Прапор над Рейхстагом не міг не бути піднятий, якщо підіймати його, стоячи на горі трупів
“Сталінська військова наука перевершила все те, що давала попередня історія військової думки”, – писали радянські газети після війни. Важко сперечатися, перевершила.
Прапор над Рейхстагом не міг не бути піднятий, якщо підіймати його, стоячи на горі трупів
З часів після Дарія та Артаксеркса саме поняття перемоги в Європі передбачає менші, ніж у ворога, втрати. Сталін категорично відмовився від цього класово чужого радянському народу правила. Якщо у розпорядженні полководця було досить велике населення, все інше у війні ставало не так уже й важливо. Прапор над Рейхстагом не міг не бути піднятий, якщо підіймати його, стоячи на горі трупів. Це викликало (і викликає в Росії) навіть почуття гордості: найбільші (незрівнянно великі навіть у порівнянні з німецькими) втрати є доказом героїзму, а зовсім не людоїдської сутності та військової бездарності полководців.
Якщо останній школярці-борцю, що страждає від незрозумілості за екологію, дати в повне розпорядження ті ж людські ресурси, які були в розпорядженні «геніальних полководців» Сталіна і Жукова, вона цілком змогла б розвісити свої прапори над будь-якими рейхстагами.
Новоявлені геніальні полководці Путін і Шойгу з Кадировим перевершили сталінську військову науку на відмінно. Не зумівши перемогти ні «високою сучасною зброєю», ні енергетичною блокадою Європи, ні ядерним шантажем, вони мають намір використати старий безвідмовний засіб — завалювання ворога трупами російських солдатів.
