Світ має нарешті прокинутися…
«Світ має нарешті прокинутися. Згода з тим, що «Чечня – це внутрішні справи Росії» рано чи пізно призведе до того, що і Європа також стане внутрішньою справою Москви»
Джохар Дудаєв
7 жовтня 1999 року у Веденському районі Чечні стояла ясна та безхмарна погода. Близько полудня жителі села Елістанжі, що нічого не підозрювали, почули рев і свист снарядів над головами. Російська авіація скидала бомби на будинки та голови мирних людей. Внаслідок килимового бомбардування було вбито 48 осіб, у тому числі 11 дітей. Ще десятки постраждалих залишилися каліками протягом усього життя. Була знищена вщент єдина школа. У селі не було ані військових баз, ані техніки, ані солдатів. Це путін зробив сам собі подарунок на день народження, адже він народився саме 7 жовтня.
Через два тижні після елістанжинської трагедії, 21 жовтня 1999 року, російська армія завдала найсильнішого удару тактичними ракетами СКАД класу «Земля-Земля» по найгустонаселеніших районах Грозного. Під ракетний обстріл потрапили Центральний пологовий будинок, Центральний ринок, Центральний автовокзал, мікрорайон «Олімпійський», Головпоштамт, мечеть у селищі Калініна. Внаслідок цієї варварської акції загинуло понад 400 людей.
Через тиждень після обстрілу тактичними ракетами чеченської столиці, 29 жовтня 1999 року, на Петропавлівському шосе (біля селища Дойкур-Евл Старо-Юртівського району ЧР) «федерали» розстріляли «гуманітарний коридор» чеченських біженців. Жертвами цього нелюдського акту російських варварів знову стали безневинні діти та його батьки.
Це лише кілька епізодів. Перераховувати ці кошмарні злочини Росії на чеченській землі можна нескінченно.
За дві загарбницькі війни російськими окупантами було вбито 42 тисячі чеченських дітей. Загалом у результаті наведення конституційного порядку та «контртерористичної» операції було вбито понад 150 000 чеченських громадян.
Розслідування за фактом епізоду геноциду чеченців у селі Елістанжі проводилось у класичній російській манері. Штучно гальмувалося, затягувалося і в результаті з 2015 року було засекречено. Ніхто не покараний. За геноцид чеченського народу взагалі ніхто не покараний. Сьогодні кати чеченців перекваліфікувалися на катів українців і почали такими самими методами вчиняти геноцид українського народу, називаючи його спеціальною військовою операцією.
Тоді Республіка Ічкерія залишилася на самоті, кинута на роздертя в клітку до божевільного російського ведмедя, але сьогодні за Україною стоїть увесь світ. Він зволив прокинутися. І більше жодному військовому злочинцю і брудному вбивці, жодному виродку в погонах і без не вдасться уникнути відповідальності.
Невже ми станемо свідками справедливої відплати для цієї проклятої імперії Зла?
«Спецзахід на ім’я «Чечня» спокусив усю країну і продовжує її подальше озвіріння впереміш з оглупленням. Ціна людського життя і так була в Росії нижча за всяку межу, а тепер і зовсім скотилася до тисячних часток. Саме тому припинення війни – для всіх нас життю подібне. Ми всі – як не врятований «Курськ» – на смертельній для нас глибині. Але так і немає наказу на порятунок.»
Анна Політковська
