НЕВДЯЧНА І “ВИСОКО ДУХОВНА” РОСІЯ
Росія сьогодні – це огидна викидишська епоха комунізму, яка постійно мутує і метається між формами нацхристиянського більшовизму і держфашистського імперіалізму. У цьому просторі золотого перетину НЕМАЄ!
Не слухайте промов держдіячів Росії і представників правлячих партій. Це все – процес накачування мильних бульбашок президентським перегаром. Бульбашки лопнуть і заляпають вас нечистотами.
Звертаюся до тих, хто не втратив можливості думати, аналізувати, зіставляти. Як живеться в росії після черг “красивих перемог” “Великої Батьківщини” в сучасному світі? Де сьогодні обіцянки вождя підйому росії і народу з коліна? Гей, ви! Ура-патріоти! Де ваші злети в економіку і, особливо, в сільському господарстві після введення “абсолютно не страшних” вам санкцій Заходу, і геніального проекту кремлівських щурів ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ?
Та й про які злети сільського господарства ми заїкаємося, коли виродки, такі як Олександра Ткачова (колишній губернатор Краснодарського Краю, нинішній міністр Сільського Господарства Росії), методично знищують фермерські господарства в регіонах країни, піднімаючи при цьому власні монополії в зачищеному просторі, що не загрожує конкуренція? Кому стало краще жити в Криму після його анексії? Скільки трупів своїх співвітчизників ви спалили в Україні? А якщо ви побачите, що сьогодні російські пенсіонери мають прибуток, то це значить, що ви плюєте самі на себе в найближчому майбутньому, якщо вам доведеться його мати! Ви взагалі розумієте, в якій дупі ви і Батьківщина не з волі якихось міфічних зовнішніх або внутрішніх ворогів, а зі своєї власної волі і волі Кремля?
Як швидко все забувається? Як легко все підміняється і перевертається з ноги на голову? Хочу повернутися зовсім недалекі дев’яності, коли після розвалу СРСР Росія раптово підійшла до ще більш злиденного, ніж за епохи СРСР, існування, що підвело країну до гуманітарної катастрофи. Хто винен Росії??? Ах так, Захід і США! Каравани вантажівок з Європи, літаки і морські судна зі США щодня надають країні найгуманітарнішу допомогу. Саме тоді, коли Путіні і його кооператив “Озеро” пограбували Санкт-Петербург, коли пізньої осені 1991 року в місті, яке пережило блокаду у Другій світовій війні, ця маленька зграя злодіїв організувала Пітеру нову продовольчу блокаду, що рятувати від голоду людей похилого віку від голоду ЗАХІДУ. Але гординя Росія сприймає все це так, як повинно бути сьогодні, і знову, як зазвичай водиться в її історії, в конвульсіях та істериці звинувачує зовнішній світ у тому, що вона знову потрапила в гівноі.
Про яку духовність Росії і народу, про що регулярно волають Російська Православна Церква і Кремль, можна говорити, якщо брехня, в якій тоне країна, стала щоденним багаторазовим пійлом дл всіх росіян, які живуть у Росії та за її межами, якщо сьогодні російський нацизм заслужив помітну почесть і любов у вірно підданих? Вічно обдурений народ свято вірить черговим вождям, надутий агресією, як гнійник, готовий луснути і затопити своїм гноєм все навколо. Вічна тема перемоги російської зброї зведена в ступінь абсурду, гідного психлікарні, адже перемоги-то немає. Є тілесна маленька країна, що розкладається, яка могла б бути справді прекрасною, але не зможе цього зробити, доки Росія не усвідомить своєї суті, помилок, хибних думок, доки вона не почне користуватися здоровим глуздом і логікою, відкине свої імперські амбіції, не припинить самозамилуватися й вихвалятися, займатися зовнішньою і внутрішньою агресією. Цього очікувати можна вічно, і маразм “Русский Мир” – залишається тим єдиним, чим живе сьогоднішнє місто.
