Адвокат Лариса Криворучко бажає прийняти участь в засіданні КС…

На якому буде розглядатись конституційна скарга про  невідповідність окремих положень Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вимогам Конституції України та поставити декілька запитань:

Питання №1: Щодо неконституційності законодавчого припису щодо обов’язкового членства адвокатів  у Національній асоціації адвокатів України.

Питання №2:  Відсутність  інституціонального континуїтету

Питання №3:   Щодо  необхідності державної реєстрації нормативно-правових актів НААУ, РАУ на підставі висновків Верховного суду щодо нормативно-правового характеру актів Ради адвокатів України.

Чому виникла така потреба?

Якщо розібратись детально з діяльністю інституту адвокатури, то виявляється, що ми маємо справу не  с недержавною  самоврядною структурою, яка відносить себе до однієї з гілок правосуддя в Україні, з «державою в державі», з своїм «президентом» (голова РАУ і НААУ, яка наділила себе необмеженими правами), судом (КДКА, яка судить і позбавляє адвокатів право на професійну діяльність, відбираючи свідоцтва адвоката), свої «закони» (рішення РАУ, які за змістом нормативно-правовими актами, але більшість з яких не пройшли державну реєстрацію).

Необмежена монополія в області адвокатури може стати початком хаосу судовій системі України, а це є дуже небезпечним в період війно.

Розглянемо більш детально питання адвоката Лариси Криворучко, які вона подала у своєму Проханні до Конституційного Суду України.

Передмова

Як стало відомо з засобів масової інформації, підчас пленарного засідання Конституційного Суду України, яке відбулося 17 січня 2023 року,  суддя-доповідач Віктор Кичун повідомив, що громадянином України (суб’єктом права) подано 10 листопада 2023 року конституційну скаргу до Конституційного Суду України щодо перевірки  на конституційність приписи частини 6 статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», які передбачають, що «з моменту державної реєстрації Національної асоціації адвокатів України її членами стають всі особи, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Інші особи стають членами Національної асоціації адвокатів України з моменту складення присяги адвоката України.»

Якщо говорити простою, «людською мовою», то хоче цього адвокат чи не хоче, але тільки він отримує, або вже має, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, то в той же момент автоматично стає «кріпаком» керівництва Ради адвокатів України  (РАУ) та її виконавчого органу Національної асоціації адвокатів України (НААУ) в особі голови Лідії Ізовітової та її заступників Вадим Гвоздія та Ігоря Колесникова. А для того, щоб «кріпаків» тримати в покорі ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було передбачено створення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА): «Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів».

Не сподобалась, наприклад, своїм вільнодумством адвокатка та ще й доктор юридичних наук, Лариса Криворучко голові РАУ і НААУ Лідії Ізовітовій і КДКА Закарпатської області  оперативно залишає Ларису Сергіївну  адвокатського свідоцтва. І все відбувається без належного захисту. Засіли на декілька хвилин члени дисциплінарної палати КДКА, одноголосно проголосували проти свого колеги і все.

Хоча є й цікаві винятки, які варті книги рекордів Гіннеса, коли людина без свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, при шаленій підтримці Лідії Ізовітової, не тільки займається адвокатською діяльністю, а, навіть, уже більше 10 років керує радою адвокатів регіону.

Чому Конституційний Суд вирішив розглянути конституційну скаргу?

І

Неконституційність законодавчого припису щодо обов’язкового членства адвокатів  у Національній асоціації адвокатів України

Частиною 6 статті 45 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» грубо порушено ч. 4, 5 ст. 36 Конституції України.

Згідно ч.5 ст.36 Конституції України: «Усі об’єднання громадян рівні перед законом».

Згідно ч.4 статті 36 Конституції України: «Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій.»

Згідно Закону України «Про громадські об’єднання»:

1. Громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
2. Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
3. Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
4. Громадська спілка – це громадське об’єднання, засновниками якого є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи та фізичні особи.

Отже, примусове членство в будь-якій громадській організації,  громадському об’єднанні  є незаконним та  грубо порушує конституційні права особи щодо добровільності, вільного вибору і свободи об’єднання.

Законодавчий припис щодо обов’язкового членства адвокатів  у Національній асоціації адвокатів України не відповідає Конституції України.

ІІ

Відсутності інституціонального континуїтету

 Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України   є недієздатною юридичною особою, оскільки строк їх повноважень закінчився, а помилково застосований інституціональний континуїтет за Рішенням № 69 Ради адвокатів України про самостійне продовження строку повноважень Ради адвокатів України не розпочався.

Рішення №69 Ради адвокатів, як і переважна більшість рішень, не пройшло  реєстрацію, як нормативно-правовий акт, що передбачається на підставі висновків Верховного суду щодо нормативно-правового характеру актів Ради адвокатів України.

Принцип інституційного континуїтету належить до органів, які мають конституційний статус і встановлені Конституцією України, продовжують функціонувати незалежно від політичних чи організаційних обставин, якщо самою Конституцією не передбачено інше.

Які органи мають конституційний статус?  Згідно Конституції України тільки Верховна Рада України.

