: «Однак, у кінці червня новою очільницею АРМА стає Олена Дума. Ймовірно, задля того, щоб додати собі політичних балів і продемонструвати свій “професіоналізм”, вона відкинула пропозиції, які підготували Офіс генпрокурора та МЗС, заявивши, що буде розробляти власний план.»
Цікаво, а в чому виражалось «відкинула пропозиції»? Адже АРМА – це структурний підрозділ Кабміну і керівник АРМи міг виходи до Кабміну тільки зі своїми пропозиціями, а не відкидати пропозиції Кабміну та Генеральної прокуратури.
Ще одне: процедура схвалення нормативно — правових документів є публічною, погоджується з іншими відомствами, в цьому випадку, як мінімум, з міністерствами юстиції, економіки та фінансів.
Такого документа Генпрокуратура не розробляла, на офіційному сайті він не розміщений, а отже журналістка Ольга Розгон розповсюджує неправдиву інформацію.
Чи були пропозиції з боку АРМи? Скоріше всього були. І тому «в середині лютого 2024 року Олена Дума урочисто заявила, що Кабінет міністрів України дозволив реалізацію яхти…».
Цікаво, а чому до цього часу Кабмін не давав дозволу на реалізацію яхти медведчука? Невже і в цій незрозумілій тяганині з продажу яхти теж винувата Олена Дума?
З позиції авторки, цитованої мною статті, — Так: «Однак, складається враження, що титанічні зусилля Олена Дума прикладала насправді для того, щоб віктор медведчук отримав свою яхту назад. Умисними були ці дії чи ні можуть розібратися лише правоохоронні органи. Але у будь-якому випадку результат очевидний, і була це службова недбалість чи умисні дії, скоєні на користь проросійських сил, має розібратися слідство, а винні понести покарання.».
«Сильно» сказано, медведчук, мабуть, аплодував Ользі Розгон. Адже це процитоване демагогічне висловлювання перевершує колись «дуже популярні темники» керівника Адміністрації президента віктора медведчука , які активно поширювались в підконтрольних ЗМІ на початку 2000 років.
Так все-таки хто замовник публікації?
Журналістка Ольга Розгон сам розшифровує замовника: «В Офісі Генерального прокурора зазначили, що протягом усього терміну арешту докладали зусиль для розробки механізмів, які б дозволили АРМА реалізувати майно, яке знаходиться за кордоном.».
Так в чому виразились ці «зусилля»? І де докази ?
В тому, що тільки в лютому 2024 року Кабмін дозволив продати яхту медведчука? Щось видно з логікою в журналістки не все в порядку.
Ще один цікавий пасаж Ольги Розгон в сторону Генпрокуратури: «…побачивши, що АРМА не встигає продати яхту, Офіс генпрокурора та МЗС почали шукати альтернативні шляхи, щоб Україна все ж не втратила яхту медведчука».
І що саме смішне в цьому пасажі, то це те, що сталося «чудо» і ЄС «побачило титанічні зусилля» Генпрокуратури та «27 травня 2024 року ЄС ухвалив рішення про запровадження персональних санкцій щодо віктора медведчука та його дружини. Завдяки цьому яхта перебуває під безстроковим арештом у Хорватії.» Яка примітивна логіка.
Замість того, щоб замовляти різні пасквілі на керівницю АРМА, замовникам та офісу Генпрокурора варто розуміти: що на офіційних медіаресурсах для тих хто вміє аналізувати вже все зрозуміло.
Голова ТСК ВРУ та журналісти-розслідувачі вже заявили про основні причини невдачі з продажу яхти медведчука
Схоже, що керівництво АРМА просто не вписувалося в схематоз ОГПУ, який останнім часом вражає отриманнями хабарів, відсутністю вироків та обвинувальних актів у кримінальних справах.
Навіть простому юристу зрозуміло, що компетенція отримати продовження арешту є виключно в ОГПУ.
АРМА спрацювала дуже оперативно: за три місяці затвердила порядок реалізації яхти, отримала дозвіл уряду на продаж, націоналізувала яхту під прапор України, підібрала Аукціонний будинок для реалізації. Така активність зірвала план повернути яхту медведчуку.
Заяви про розробку нового механізму — правовий цинічний нігілізм.
Адже механізм з продажу яхти є і він діє. А санкційні механізми, які розробляють третій рік поспіль представники міністерства юстиції та інші відповідальні особи — до цього часу ані суспільство, ані юристи до цього часу не побачили.
Відповідальність точно буде визначена для тих, хто в змові з медведчуком.
Справа часу.
ПІСЛЯМОВА
Не встиг дописати статтю, як в тих УНН появився черговий замовний пасквіль журналістки Лілії Подоляк “Зволікання з продажем яхти медведчука: чи можливе сприяння проросійським силам з боку голови АРМА?”. Прочитав. Нічого нового. Все той примітивізм, що в проаналізованій статті.
Для того, щоб не повторятись і не бути голослівним приведу тільки декілька фактів, які читач може легко перевірити:
- Профайл “адвоката” віктора медведчука досі “висить” на офіційному сайті Національної асоціації адвокатів України в Єдиному реєстрі адвокатів України під №001, не дивлячись на те, що його адвокатська діяльність була припинена більше, як рік тому.
2. Голова Національної асоціації адвокатів України Лідії Ізовітова є давня соратниця і подруга віктора медведчука.
3. Генеральний прокурор України Андрій Костін у 2013-2016 роках був головою комітету з міжнародних відносин Національної асоціації адвокатів України (голова Лідія Ізовітова). У 2013 році був нагороджений вищою нагородою Національної асоціації адвокатів України — почесним знаком “Видатний адвокат України”. Як депутат ВРУ 14 січня 2020 року — заступник голови Комітету з питань правової політики, після того — голова комітету. Як голова Комітету з питань правової політики активно виступав проти реформ адвокатури та прийняття Закону, який мав скасувати монополію адвокатури. Підтримує дружні і ділові відносини з Лідією Ізовітовою.
Це є факти, а читач хай робить висновки сам.
Степан Сікора