Часто перечитую оповідання і листи Віктора Петровича Астаф’єва, відомого радянського і російського письменника. Він ветеран Другої світової війни, до кінця життя намагався достукатися до свідомості росіян і передати їм свій досвід, знання, найголовніше – розповісти правду про ту війну. Досить одного разу замислитися над його розповіддю, щоб у мізках, забитих кремлівською пропагандою, зрушився процес переосмислення тупого російського буття. Ось витяг з одного листа Астаф’єва, що садить нервового пережитого:
“Не треба брехати собі… але радянська воєнщина – найбільш оскаженіла, найбільш боягузлива, найпідліша, найтупіша з усіх, які були до неї на світі. Це вона “перемогла” 1:10… Це вона скинула наш народ, як солому, у вогонь – і Росії не стало, немає і російського народу. Те, що було країною, іменується нинішнім Нечорнозем’ям, і все це заросло бур’яном.
Скільки втратили народу у війні?.. Страшно саме справжню цифру… Якщо назвати, то замість парадного знака треба надягати схиму, стати в День Перемоги на колінах перед словом Росії і просити у свого народу прощення за бездарно “виграну” війну, в якій ворога завалили трупами, втопили в російській крові”.
Перемога прийшла б у Росію в тій війні і в тому випадку, коли б армія, яка знищила Гітлера, повернулася до Москви і розірвала радянську владу і кремлівську сталінську банду. Цього не сталося. Тож святкувати нічого.
І знову про Другу світову війну. Сьогодні в Росії практично ніхто не згадує одну з традиційних тем, титулів з перемогою над Гітлером. Ця тема старанно замовчується. Її намагаються стерти з пам’яті росіян. Йдеться про американську допомогу – Ленд-ліз і допомогу західних союзників в антигітлерівській каоліції. США в роки війни надали допомогу 36 країнам.
Згадаймо, що саме Радянський Союз ще до початку Другої світової війни, успішно розв’язаної Сталіним і Гітлером, постачав до Німеччини все необхідне для нарощування військової могутності нацистів. Лише у вересні 1941 року, коли фронти другої світової вже перетнули кордон СРСР, Сталін і його банда, починаючи розуміти, що їхньому існуванню може настати кінець, вступили в антигітлерівську каоліцію, після чого ЗАХІД став забезпечувати СРСР. І якби не ця допомога, дійшли б німці до Тихого океану, в якому і поховали б більшовизм. Допомога Ленд-лізу говорить сама за себе цифрами, сухою статистикою:
Вартість допомоги з боку США – $50,1 мільярда (сьогоднішній еквівалент $659 мільярдів).
Розуміти значення цієї допомоги краще під час розгляду економічних показників. Більшість воюючих держав серйозно урізають виробництво непродовольчих товарів першої необхідності, концентруючись на виробництві зброї. Це неминуче призводить до нестачі супутніх товарів. Наприклад, СРСР був певною мірою залежний від залізничних перевезень, але війна практично скоротила виробництво залізничного обладнання. Загалом за роки війни в СРСР було вироблено 446 локомотивів, з них тільки 92 побудовано в період з 1942 до 1945 року. Загалом 92,7% виробництва залізничного обладнання Радянському Союзу було поставлено за ленд-лізом, зокрема 1911 локомотивів і 11225 залізничних вагонів, які поповнили постійні довоєнні запаси.
Крім того, для матеріально-технічного забезпечення радянської армії було надано тисячі вантажівок, вироблених у США. Вантажні автомобілі, такі як Dodge 3/4 тонни і Studebaker 2 з половиною тонни, були найкращими в Червоній Армії. Найкращі вилочні навантажувачі у своєму класі у світі були поставлені на Східний фронт. Американські поставки телефонного кабелю, заражених консервованих продуктів і одягу, мільйони тонн харчових продуктів, мільйони пар взуття не зупинялись протягом усієї війни.
Ленд-ліз також постачав гігантську кількість зброї та боєприпасів. Радянські ВПС отримали 18700 літаків, що становило близько 30% від усіх літаків радянського виробництва воєнного часу. І хоча більшість танкових частин були сформовані забезпечені радянськими танками, але серед них було 7500 танків виробництва США.
Крім того, найкращий танк Другої Світової Т-34 був побудований і випущений тільки завдяки допомозі США. Америка поставила необхідне обладнання і верстати, щоб цей тип танків отримав життя і міг вироблятися в СРСР.