 Континуїтет виникає і діє в проміжок часу, коли вже сформовано, обрано новий орган, але він ще не почав робити.

Це відноситься і до адвокатського самоврядування.

 До тих пір поки не сформовано новий орган адвокатського самоврядування – не існує жодного континуїтету, оскільки континуїтет діє тільки коли вже проведені вибори органів адвокатського самоврядування, але члени цих органів адвокатського самоврядування не почали виконувати свої повноваження. 

Тобто у НААУ РАУ повністю відсутній інституціональний континуїтет і з 17 листопада  2022 року припинені їх повноваження.

Отже, в Україні діє неповноважний інститут  української адвокатури,  який не може фактично забезпечити  правові механізми захисту прав і свобод людини згідно належної правової процедури.

 Щодо відсутності повновжень та інституціонального континуїтету у екс-голови (2012-2022) Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідії Ізовітової та її заступника Валентина Гвоздія та у Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України (відсутня дієздатність з 17.11.2022) можемо сказати наступне:

1. РАУ і НААУ були обрані 17 листопада 2017 року і тільки на 5 років, як це передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (ч. 3, ст. 55).
2. Відсутні імперативні повноваження у екс-голови НААУ РАУ Лідії Ізовітової та заступника Валентина Гвоздія щодо перебування на посадах «більше двох строків підряд». Звертаємо увагу ще на те, що у них відсутній (не розпочався) інституціональний континуїтет, а в питаннях «двох строків» – континуїтет взагалі не може бути застосований бо норма в законі про «два строки» є імперативною.
3. Імперативна норма (Ius cogens) — виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов’язків суб’єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки, як в нашому випадку: «на 5 років» і не більше «двох строків».

Згідно статті 92 ЦК Цивільна дієздатність юридичної особи: «1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону». Однак, станом на 17 листопада 2022 року чинний склад юридичної особи Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України, який був обраний у 2017 році тільки на 5 років – закінчив свій строк повноважень.

Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» строк повноважень Ради адвокатів України становить п’ять років. Цей строк закінчився 17 листопада 2022 року. У зв’язку з цим, Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України втратила свої повноваження 17 листопада 2022 року. Неможливо продовжити повноваження юридичної особи, які вже закінчилися.

Таким чином, Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України, є недієздатною юридичною особою, оскільки строк її повноважень закінчився, а помилково застосований інституціональний континуїтет за Рішенням № 69 Ради адвокатів України про помилкове продовження строку повноважень Ради адвокатів України не розпочався, тобто у НААУ РАУ повністю відсутній інституціональний континуїтет і припинені з 17 листопада 2022 року повноваження.

Згідно ст. 92 Цивільного Кодексу України «дієздатність юридичної особи визначається її статутом або законом, що її створив. Юридична особа може бути дієздатною лише протягом строку повноважень, на які вона була обрана. Юридична особа, яка не є дієздатною, не може бути позивачем (стороною, учасником) у суді».

Подані нами докази на законодавчому рівні  підтверджують недієздатність Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України та помилковість рішення Ради адвокатів України №69 про помилкове продовження строку повноважень Ради адвокатів України та відсутній континуїтет.

Вважаємо, враховуючи принцип iura novit curia (Суд знає право) – Конституційний суд зобов`язаний надати оцінку правомірності повноважень та континуїтету, оскільки неповноважна юридична особа Національна асоціація адвокатів України, Рада адвокатів України є недієздатною у зв’язку із закінченням її повноважень 17.11.2022 року та відсутності інституціонального континуїтету, який не розпочався навіть за рішенням РАУ № 69.

28 серпня 2023 року адвокат Лариса Криворучко звернулась  до Верховного суду «Щодо окремих питань відсутності з 17.11.2022 року інституціонального континуїтету у всіх органів адвокатського самоврядування». 7 вересня 2023 року Верховний Суд врахував правову позицію Лариси Сергіївної.

ІІІ

Щодо  необхідності державної реєстрації нормативно-правових актів НААУ РАУ на підставі висновків Верховного суду щодо нормативно-правового характеру актів Ради адвокатів України.

Рішення РАУ мають нормативно-правовий характер, що передбачає їх обов’язкову державну реєстрацію на підставі висновків Верховного суду.

Суди різних рівнів  не раз звертали увагу, що висновки судів узгоджуються з висновками Верховного Суду про нормативно-правовий характер рішень Ради адвокатів України (постанова від 21.12.2020 року у справі №816/2353 та від 23.12.2021 року у справі №640/2600/19), а саме:

1. Адвокатура має пряме відношення до реалізації, забезпечення прав та інтересів осіб, відновлення справедливості і є складовою правосуддя та має прямий вплив на формування судової практики, її якість, стандарти.
2. Згідно з ч. 3 ст. 131-2 Конституції правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
3. Крім того, Рішення Ради адвокатів України мають бути приведенні у відповідність до Закону України «Про публічні електронні реєстри». Доцільно зауважити, що хоча адвокатура є недержавним самоврядним інститутом, а діяльність органів адвокатського самоврядування спрямована, зокрема на забезпечення гарантованої державою можливості будь-якій особі отримувати допомогу з юридичним питань, проте при реалізації повноважень щодо прийняття рішень, обов`язкових для виконання усіма адвокатами, Рада адвокатів України виконує владні управлінські функції, отже наділена Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» владними управлінськими функціями, відтак є суб`єктом владних повноважень відповідно до визначення такого суб`єкта, наданого п. 7 ч.1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наведене неодноразово підтверджувалося рішеннями Верховного Суду, зокрема в постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі №640/2600/19.

