Операція Сніжок. Як 1954 року в СРСР випробували ядерну зброю на 45 тисячах солдатів, які зображували остаточне захоплення Європи
Британська Financial TImes повідомила 28 лютого, що російські війська провели репетицію застосування тактичної ядерної зброї під час гіпотетичного конфлікту з великою світовою державою.
Про це свідчать документи, що просочилися в пресу, які, за повідомленням FT, включають сценарії підготовки до вторгнення Китаю.
У зв’язку з цим історичний оглядач NV Олег Шама нагадує, як проходили перші радянські ядерні випробування за участю військових підрозділів у 1954 році.
Перші радянські ядерні випробування за участю військових підрозділів на Тоцькому полігоні і недалеко від населених пунктів, за словами генералів, пройшли успішно. Дані про здоров’я 45 тис. солдатів, які брали участь у навчаннях, і місцевих жителів засекречені донині або просто знищені.
“Чи наражалося на небезпеку місцеве населення? Однозначно ні”, – впевнено виправдовував військові навчання на Тоцькому полігоні у вересні 1954-го (відео того часу) їхній учасник генерал-лейтенант Сергій Зеленцов. Щоправда, говорив він це через 50 років після тих подій, коли вперше в СРСР було розіграно бій із застосуванням ядерної зброї. Участь у ньому взяли 45 тис. солдатів.
Ніхто з них, як і Зеленцов, тоді не знав: якби атомна бомба здетонувала не в повітрі, як це передбачалося, а на землі, вони всі зазнали б значно сильнішого опромінення. Піднятого вибухом ґрунту було б незрівнянно більше, і саме його частинки становили найбільшу загрозу всьому живому. А сценарій навчань передбачав їхнє виконання в будь-якому разі — солдати мали вступити в умовний бій, попри рівень радіації.
Цей експеримент мав кодову назву Операція Сніжок, і залишався під завісою секретності аж до кінця 1980-х, поки преса епохи перебудови не вхопилася за події на Тоцькому полігоні. Загальний посил тодішніх публікацій був викривальним, адже впливу радіації зазнали десятки тисяч молодих солдатів. Їм було заборонено розголошувати участь у ядерному випробуванні, а тому й причини подальших їхніх хвороб не вдалося встановити.
У 2004-му патріоти Радянського Союзу, які ностальгують, до ювілею “Сніжка” зібрали пафосні спогади учасників навчань. Зеленцов, який під час операції був 27-річним офіцером 6-го управління міністерства оборони СРСР, узагалі обурювався: “Коли нефахівці висловлюють сумніви в безпеці [випробувань], то шкодять психіці колишніх учасників Тоцьких навчань”.
Перевірка солдатів на рівень отриманої радіації під час навчань. На фото — імовірно Тоцький полігон, вересень 1954 року / Фото: DR
У створенні атомної бомби Кремль судомно гнався за американцями чотири роки. За два тижні після бомбардування Хіросіми в серпні 1945-го в Москві було створено спеціальний комітет з використання атомної енергії на чолі з Лаврентієм Берією. Тодішній очільник НКВС отримав необмежені повноваження, щоб мотивувати вчених і конструкторів до створення ядерної зброї. Однак ані численні ув’язнені на уранових копальнях, ані секрети американських розробників, що їх поцупили радянські агенти Юліус та Етель Розенберги у США ще 1944-го, ані геній головного фізика-ядерника країни Ігоря Курчатова не дали змоги швидко відповісти американцям. Першу свою атомну бомбу СРСР випробував тільки наприкінці літа 1949 року на полігоні під Семипалатинськом у Казахстані.
Тоді радянське керівництво ще марило світовою пролетарською революцією. Отримавши контроль над Східною і Центральною Європою після розгрому Німеччини, Сталін вибудовував плани подальшого просування на захід.
Віктор Суворов, історик і публіцист, а також колишній радянський розвідник, вважає, що сталінське вторгнення повинно було розпочатися на кордоні Західної Німеччини — держави, створеної з окупаційних зон США, Великої Британії та Франції 1949 року.
Головним аргументом Москви в освоєнні Західної Європи мала стати нова зброя, яку слід було випробувати в умовах, максимально наближених до реальних. Справу померлого нещодавно Сталіна продовжив Микита Хрущов, який став на той момент головним комуністом СРСР. Він призначив на 14 вересня 1954-го перші в історії Союзу загальновійськові навчання із застосуванням ядерної зброї.
Керував операцією головний радянський полководець — маршал Георгій Жуков, який обіймав на момент навчань посаду заступника міністра оборони. Для навчань із застосуванням атомної бомби РДС-2 було обрано полігон в Оренбурзькій області, поблизу села Тоцьке. Суворов писав, що ця місцевість — пагорби, рівнини, ліси — дуже нагадувала ландшафт на кордоні між Західною і Східною Німеччиною. Розташування населених пунктів теж було відповідним: за 4-5 км від місця ймовірного підриву бомби – чотири села. Великі міста на захід від полігону — Ульяновськ і Куйбишев — могли зійти за Дюссельдорф і Кельн, а Волга, що протікала тут, грала роль Рейну.
*****************
Шановні добродії, дорогі українці, долучайтесь до допомоги ЗСУ. За ваші кошти БФ “Полонія” придбає для наших ЗСУ автомобілі та іншу необхідну техніку і матеріали. Вся інформація про використання Ваших коштів буде публікуватись на сайті fenixslovo.com:
Одержувач: БЛАГОДІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ “БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД “ПОЛОНІЯ”
Код Одержувача: 45182991
Банк Одержувача: АТ «ОТП БАНК» в м. Київ
МФО 300528
Рахунок № UA743005280000026000000034874
Для допомоги ЗСУ.
РАЗОМ МИ ПЕРЕМОЖЕМО!!!
Контактні дані для зв’язку:
stepansikora@gmail.com, fenixslovo@ukr.net, +380501657803, telegram, Viber, WhatsApp