Ленд-ліз постачав Радянський Союз і листову сталль, яка використовувалася для броні.
Сполучені Штати поставили Радянському Союзу з 1 жовтня 1941 р. по 31 травня 1945 року:
427284 вантажівки,
13303 бойові машини,
35170 мотоциклів,
2328 засобів для обслуговування боєприпасів,
2670371 тонну нафтопродуктів (бензину і масла) і 57,8 відсотків високооктанового авіаційного палива із загального обсягу авіапалива, використаного Радянською Армією за роки війни,
4478116 тонн продуктів харчування (м’ясні консерви, цукор, борошно, солі тощо),
1911 паровозів,
66 тепловозів,
9920 вагонів,
1000 самоскидів,
120 залізничних цистерн, а також 35 одиниць обладнання. Крім того, постачання боєприпасів (артилерійські снаряди, міни, різні вибухові речовини) становило 53 відсотки від загального обсягу внутрішнього виробництва в СРСР.
Один з елементів поставок, характерний для багатьох, був завод компанії Форда з виробництва шин, який був знятий з берегів річки Руж (США), переданих, встановлених, оснащених і введених у виробництво в СРСР. Подібним чином американські фахівці звели заводи зі складання бойової техніки (літаки, автотраспорт тощо) в Ірані, звідки радянські фахівці переганяли техніку повітрям, цілодобово перевозили караванами на території СРСР. Багато верстатів, поставлених американцями Радянському Союзу за ленд-лізом, й сьогодні ефективно працюють на підприємствах Росії.
Це була найдорожча допомога Заходу Радянському Союзу в період війни.
На думку російського історика Бориса Вадимовича Соколова, ленд-ліз зіграв вирішальну роль у перемозі на війні.
Але невдячна Росія відмахується від цього та інших історичних фактів, намагаючись звести до нуля внесок ЗАХОДУ в Перемогу у Другій Світовій війні.
Тим часом навіть Йосип Сталін, під час Тегеранської конференції 1943 року публічно визнав американську допомогу під час обіду на конференції: “Без участі у війні союзників росія ніколи б не виграли війну”...
У червні 1941 року через кілька тижнів після німецького вторгнення в СРСР перший конвой британської допомоги пройшов уздовж арктичних морських шляхів до Мурманська. На його борту перебували 40 літаків “Хоукер”, 550 механіків і пілотів для забезпечення негайної протиповітряної оборони і навчання радянських льотчиків. Конвой був першим із багатьох конвоїв у Мурманську та Архангельську.
У період з червня 1941 по травень 1945 року з Великої Британії доставили в СРСР:
3000 літаків
4000 інших літальних апаратів
27 військово-морських суден
5218 танків
5000 протитанкових гармат
4020 машин швидкої допомоги та вантажівок
323 Робота машини
2560 універсальних носіїв
мотоцикл 1721 року
Авіаційні методи на суму £1,15 мільярда
600 радіо- і гідролокаційних приладів
Сотні морських гармат
15 мільйонів пар чобіт.
Загалом до СРСР було доставлено 4 млн тонн військових матеріалів, продуктів харчування і медикаментів. Боєприпаси поставлено на суму 308 мільйонів фунтів стерлінгів (не враховуючи військово-морських боєприпасів, які поставляли), продуктів харчування і сировини на суму 120 мільйонів фунтів стерлінгів за індексом 1946 року. Відповідно до англо-радянської угоди військові поставки від 27 червня 1942 року, відправлені з Великої Британії до Радянського Союзу, під час війни були повністю безкоштовні.
Допомога також надійшла з Канади: 1188 танків. Автомобілі, промислове обладнання, продовольство.
Якщо підсумувати всі поставки, то результати будуть вельми вражаючими, викликаючи запитання: як тупо і бездарно потрібно було керувати армією з такою допомогою, щоб закінчити війну з втратами немислимих розмірів і за такий тривалий термін?
Повернемося до сьогоднішньої Росії і поговоримо про сучасні “перемоги” Кремлівських упирів і їм відданих росіян:
змусили провокацією Грузію відкрити вогонь по Абхазії – ДУХОВНО!
