Що стається із тілом людини у космосі: нове дослідження показало страшні результати
У NASA мають амбітні плани незабаром розпочати колонізацію Місяця і вже у найближчі десятиліття здійснити першу висадку астронавтів на Марс. Такий прогрес людства в освоєнні космосу підштовхнув вчених дослідити питання, що ж станеться із тілом людини під час тривалої космічної подорожі.
Про результати дослідження пише Live Science.
Як космос вплине на людський організм
Люди пристосовані до життя в сприятливих умовах нашої планети. Природа не готувала нас до тривалих переміщень у космічному просторі. Деякі вчені взагалі вважають, що людині доведеться змінити ДНК, щоб вона змогла жити на Марсі чи на інших планетах.
Космос дуже небезпечне для людини місце. І річ не лише у негативному впливі мікрогравітації й космічному випромінюванні. Ось кілька небезпечних наслідків для організму від тривалого перебування у космосі.
Втрата м’язової маси
Щоб м’язи росли й перебували в нормальному стані, їм потрібне земне тяжіння. У стані невагомості м’язи швидко втрачають м’язову масу. Дослідження показали, що вже за 5 днів перебування в умовах мікрогравітації людина може втратити до 20% м’язової маси. Найбільше це відбувається у ногах та спині.
Втрата кісткової маси
Нормальний стан скелета людини також залежить від земної сили тяжіння. Понад пів року, проведених у космосі, призводять до крихкості кісток. Через виснаження кісткової маси в кров потрапляє занадто багато кальцію, це призводить до швидкого утворення каменів у нирках. Найбільше від умов космосу страждають кістки ніг та тазу.
Проблеми із зором
Нерви в задній частині очей можуть змінитися та деформуватися від умов космосу. Земна гравітація дозволяє очним яблукам нормально рухатися в очницях і підтримує їхнє положення. Але тривале перебування у стані невагомості провокує зміни у положенні очних яблук та змінює швидкість їхнього руху. Відповідно людина втрачає можливість нормально стежити за об’єктами.
Біль у спині
Астронавти з Міжнародної космічної станції часто скаржаться, що у них з’явився сильний біль у спині. Його спровокував негативний вплив мікрогравітації на хребет людини.
Річ у тім, що на Землі сила тяжкості дозволяє підтримувати хребет у стислому стані, і він набуває трохи вигнутої форми. Але в космосі хребет розпрямляється і зв’язки між хребцями послаблюються.
Вчені вважають, що тривалі подорожі у космосі зможуть провокувати настільки сильний біль у спині, що навряд чи людина зможе нормально рухатися.
Зниження імунітету
Космічне випромінювання, мікрогравітація та фізичний та психологічний стрес під час тривалих польотів у космос можуть значно послабити імунітет. Організм не зможе повноцінно протистояти хворобам та інфекціям.
Проблеми із серцево-судинною системою
Завдяки земному тяжінню серце може нормально скорочуватися та переміщати кров організмом. При тривалому перебуванні у стані невагомості ця функція порушується, що може негативно вплинути на весь організм. Також може зрости ризик утворення тромбів.
Пошкодження ДНК
Дослідження показують, що у космосі в людини зросте ризик пошкодження ДНК через вплив космічного випромінювання та низьку гравітацію. Випромінювання може пошкодити нитки ДНК, а невагомість порушити природні відновлення ДНК. Це може призвести до небезпечних мутацій.
Вчені припускають, що довгі космічні польоти можуть призвести до накопичення генетичних мутацій і викликати появу багатьох небезпечних хвороб, зокрема й раку.
Пошкодження травної системи
Мікробіом кишківника постійно реагує на зовнішні фактори, а під час далекого космічного польоту ці зміни будуть дуже небезпечними для людини. Дослідження показало, що в кишківника в астронавтів виявили менш різноманітні популяції мікробів. І часто серед них були ті мікроби, які провокують запаленню кишківника.
Зміни у мозку
Тривалі польоти у далекий космос можуть “перепрограмувати” мозок, ймовірно, це станеться через низьку гравітацію.
Через невагомість спинномозкова рідина, яка забезпечує поживними речовинами головний та спинний мозок, починає змінюватися. А це може провокувати зміну форми та ваги білої та сірої речовини в мозку. Відповідно може змінитися структура та сама активність мозку людини.
Вчені припускають, що також можуть змінитися взаємодії різних частин мозку між собою. Але поки незрозуміло, наскільки сильно це змінить людину.