Про роль чекістської мафії в розв’язанні війни в Україні
Однак за суб’єктивними рішеннями часто ховаються корисливі кланові інтереси. З часів Стародавнього Риму відомо: щоб дізнатися справжнє підґрунтя подій, необхідно зрозуміти, кому вони вигідні.
Судячи з усього, за російською агресією проти України стоять інтереси чекістської мафії в російському керівництві та великому бізнесі (т.зв. “силовиків”). Роль спецслужб у сучасній Росії — тема, яка багато років зберігає гостроту й актуальність. За інтерес до неї поплатилися життям Литвиненко і Щекочихін. Хтось абсолютизує роль спецслужб, хтось вважає, що вони тільки найманці олігархії. У мене є своя оцінка цієї ситуації, зробити яку мені допомогли деякі пізнавальні зустрічі, що трапилися наприкінці 90-х, коли створювалася соціально-економічна база нинішнього режиму.
Був у мене знайомий — господар великого рекламного холдингу, якому належала мережа зовнішньої реклами по всій Росії й багато ще чого (до речі, у нього працював тоді сумнозвісний депутат Железняк, але зараз не про нього). Цей рекламник тоді багато пив і був балакучий. Він розповів мені, що в його бізнесі беруть участь негласні партнери — генерали ФСБ “із самого верху”, до того ж такі зв’язки є й у всіх інших великих московських рекламних фірм. Відчувалося, що рекламник побоюється цих генералів і впевнений у їхній всемогутності. З жахом в очах він розповідав мені про те, що у вищих чинів ФСБ є традиція відзначати день чекіста (мабуть, на пам’ять про Берію), викрадаючи на вулицях Москви дівчину і ґвалтуючи її (сюжет начебто з книжок Сорокіна або Пелевіна). Я тоді подумав, що, найімовірніше, самі чекісти поширюють про себе такі страшилки, щоб підшефні їм комерси сильніше їх боялися.
Про те, що високопоставлені співробітники спецслужб “тримають за горло” багато успішних компаній мені розповідали тоді й інші підприємці. Проте вплив “силовиків” не був безмежним. У олігарха, з яким мені доводилося регулярно спілкуватися того ж 1998 року (до речі, йому вдалося зберегти більшу частину своєї бізнес-імперії й за часів Путіна), було зовсім інше ставлення до чекістів, ніж у рекламника. Олігарх сприймав їх не як грізних старших партнерів, а як свою обслугу, готову за гроші на що завгодно. Наприклад, він розповідав, що чекісти доповідають йому про все, що відбувається в коридорах влади, які вони прослуховують. Олігарх не залежав від прихильності спецслужб. У нього був крутіший дах — вище керівництво країни.
Прийшовши до влади, Путін продовжив єльцинську традицію дахування олігархів, але радикально послабив їхній політичний вплив. Олігархи стали залежати від “силовиків”, майже так само сильно, як і решта бізнесу. Однак чекістське панування все ж не стало тотальним. Чекісти, як онегінський дядько, змусили олігархів себе поважати, але краще вигадати не змогли. Вірніше Путін їм не дав. Він не дозволив “силовикам” безконтрольно пресувати олігархів. На поталу ЧК було віддано лише кілька ритуальних жертв: Ходорковського, Березовського з Гусинським тощо. Путін різко посилив вплив чекістів-“опричників”, але зберіг і “земську”, тобто ще єльцинську олігархію, створивши в такий спосіб систему стримувань і противаг, що зміцнює його особисту владу. Рятувало олігархів і те, що їхню власність, як показала історія з ЮКОСОМ, виявилося неможливо відібрати, не нарвавшись на багатомільярдні позови в західних судах.
Судячи з історії з Євтушенковим, “розкуркулення” олігархів ще далеко не завершено. Олігархи ще брикаються і так просто чекістам своїх позицій не здають принаймні за дуже пристойні відступні, які можуть становити до десятків мільярдів доларів (за таку суму власники ТНК поступилися її чекістській Роснефти). Той самий Євтушенков не побоявся перейти дорогу силовику №1 Сєчіну і спробував перехопити у нього “законну здобич” (Башнефть). Євтушенков поплатився за порушення головного принципу путінського полювання за власністю: уперед чекістського батька за здобиччю не лізь.
“Силовики” досі не домоглися тотального контролю навіть над сировинним сектором, де існує низка впливових “земських” олігархічних груп. Щоб позбавити олігархів путінського даху і розірвати їхні імперії на шматки, чекістським “опричникам” потрібно було створити екстремальну ситуацію “передвоєнного часу”. Війна все спише! В умовах тотальної мобілізації сил на боротьбу із “зовнішнім ворогом”, “земські” олігархи, тісно пов’язані з іноземним та офшорним капіталом, стануть легко вразливими. Їх легко можна буде звинуватити в непатріотизмі або просто наїхати на них під шумок військових приготувань — які тут розмови про права власності, коли “Батьківщина в небезпеці”. Путіну тоді не залишиться нічого іншого, як здати олігархів на поталу чекістським вовкам. А вже на рішення західних судів в умовах нової холодної війни й зовсім ніхто не звертатиме уваги.
Російські “силовики” (поряд із Путіним) – головні винуватці війни в Україні та нової холодної війни у світі. Вони мають пряму корисливу зацікавленість у подальшому загостренні ситуації. Тільки війна дозволить чекістським кланам остаточно підім’яти під себе власність старих олігархічних імперій.
Жодної симпатії у мене “єльцинські” олігархи не викликають. Вони такі ж розбійники з великої дороги, як і чекісти. Але саме чекістські клани виступають зараз у ролі головного провокатора і вигодонабувача війни.
*****************
Шановні добродії, дорогі українці, долучайтесь до допомоги ЗСУ. За ваші кошти БФ “Полонія” придбає для наших ЗСУ автомобілі та іншу необхідну техніку і матеріали. Вся інформація про використання Ваших коштів буде публікуватись на сайті fenixslovo.com:
Одержувач: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ПОЛОНІЯ”
Код Одержувача: 45182991
Банк Одержувача: АТ «ОТП БАНК» в м. Київ
МФО 300528
Рахунок № UA743005280000026000000034874
Для допомоги ЗСУ.
РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!!
Контактні дані для зв’язку:
stepansikora@gmail.com, fenixslovo@ukr.net, +380501657803, telegram, Viber, WhatsApp
