Досі росіяни перебували в якійсь вигаданій реальності, напханій фантазіями одна красивішою за іншу…
Досі росіяни перебували в якійсь вигаданій реальності, напханій фантазіями одна красивішою за іншу. У цій реальності Росія – це одна з провідних світових економік. У Росії – друга армія світу. Вона має величезний промисловий потенціал, сучасну високорозвинену науку і видатну культуру. У її надрах заховані незліченні скарби і всі люди на Землі заздрять росіянам, що в них така багата країна.
Окремо росіянам заздрять тому, що мають видатного президента, який усіх плутає своїми «багатоходівочками», а потім – обіграє. І взагалі, росіяни — могутній і здоровий душевно та фізично народ, який не програв жодної війни і може протистояти всьому світу.
І ось цей чудовий світ тепер починає зникати, а його місце поступово займає груба реальність, яка каже, що Росія — країна, що старіє, населення якої стрімко скорочується. За тривалістю життя вона посідає 101 місце, а ця війна відкине Росію ще на пару десятків місць назад.
Промисловість Росія відстала, несприйнятлива до інновацій і неконкурентоспроможна, а ВВП не зростає вже майже 10 років.
У Росії погана екологія та люди багато хворіють. Але медицина в країні розвалена, і люди помирають від таких хвороб, які в інших країнах уже давно навчилися лікувати.
Освіта перебуває у зруйнованому стані і жоден російський виш не входить до рейтингу ста перших університетів світу.
У Росії її кожен сьомий громадянин перебуває поза межею бідності. Це при тому, що ця межа встановлюється самою владою і не є об’єктивним показником.
Можна ще багато чого перераховувати про Росію. І про рівень корупції і про соціальну нерівність, і про відсутність соціальних ліфтів і негативний відбір, і про всесилля силовиків та відсутність незалежного суду, і про руйнування інститутів демократії та кричущі порушення елементарних прав людини.
Можна згадати про те, що найбагатша на газ країна не може газифікувати своє село. Що у значній частині російських шкіл немає теплого туалету. Про алкоголізм і наркоманію, про епідемію СНІДу (давно переможеного скрізь, крім Африки), про відсутність найнеобхідніших ліків, про найвищий у світі рівень абортів.
Але й перерахованого достатньо, щоб пропагандистська карета, що засіла в голові у обивателя, перетворилася на гарбуз і він спустився з небес на землю.
Росія готова продовжувати цю війну. Строго кажучи, вона взагалі до неї не була готова. Але продовжувати її просто не може. Нема фізичної можливості. Можна, звичайно, всіх поставити «раком», влаштувати всім козячу морду, загнати в казарми на хліб і воду і змусити працювати добу безперервно. А чоловіків від 16 до 60 без розбору поставити під рушницю.
Але навіщо?! Ви все одно не виграєте. Економіка, з якою ви зв’язалися на порядок більша за вашу. Вам її не переплюнути. Уся витівка мала хоч якісь шанси на успіх, якби Захід залишив Україну одну в біді. Але він її не лишив. Тепер це вже ясно, як Божий День. Жодних шансів у Росії немає.
Можна ще якийсь час повпиратися, вбити ще тисячі людей, продовжити руйнувати українські міста тощо. Але результат цього буде той самий: Росія програє цю війну. А Україна її виграє.
І відхід з Херсона може стати тим холодним душем, який, нарешті, протверезить росіянина, що сп’янів від улесливих оповідань.
Він повинен нарешті зрозуміти, що авантюри такого масштабу країні просто не по кишені. Що загрози безпеці, якими їх лякали їхні кремлівські «небожителі» – висмоктані з пальця. І що країна має набагато важливіші та першочергові завдання, ніж війна з Україною.
Росія має просто припинити цю війну. Нині. Негайно. Якщо вона не хоче розвалитися та зникнути. Очевидно, що легка переможна прогулянка, яку планував Путін, виявилася повномасштабною війною, до якої ніхто в Москві не готувався. І якби з самого початку було відомо куди все це вилізе – б’юся об заклад: ніхто б не став навіть починати.
Ще раз: Росія маленька, бідна, слаборозвинена країна – сировинний придаток. Раніше – Заходу, а тепер – Китаю та Індії. Її працездатне населення невелике і значною мірою складається з заробітчан. Величезні простори та суворий клімат сильно здорожчають навіть конкурентоспроможну продукцію за рахунок великих транспортних витрат та довгого опалювального сезону…
