Путін квапиться. І водночас не знає, що робити
Усі проросійські рупори позавчора й особливо вчора кричали в один голос: світ можливий після переговорів США та РФ.
Вершиною цього крику стала заява Лаврова, що Росія готова зустрічатись, якщо Вашингтон попросить про це. З одного боку, росіяни хочуть знову продемонструвати силу (демонстрація виключно для росіян), намагаються зіграти на зниження рейтингу демократів напередодні виборів у США та найголовніше – вони просто благають світ, щоб їх пустили за стіл переговорів. Що буде, якщо Захід не піде на переговори, у Кремлі не знають та не розуміють. Це, між іншим, один із ключових моментів нинішньої ситуації.
Переможні реляції росіян про обстріл поки що передусім спрямовані на внутрішнього споживача. Там треба гасити політичні амбіції ультранаціоналістів, які, вже не ховаючись, говорять про зміну конфігурації парламенту (заява Пригожина про бездарність парламентської опозиції) та про власну партію (Симоньян вже навіть вигадала назву для партії – “Правда”). Що робити з цією новою реальністю, Путін просто не розуміє, він крок за кроком здає свої позиції одноосібного лідера та альфа-самця (призначення Суровікіна – із цього ж розряду).
У росіян є дві важливі проблеми: перша, про яку багато хто говорить, – кількість високоточної зброї. Існує висока ймовірність, що його відносно небагато. І зараз вони вистрілюють НЗ [недоторканний запас]. Наскільки це правда – говорити важко, але, зважаючи на все, велика частка істини тут є. Друга проблема – відсутність сенсу у цій війні. Росіяни не розуміють, за що вони воюють. І поки що смислів не додається. Саме тому Путіну і потрібні переговори (або швидкі перемоги, які поки що не видно на горизонті). Без цього суспільство вимагатиме якнайшвидшого закінчення війни.
Путін поспішає. І водночас не знає, що робити. Він та його оточення досі на 90% живуть у ситуації до 24 лютого, коли вони були могутніми та страшними. Проблема наша та цивілізованого світу полягає в тому, що росіяни досі не вірять у поразку. Вони все ще думають, що їхнє керівництво має план Б і скоро цей план усім покажуть. Але його немає і не може бути (страшилки про ядерну зброю не рахуються). Російські еліти зараз зайняті війною як прелюдією до транзиту влади. Війна – це і є для більшості з них транзит влади. Тому зміна Путіна – це вже практично вирішене питання. Його в старій іпостасі одноосібного фюрера вже немає. Протягом наступного місяця він все більше втрачатиме цю одноосібну владу. Його, ще раз повторюся, можуть урятувати лише результативні переговори.
Нам буде дуже складно наступні тижні. Єдине, що треба пам’ятати: такої інтенсивності обстрілу вони довго не потягнуть.
