ЯК ОФОРМИТИ ЗАЯВУ ПРО НАКЛЕП

Під час війни деякі українці стикаються з хейтом та психологічним тиском. Кривдники своїми діями можуть дискредитувати честь та гідність людини. Але такі дії не можна залишати без уваги, особливо, коли є докази. Юрист ТОВ «Спектр Трансбуд» Олена Насеко на порталі b2bconsult розповіла, як оформити та куди подавати заву про наклеп.

Як оформити заяву про наклеп

Експертка пояснила, що заяву про наклеп можна оформити у вигляді позову про захист честі, гідності та ділової репутації. Вимоги до оформлення цієї позовної заяви наведені у статті 175 цивільного процесуального кодексу України.

«Потім вже звертатись з позовною заявою про захист честі, гідності та ділової репутації з наявною у вас доказовою базою до суду», – сказала вона.

Які докази потрібні, щоб їх визнали достатніми

За словами Насеко, необхідно буде зібрати усі наявні докази, які будуть підтверджувати факт наклепу, підготувати позовну заяву та подати до суду першої інстанції.

«В даній категорії справ саме відповідачі повинні довести правдивість своїх стверджень. Також паралельно ви можете подати докази, що будуть спростовувати наклеп. За результатом розгляду даної позовної заяви ви можете просити суд зобов’язати відповідача просити вибачення та спростувати свої ствердження», – пояснила юристка.

Експертка наголосила, що якщо наклеп завдає шкоди здоров’ю та внаслідок дій кривдника стан здоров’я погіршився настільки, що ви втратили можливість нормально жити і працювати, приєднуйте до позову довідку від лікаря і зможете вимагати відшкодування матеріальних збитків за лікування та моральну шкоду.

«Розмір грошового відшкодування залежатиме від певної кількості факторів: ступеня вини кривдника, характеру правопорушення, ступеня шкоди, завданої потерпілому, та доказів, які нададуть сторони у ході судового процесу, ряду інших обставин», – сказала вона.

Насеко додала, що без доказів (хіба що кривдник сам визнає свою вину) довести щось буде важко. За її словами потрібні будуть всі можливі та наявні докази:

  • свідки;
  • скриншоти публікацій з образами у групі;
  • смс-повідомлення погроз
  • відео тощо.

Дзеркало тижня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *