Друга фінансова операція. Едуард Тополь про загибель нуворишів

30 січня 2022 року в селищі Ленінське під Санкт-Петербургом 60-річного Леоніда Шульмана, начальника транспортної служби «Газпром інвест», знайшли мертвим. Тоді повідомлялося, що була знайдена передсмертна записка, а смерть розслідувалася як самогубство. 25 лютого, на наступний день після вторгнення Росії в Україну, ще одного топменеджер “Газпрому” Олександра Тюлякова знайшли повішеним в гаражі його будинку в тому ж селі. Повідомлялося, що він також покінчив життя самогубством, а незадовго до цього був жорстоко побитий невідомими особами.

З цих двох смертей від самогубств почалася і, судячи з новин, до цього дня триває епідемія загадкових смертей російських мільйонерів і мультимільйонерів: 3 березня 66-річного російського олігарха Михайла Уотфорда (уродженого Толстоша), який заробив статки на нафті, знайшли повішеним в гаражі власного маєтку в графстві Сассекс, Британія; 24 березня в їх нижегородській квартирі знайшли мертвими мільярдера Василя Мельникова, власника медичної фірми «МедСтом», його дружину і двох синів; 18 квітня колишнього віцепрезидента Газпромбанку 51-річного Владислава Аваєва, його дружину і 13-річну дочку знайшли мертвими у своєму пентхаусі в Москві; а 19 квітня в Іспанії в саду своєї вілли на курорті Льорет-де-Мар був знайдений повішеним Сергій Протосеня, 43-річний ексглава газової компанії “Новатек”. Тіла його дружини й 18-річної дочки були знайдені в спальнях сімейної вілли, а ніж і сокира лежали поруч з тілом померлого від удушення Протосені, який помер. За версією слідчих, Протосеня вбив свою сім’ю і покінчив життя самогубством. У травні 43-річного мільярдера Олександра Субботіна, колишнього топменеджер “Лукойлу”, знайшли мертвим у Митищах16 червня в Московській області в елітному котеджному селищі «Балатон» був знайдений мертвим колишній генеральний директор оборонної компанії «Росвооружение» 64-річний Олексій Огарєв; а 5 липня в Ленінградській області в котеджному селищі «Морські тераси» 61-річний Юрій Воронов, генеральний директор транспортної компанії «Астра-Шиппінг», що займається постачанням обладнання «Газпрому» в Арктику, був знайдений мертвим в басейні з вогнепальним пораненням голови. В середині серпня у Вашингтоні (округ Колумбія, США) було знайдено тіло 52-річного Дена Рапопорта, латвійсько-американського мультимільйонера, який випав з вікна своєї квартири в розкішному багатоповерховому будинку. Рапопорт, який заробив мільйони в Росії, неодноразово критикував Володимира Путіна за вторгнення в Україну. А 1 вересня 67-річний Равіль Маганов, голова ради директорів і виконавчий віцепрезидент “Лукойлу”, керівництво якого 4 березня, тобто на самому початку війни в Україні, випало з вікна шостого поверху Центральної клінічної лікарні під Офісом президента Росії. При цьому повідомлялося, що Маганов випав або вистрибнув з вікна Центральної клінічної лікарні практично в той момент, коли президент Володимир Путін прибув в клініку, щоб попрощатися з Михайлом Горбачовим, який помер напередодні!

Оскільки сорок років тому в романі «Червона площа» я розслідував загадкове «самогубство» заступника голови КДБ СРСР Семена Цвігуна і з того часу вважаю себе великим спеціалістом в області криміналістики, руки свербіли від вищенаведених новин. Я почав замислюватися над сюжетом нового детективного роману під назвою «Друга фінансова спецоперація». Але написання будь-якого роману займає не менш як рік, не хочеться накручувати сюжет, тому виношу свою ідею на обговорення читачів сайту Радіо Свобода, особливо в 1985 році в ефірі РС прочитали мою «Червону площу» для всієї Росії.

Але для початку кілька основних думок. Не можна не помітити, що епідемія самогубств збігається за часом з війною Росії в Україні. Яке відношення має спалах самогубств російських нуворишів до передбачуваних успіхів путінської армії? Наскільки я пам’ятаю, навіть коли за планом Барбаросса все доходило до Сталінграда і Курської битви, ніяких самогубств Круппса і Мессершмітта не спостерігалося. Масові самогубства високопоставлених німецьких чиновників були зафіксовані тільки у квітні-травні 1945 року, коли Червона армія увійшла в Берлін і Лейпциг. А до цього самогубством поліція назвала тільки племінницю Гітлера Гелі Раубаль, яку, можливо, застрелили з пістолета фюрера після сексу з ним. Як і німецька кінозірка Рената Мюллер, яку, як кажуть, знайшли мертвою після ночі з фюрером…
Але в таку нісенітницю, як сексуальні стосунки російських самогубців з наступником Володимира Мономаха і Олександром Невським, сюжет мого роману, звичайно, я вести не буду.