Провели Олімпіаду 2014 без серйозних рекордів, але з рекордами з крадіжки грошей – ДУХОВНО!
віджали Крим – ДУХОВНО!
затіяли війну на південному сході України – СУПЕР ДУХОВНО!
закинули в Марсель на Євро-2016 зондер-команду російських фашистів, які вчиняють убивство – ДУХОВНІШЕ НЕ БУВАЄ!
обіцяємо весь світ поховати підрадіаційним попелом – ВІРИМО! ПІК ДУХОВНОСТІ!
живете, як тварюки тремтячі – НУ ЦЕ ВАША СПРАВА!
захопилися імпортозаміщенням, не допускаючи будь-яких передумов подужати цей процес – ТАК ЦЕ ПРОСТО ДЕМОНСТРАЦІЯ ВЛАСНОЇ ТУПОСТІ.
обробилися з панамськими офшорами – СВЕРХДУХОВНОМУ НАРОДУ ЦЕ НЕ ЦІКАВИТЬ.
практично за всіма економічними і промисловими умовами країна волочиться десь у дупі, медицині, освіті, пенсійній системі, та за що не візьмися, все деградувало – НАМ НЕ ДО ЦЬОГО! МИ ЗА ВЕСЬ СВІТ СВОЄЮ ДУХОВНІСТЮ ВІДДУВАЄМОСЯ!
Є маса претензій до влади. Можна довго про це говорити. Найжахливіше для Росії, що вона старіє і тупіє. Тільки за 2015 рік із країни виїхало на постійне проживання в бік ЗАХОДУ 350 тисяч осіб. Їдуть тільки молоді та освічені люди. Крива демографії має стабільне падіння на розширення всього путінського правління. Враховуючи, що відтворення “людського капіталу” не відбувається, загальний інтелект країни швидко розширюється, повторюю – РОСІЯ СТАРІЄ І ТУПІЄ. Вона давно стала болотом, а її народ – активним мулом, що пропагує смердючі гази, вдихаючи, що більша частина населення перебуває в неадекватному стані галюцинування. Я, чесно кажучи, не вірю, що “хвора” (Росія) в змозі вилікуватися без сторонньої допомоги! Рекомендую – терміново звертайтеся до ЗАХОДУ! Там поганого не радять, найголовніше,
PS Влада в Росії ухвалює одні за одними антинародні закони. Залякує населення кримінальним кодексом, що наповнює “путінські” доповнення, які забороняють по суті виявляти народу свою революцію і побажання.
Громадяни росіяни! Погляньте на закони ваших сусідів і братів-українців. У разі масового порушення прав і свобод громадян, спроб узурпації влади та нехтування Конституцією в українському законодавстві передбачено один механізм, що дає змогу відновити справедливість – народне повстання. Тому кремлівська пропаганда про надію на щиру владу в Україні не варта навіть плювки. А в низці європейських держав форма протесту, як народне повстання, проти тиранії взагалі чітко прописана в Основному законі цих країн. Ба більше, в Декларації Незалежності США повстання є не просто правом, а обов’язком громадян. “Обов’язком перед Богом”, – як недвозначно написав про це третій американський президент Томас Джефферсон.
Ті, що думають! Ідеться не про насильницьке повалення влади, сліпий і нещадний бунт, масові погроми, криваві революції чи збройні акції громадянської непокори. Це про законний і абсолютно демократичний спосіб опору узурпації влади, прописаний у конституціях низки цивілізованих країн.
Зверніть увагу на Конституцію Франції. Право на опір владі закріплено в Декларації прав людини і громадянина 1789 р., після входження Декларації до тексту Конституції Франції 1793 р. Згідно з положеннями ст.ст. 27, 28 Декларацій (у редакції 1793 р.) “кожний, хто привласнив собі вплив народного суверенітету, хай буде негайно відданий на смерть вільними громадянами”, “народ завжди зберігає за собою право перегляду, перетворення та зміни своєї конституції” та “жодне покоління” не може підпорядкувати свої закони поколінням майбутніх”.