Рішення Ради адвокатів України є нормативно-правовими актом і охоплюється поняттям нормативно-правового акта, викладеного у вищевказаній правовій нормі, оскільки затверджується рішенням Ради адвокатів України, яка (Рада адвокатів України) наразі виконує владні управлінські функції як суб`єкт владних повноважень, і рішення містять норми права, які регулюють відносини у сфері адвокатської діяльності, носять загальний характер (розрахований на необмежену кількість суб`єктів) та підлягають довгостроковому та неодноразовому застосуванню.

Такий висновок суду у вказаній справі узгоджується із висновком Верховного Суду про нормативно-правовий характер рішень Ради адвокатів України (постанова від 21.12.2020 у справі №816/2353).

Судами України масово визнано протиправними та нечинними з моменту прийняття і скасовано ряд незаконних нормативно-правових актів Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ), (рішення №203, №37, №144, тощо), на підставі яких з громадян вимагалися і отримувалися з 2017 по 2023 роки незаконні грошові кошти як плата за подання скарг, яку суди та Уповноважений Верховної ради України визнали протиправними та нечинними з дня прийняття (Лист Уповноваженого ВРУ з прав людини №21990 від 20.04/2023, а саме:

1. У справі №816/2353/17 скасовано нормативно-правовий акт Рішення Ради адвокатів України №203 від 23.09.2017, на підставі якого незаконно отримувалися грошові кошти – визнано протиправним та нечинним із дня його прийняття (справа №816/2353/17, 09.06/2020 – Шостий апеляційний адмінсуд.
2. У справі №640/28561/20 скасовано нормативно-правовий акт Рішення Ради адвокатів України №37 від 18.06.2020, на підставі якого незаконно отримувалися грошові кошти – визнано протиправним та нечинним із дня його прийняття (справа №640/28561/20, 24.01.2022, Окружний адмінсуд Києва. Набрало законної сили 14.02.2023 (Шостий апеляційний адмінсуд).
3. У справі №320/9411/23 скасовується нормативно-правовий акт Рішення Ради адвокатів України №144 від 16-17.11/2022, на підставі якого незаконно отримувалися грошові кошти – визнається протиправним та нечинним із дня його прийняття (справа №320/9411/23, Київський окружний адміністративний суд, відповідач НААУ РАУ по рішенню РАУ № 144). Правову позицію підтримано Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини  (Лист Уповноваженого ВРУ з прав людини №21990 від 20.04/2023) та зазначено, що за результатами розгляду звернення В. Хабібулліна Уповноважений ВРУ повідомив, що аналіз нормативно-правових актів НААУ РАУ свідчить, що їхні положення є необґрунтованими і такими, що не відповідають вимогам міжнародних нормативно-правових актів. З огляду на викладене, враховуючи нагальну потребу у захисті прав та інтересів громадян (суспільний інтерес), Уповноважений ВРУ запропонував Верховній раді України доповнити статтю 36 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» частиною 3 такого змісту: «3. Плата за розгляд скарг, заяв щодо поведінки адвоката, не стягується».
4. У справі №120/1400/23 Вінницького окружного адміністративного суду від 05.06.2023 «Про визнання бездіяльності КДКА протиправною» про примусове стягнення плати суд зазначив, що нормативно-правовий акт Рішення Ради адвокатів України від 16-17 листопада 2022 року № 144 «Про реєстр дисциплінарних проваджень» та всі попередні і наступні рішення НААУ, РАУ у разі повторного прийняття рішень (протиправних рішень в тотожній, аналогічній, ідентичній, дзеркальній редакції всупереч статтям 8 та 129-1 Конституції України щодо заборони повторного запровадження правового регулювання, яке судом визнано таким, що порушує права людини ( є незаконним), за якою закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй) – такі рішення НААУ РАУ є незаконними протиправними і нечинними і судом зазначено, що «такі рішення не підлягають застосуванню навіть якщо вони формально є чинними».

Враховуючи те, що рішення Ради адвокатів України, затверджене рішенням Ради адвокатів України, з урахуванням внесених до нього змін та доповнень низкою інших рішень Ради адвокатів України, тощо,  є регуляторним нормативно-правовим актом, то прийняття таких рішень мало б бути із дотриманням процедури, визначеної Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» для прийняття регуляторних актів.

Беручи до уваги масові порушення при прийнятті нормативно-правових актів рішень Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ) та згідно вимог Указу Президента України №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів» – для нормативно-правових актів рішень Національної асоціації адвокатів України (НААУ), Ради адвокатів України (РАУ) бажано визначити процедуру прийняття регуляторного акта та процедуру реєстрації рішення.

 Інститут адвокатури України потребує кардинальних змін!