Бронежилети й сигнальні ракети: 10 жінок-винахідниць, які змінили світ на краще

Марта Костон винайшла сигнальні ракети

У 1847 році Марта Костон перебирала записники свого покійного чоловіка й виявила там креслення сигнальних ракет, які можна було використовувати для передачі повідомлень з корабля на корабель.

Марта працювала над цією ідеєю ще 10 років, щоб довести її до стану готової розробки. Керівництво МВС США викупило у жінки патент на створення сигнальних ракет.

Марта за свій винахід отримала лише 15 тисяч доларів з обіцяних 120 тисяч.

Марта Костон (фото: Вікіпедія)

Джозефіна Кокрейн придумала посудомийну машину

Ідея створити посудомийну машину виникла в Джозефіни Кокрейн тоді, коли вона побачила, що після повсякденного миття посуду від її улюбленого сервізу майже не залишилося чашок і тарілок.

Втілити в життя її задум допоміг механік та інженер Джордж Баттерс. У 1886 році з’явилась перша посудомийна машина, а Джозефіна отримала патент на винахід.

Через 4 роки вона заснувала компанію, що випускала механізовані посудомийні машини. Першими покупцями стали готелі та ресторани.

Поштова марка на честь Джозефіни Кокрейн (фото: Вікіпедія)

Геді Ламар винайшла “Секретну систему зв’язку”

Геді Ламар у 1942 році створила систему зв’язку, що включає передачу фальшивих сигналів на різних частотах.

Її концепція стрибкоподібної перебудови частоти передбачала зниження можливості перехоплення сигналу ворогом під час Другої світової війни. Це утруднювало виявлення радіокерованих торпед.

Винахід став основою для зв’язку з розширеним спектром, що сьогодні використовується всюди — від мобільних телефонів до Wi-Fi й GPS.

Цікаво й те, що Геді була не лише винахідницею, а й відомою актрисою та зіркою голлівудських фільмів 30-40-х років.

Винахідниця й актриса Геді Ламар (фото: Вікіпедія)

Кетрін Блоджетт створила “невидиме” скло

Перша жінка-науковець в дослідницькій лабораторії General Electric та перша жінка, яка здобула ступінь доктора наук з фізики у 1926 році Кетрін Блоджетт створила “невидиме” скло.

Спільно зі своїм учителем Ірвінгом Ленгмюром вона розробила метод формування моно- й мультимолекулярних плівок, які пропускають 99% світла й не відбивають його.

Сьогодні таке скло використовується в багатьох сферах: у виробництві електронних приладів, у телескопах. Технологія Блоджетт лежить в основі виробництва лінз камер, скла автомобілів, окулярів тощо.

Катрін Блоджетт (фото: Вікіпедія)

Ліліан Гілберт придумала “робочий трикутник” на кухні

Винахідниця переглянула облаштування кухні та розробила інноваційний проєкт – “робочий трикутник”. Він полягав у розташуванні поруч холодильника, раковини й плити.

Також Гілберт розділила простір кухні на верхню і нижню частину. У нижній частині розміщувалися шафи для кухонного посуду, у верхній — для круп.

А ще винахідниця придумала електроміксер для збивання. Також на початку 1900-х років вона розробила полиці для холодильників, удосконалила консервний ніж і запропонувала педалі для сміттєвих відер.

Ліліан Гілберт (фото: Вікіпедія)

Мелітта Бенц винайшла фільтр для кави

Саме вона винайшла сучасну фільтрацію кави у 1908 році й отримала патент на винахід. Раніше кавову гущу пакували у мішечок із тканини, а тоді його опускали у киплячу воду.

Винахідниця ж запропонувала інший варіант — вона клала прошарок цільного паперу у чашку із кількома отворами й через цей пристрій наливала каву. Так у чашку потрапляв чистий напій без гущі. Від цього смак напою покращився.

Жінка отримала патент на винахід і сформувала новий етикет пиття кави. Компанія Melitta, яку заснувала винахідниця, працює й досі.

Мелітта Бенц (фото: Вікіпедія)

Маріон Донован придумала підгузки

Маріон Донован була домогосподаркою і втомлювалася щоденно доглядати за кількома дітьми. Одного дня зшила перший підгузок зі шматка фіранки для душу. Після декількох спроб їй вдалося створити водонепроникне покриття.

На відміну від гумових підгузків, що вже були на ринку, вироби Донован не причиняли дискомфорту шкірі дитини. У 1949 році вона вперше представила свій винахід, а за два роки отримала патент на нього і продала його корпорації Kerb за 1 млн доларів.

Маріон Донован (фото: Вікіпедія)

Катерина Ющенко створила адресне програмування

Катерина придумала першу у світі мову програмування. Після тривалих досліджень і розробок у 1954 році вона створила адресну мову, у якій вказувалися не числа, а адреси комірок пам’яті. Її розробка випередила на два роки мову Fortran, на три – Cobol, і на п’ять – ALGOL.

Це був справжній прорив у програмуванні. Її винахід почали застосовувати у більшості машин радянського, а згодом і китайського виробництв. Адресну мову використовували й при керуванні космічним польотом “Аполлон-Союз”.

Катерина Ющенко (фото: Вікіпедія)

Марі Ван Бріттан Браун створила домашню систему безпеки

Жінка була медсестрою і їй часто доводилося залишатися у будинку одній, а це було небезпечно, оскільки тоді рівень злочинності був високий.

Разом зі своїм чоловіком Альбертом вона розробила першу систему домашньої безпеки у 1966 році, а за три роки запатентувала винахід. Система складалася із трьох камер, що були здатні рухатись вниз-вгору і надсилати зображення на монітор.

Також пристрій дозволяв стежити за тими, хто дзвонить у двері. Це стало прообразом сучасного домофону. За допомогою пульта можна було відчиняти двері або ж вмикати сигнал тривоги.

Марі Ван Бріттан Браун (скриншот)

Стефані Кволек придумала матеріал для бронежилетів

У 1946 році Стефані влаштувалась на роботу в компанію DuPont, прагнучи назбирати кошти на навчання в медичному коледжі. Там вона займалася перетворенням полімерів на міцні синтетичні волокна.

Випадково під час спроби вдосконалити покриття для автомобільних шин вона винайшла кевлар. Легке і міцне волокно, яке в 5 разів міцніше за сталь. З нього тепер виготовляють куленепробивні жилети та інше захисне спорядження.

Кволек так і не вступила до медичного коледжу, але завдяки своєму винаходу врятувала безліч людських життів.

Стефані Кволек (скриншот)

Джерело