Але я знаю, що при розслідуванні самогубств перше правило будь-якого детектива звучить так: «Іди отримай гроші». Однак тут нас чекає глухий кут, щоб не знайти в цій серії смертей зникнення і копійки з банківських рахунків. Тобто ці багаті люди померли не через свої гроші. А ще є версія «Другої фінансової спецоперації». Поясню: першою фінансовою спецоперацією вважаю арешт Михайла Ходорковського 25 листопада 2003 року і захоплення чекістом путіним ЮКОСа. Ефект від цієї акції був приголомшливим: щоб уникнути подібної долі, російські олігархи, як люди з поняттями, тут же впали до ніг новокремлівського хана Володимира і, за багатьма свідченнями, взялися передати 50% своїх доходів акціонерному банку «Росія» Юрія Ковальчука, Миколи Шамалова і Геннадія Тимченка. Але хто, крім Путіна і його зброєносців (куди входив і Ігор Сєчін, який проковтнув ЮКОС), тоді став бенефіціаром тієї спецоперації? Що, крім копійчаних подачок у вигляді квартир і мідяків на грудях, отримали справжні виконавці дійства – чекісти? З того часу, майже за два десятиліття, крім відданих донорів-мільярдерів першого драфту, в країні виросли ще 3120 мультимільйонерів і 297 000 доларових мільйонерів, не покритих жодним князівським тягарем…

Роман починається з недільного візиту дуже доброзичливого співробітника КДБ-ФСБ в елітне село Ленінське під Санкт-Петербургом, що належить вищому керівництву «Газпрому». Примітно, що, передбачаючи майбутнє країни, це керівництво не змінило назву села … Потихеньку співробітник ФСБ об’їжджає один маєток за іншим в селі Леніна і конфіденційно пояснює господарям, що через обставини на Донбасі (не все «пішло за планом») батьківщині потрібна допомога. Кажуть, що Служба економічної безпеки ФСБ, яка опікає банки, і Антикорупційне відомство президента РФ вірогідно знають про всі їхні доходи як в Росії, так і за кордоном. СЕБ закликає протягом найближчих двох-трьох тижнів направити половину цих коштів до нового “Російського банку”, що на вулиці Велика Луб’янка, 7, який вороги поки не встигли підвести під санкції.

Звичайно, в січні й лютому, навіть після другого самогубства в селищі Ленінське, газовий і безгазовий нувориш «Газпрому» мляво відгукнувся на заклик батьківщини про допомогу. Більш того, за адресою Велика Луб’янка, 7, було тільки відділення «Російського банку», а сам банк був зареєстрований не тільки в Киргизстані, не в Казахстані, а куди звідти підуть гроші, не знає навіть сам Олександр Бортников. Проте після смерті мільярдера Мельникова 24 березня й особливо після смерті сім’ї мільйонера Аваєва 18 квітня думка про необхідність термінової підтримки батьківщини все ж дійшла до переляканої свідомості скнари-багатіїв, і в засіки Луб’янки «Русского банку» вилилося фінансове цунамі.

Випробувавши методи зняття тягаря з периферійних васалів «Газпрому», менеджери Другої фінансової спецоперації передали свою тактику більшим рибам, власникам «Новатек» і «Лукойлу», які, як ми пам’ятаємо, неупереджено відгукувалися про спецоперацію Путіна в Україні. У зв’язку з цим заходи з залякування цих нафтогазових монстрів були обрані більш прохолодними: дивіться трагічні випадки Протосені, Субботіна і, нарешті, Маганова. Чесно кажучи, я ще не визначився, чия нова фінансова спецоперація – особисто президентська чи проведена від його імені, але таємно від нього Управлінням спеціальних операцій ФСБ – для того, щоб забезпечити її комфортне існування в разі розгрому російської армії в Україні та краху режиму Путіна. Адже не варто вважати, що стратегічне управління ФСБ – це повний невіглас, який не знає, чим закінчилася для Росії в 1905 році війна з Японією і війна в Афганістані.

Едуард Тополь, письменник

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *