Гітлер: як стати фюрером
Гітлер: шлях від художника до політика
Гітлер народився не в Німеччині, а в Австро-Угорщині, в невеликому містечку Браунау, 20 квітня 1889 року в католицькій родині Алоїза Шикльгрубера і Клари Пьольцль. Він був четвертою дитиною. Попередні троє померли, але він вижив. Через день його охрестили й назвали Адольфом.
У ранньому дитинстві Гітлер і його сім’я часто переїжджали через те, що його батька, митного чиновника, постійно переводили з місця на місце. У віці 8 років Адольф став помічником в монастирі Ламбах. Він співав у хорі, захоплювався самопожертвою священиків, надихався почуттям покликання. Одного разу на фасаді храму він помітив незвичайний хрест. Згодом цей хрест був видозмінений і перетворений у свастику – емблему нацистської партії.
Гітлер не мав теплих почуттів до батька, жорсткого педанта, який часто п’є і бачить сина держслужбовцем. А ось свою матір, яка померла від раку у віці 47 років, він по-справжньому любив. Після її смерті 19-річний Адольф виїхав до Відня. Про кар’єру політика він тоді не думав. Він був зайнятий однією справою – малюванням. У 1908 році він вирішив вступити до Віденської художньої академії. Однак йому це не вдалося. В академії відзначали, що Гітлер вдало зображує природу, але він не вміє писати портрети людей.
Після невдачі на іспитах Адольф не зміг знайти собі місця. Він блукав вулицями, слухаючи, про що говорять люди. Щоб заробити на життя, йому, невдалому художнику, доводилося малювати картини й листівки.
У 1919 році Гітлер став членом DAP, Німецької робітничої партії. За короткий час йому вдалося не тільки витіснити її засновників з керівництва партією, а й стати головною акторською фігурою ДАП. Він змінив назву партії, об’єднавши слова «націоналізм» і «соціалізм». Його головною метою було залучити якомога більше прихильників і показати свої антикапіталістичні настрої. Партія ДАП стала НСДАП – Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини, членів якої стали називати «нацистами».
У своїй невеликій штаб-квартирі, в мюнхенському пабі, Гітлер намалював емблему партії – червоний прапор (для демонстрації соціалістичної спрямованості руху) з білим кружечком (символізує націоналізм) і свастикою (символ арійської раси й вічного антисемітизму). Для захисту зборів партії він створював бойові підрозділи – штурмові загони (СА). Офіційним бюлетенем НСДАП стала газета “Völkischer Beobachter” – “Народний оглядач”.
У 1923 році Гітлер, сповнений впевненості в тому, що розпад Веймарської республіки не за горами, заклика під свій прапор генерала Еріха Людендорфа і спробував організувати путч. Але державний переворот провалився. В результаті Гітлер потрапив до в’язниці. Саме там, за ґратами, він написав головний твір свого життя – книгу «Майн Кампф», яка стала справжньою Біблією для нацистів.
Паралельно з ліквідацією безробіття в країні проходила реалізація ряду соціальних проєктів, організація спортивних фестивалів і тисяч народних маршів, погромів і расових чисток. Німці, вірячи в геній Гітлера, переслідували, били, катували євреїв, циган та інші «чужі елементи». З початком Другої світової війни масові переслідування і вигнання «неарійців» з країни тільки посилилися. Дійшовши висновку, що найефективнішим способом розв’язання єврейської проблеми було фізичне знищення, нацисти розв’язали масові вбивства в червні 1941 року. У перші місяці війни в Україні, Молдові, Прибалтиці та Білорусі німці розстріляли близько 300 000 євреїв. Ліквідаційні операції проводилися спеціальними загонами СС – айнзацгрупи. Але, як показала практика, такий спосіб знищення виявився малоефективним: занадто багато людей довелося вбити, айнзацгрупи втомилися і не встигли провести операції по знищенню. Приховати масові вбивства євреїв на окупованих територіях було неможливо, оскільки ліквідаційні операції відбувалися поблизу населених пунктів. Це призвело до рішення про будівництво концтаборів з високою пропускною здатністю. Процес винищення євреїв ставили на конвеєрну стрічку.
У 1938 році Австрія приєдналася до німецького рейху. Далі наступила анексія Судетської області, частини території Чехословаччини. Площа Німеччини, населення якої перевищувало 70 мільйонів осіб, збільшилася на кілька сотень тисяч квадратних кілометрів. Але фюреру цього було замало. Убезпечивши себе зі сходу пактом про ненапад з Москвою, у вересні 1939 року напав на Польщу. Почався наймасштабніший збройний конфлікт в історії людства.
Друга світова війна
Після захоплення в 1940 році Норвегії, Данії, Голландії, Бельгії, Франції – всієї континентальної Європи – настала черга Радянського Союзу. Віроломно почавши бойові дії проти СРСР 22 червня 1941 року, німецькі війська в короткі терміни зайняли величезну територію. Уже в жовтні 1941 року генерали вермахту розглядали у бінокль околиці радянської столиці й доповіли фюреру, що перемога не змусить себе довго чекати. Гітлер зрадів.
Кар’єра і кінець майже всіх диктаторів схожі.
