Як Євросоюз «вижив» без російського газу
На цьому тижні стало остаточно зрозуміло, що Євросоюз зможе повністю обійтися без російського газу. Ціна блакитного палива впала до $280 за тисячу кубометрів (у перші тижні війни з Україною – понад $3000). Постачання путінського газу в Європу скоротилися, досягнувши історично низького рівня у 2 млрд кубометрів в травні. Країни-покупці мають 4-5 місяців, щоб запастися сировиною на зиму 2023/2024 років.
На початку війни, нагадаємо, щонайменше 30% пропагандистського контенту на російському телебаченні було присвячено «заморожуванню Європи». У нескінченних репортажах підставні французи та німці молилися за путіна, скаржилися на високі рахунки за електроенергію та закликали Україну здатися. путінський Геббельс обіцяв європейцям безробіття на рівні 50%, масове переселення в африканські країни, капітуляцію. Мовляв, якщо війна перекинеться на Європу, Шольц і Макрон одразу капітулюють, щоб росія не закрила газовий кран.
Казки про «замерзаючу Європу» поєднувалися з вихвалянням «Газпрому», який в пропагандистських матеріалах називався «національним надбанням». Росіянам забили в голову твердження, що Євросоюз може коли-небудь відмовитися від нафти (через 100-150 років), але ніколи від природного газу. Мовляв, заміни цій природній сировині бути не може.
Цікаво, що цього тижня виповнюється рівно 15 років з моменту озвучування найсмішнішого фейку за 23 роки правління Путіна. У червні 2008 року глава «Газпрому» міллер (друг дитинства лисого чекіста з петербурзької підворітті) заявив, що його компанія через кілька років стане найдорожчою у світі, а її капіталізація перевищить 1 трильйон доларів. Сьогодні «Газпром» коштує близько $30 млрд, а найдорожчими бізнесами у світі є Apple ($2,8 трлн) і Microsoft ($2,5 трлн).
Таким чином, неосвічені міллер і путін завжди вірили в глобальну монополію російського газу і «Газпрому». Вони повністю заперечували будь-який розвиток технологій та енергетичних ресурсів. Пропаганда нав’язала російському народу аналогію із замороженими під Москвою німцями. Мовляв, те ж саме чекає і сучасних європейців, якщо вони відмовляться виконувати умови Москви.
У березні 2022 року, нагадаємо, європейські експерти стверджували, що регіон зможе відмовитися від російського газу не раніше 2040 року. Головною проблемою вони назвали логістику, яка сильно постраждала через пандемію Covid-19. Кажуть, що наразі неможливо будувати сховища та танкери для зрідженого блакитного палива (LiquefiedNatural Gas – LNG). Крім того, деякі високопосадовці боялися російського вторгнення. путін, нібито, сприйме плани скорочення закупівель газу у РФ як оголошення війни. Він може окупувати Україну, Євросоюз, а потім зберегти контроль за допомогою газового клапана.
Як неважко здогадатися, Євросоюз в черговий раз врятували США. Після вторгнення Путіна в Україну американський газовий бізнес отримав зелене світло на розширення своїх позицій на європейських ринках. Мільярди доларів влилися в Європейський Союз.
Традиційно американський бізнес діяв за схемою: «Ми інвестуємо й оплачуємо всі витрати, а ви почнете платити нам через 12-36 місяців». Європейці погодилися, і сьогодні отримують скраплений газ з США, Норвегії, Алжиру і навіть Катару.
Катарський танкерний газ завжди вважався непомірно дорогим, але емір Аль Тані уклав угоду з американцями минулого літа, і сьогодні катарський СПГ дешевше для європейців, ніж російський трубопровідний газ.
До речі, путін і міллер постійно хвалили російські трубопроводи. Вони вважали, що придумати щось дешевше неможливо. Сьогодні обслуговування труб обходиться майже у два рази дорожче, ніж обслуговування танкерів. Ситуація ускладнюється тим, що обладнання для російської газової промисловості знаходиться під санкціями, а тому необхідні деталі «Газпром» закуповує через численних посередників за завищеними цінами.
Окремо варто згадати про спалювання газу «Газпромом».
Подібне відбувається сьогодні як мінімум на трьох інфраструктурних об’єктах компанії. Труби, що йдуть з-під землі, підіймаються на 20-30 метрів в небо і газ запалюється. Величезні факели не гасли з осені 2022 року.
Так, тільки одна труба на російсько-фінському кордоні спалює блакитне паливо на 17 мільйонів доларів в день. У путіна і міллера немає іншого вибору. Російський газ не має попит, і закачати його назад в землю або хоча б припинити прокачування з надр неможливо. Устаткування занадто старе. Його не можна використовувати, як, наприклад, водопровідний кран — відкритий і закритий.
Тепер поговоримо про найцікавішу частину.
До кінця червня доходи Росії від нафти й газу скоротяться до $12-$14 млрд. Один день війни в Україні, нагадаємо, обходиться путіну в 500 мільйонів доларів. Крім того, необхідно стабільно виплачувати пенсії й зарплати держслужбовцям, включаючи депутатів, міністрів, сенаторів тощо. Російський бюджет тріщить по швах, а річна інфляція була досягнута за перші 60 днів поточного року.
Уряд засекретив дані про грошову скриньку путіна Фондом національного добробуту (ФНД). Це означає, що росія наближається до найбільшого фінансового краху у своїй історії. Його унікальність полягає в повній санкційній ізоляції росії. Навіть якщо в країні станеться голод, а інфляція прискориться до сотень тисяч відсотків, країні-агресору ніхто не допоможе. Найближчі пару десятиліть вона буде асоціюватися виключно зі злочинами проти людяності.
Новітня історія росії продовжує нагадувати історію Іраку і Венесуели, як дві горошини в стручку. Ці дві країни також повірили у свою «обраність» через наявність сировини в надрах. Вони оголосили війну всьому цивілізованому світу, потрапили під санкції й швидко опинилися в ізоляції. Середня зарплата в Іраку становить 30 доларів на місяць, у Венесуелі – 7 доларів на місяць.
Обидві країни мали шанс стати найбільш успішними на планеті, але вибрали «особливий шлях». Такий же шлях обрала і росія, яка якщо і почне постачати комусь газ/нафту на умовах довгострокових контрактів, то тільки Україні. Безоплатно. Десятиліттями. В рамках угоди про капітуляцію і виплату репарацій.
