Музей у Києві, який має на меті пробудити національну свідомість українців та підняти самооцінку України (фотогалерея)

Спецкореспондент AGERPRES Крістіан Лупашку каже: Бізнесмен з Києва має на меті пробудити національну свідомість українців, підняти самооцінку України та розвинути почуття гідності та патріотизму через найбільший приватний музей цієї країни та один з найбільших у світі.

Валерій Галан, батько якого румун, родом з Чернівців, заснував у Києві Музей «Становлення української нації», перший в Україні новаторський історичний музей, де минуле поєднується з сучасними технологіями.

Музей останнього покоління охоплює 25 виставок з абсолютно реалістичними 3D-фігурами видатних персонажів з історії України, від королів і гетьманів, солдатів і вчених, до митців-переможців Євробачення або спортсменів, які завоювали медалі для України на останніх спортивних змаганнях.

«Кожна нація має чотири стовпи, на яких вона базується: історія, традиції, культура і мова. Якщо цих складових не існує, ми не можемо говорити про існування нації. Наша історія понад 400 років тому  була змінена і прихована, щоб ми не знали себе. Ми були рабами, нам давали якісь окуляри з Москви, з Варшави й через ті окуляри ми могли бачити свою історію тільки в тих кольорах, в яких вони нам їх підносили. Коли ми отримали незалежність у 1991 році, нам довелося це змінити, і саме тому дев’ять років ми працювали на цей проєкт”, – сказав Галан.

Музей, який був відкритий у просторі  над центральним районом української столиці, під статуєю Батьківщини-Матері, біля монастирського комплексу Печерська Лавра, коштував понад 3,2 млн євро.

«Ми відтворили справжню історію нашої нації. Для того, щоб представити її суспільству, потрібно було знайти метод, який був би унікальним, що було б цікаво, і саме тому ми створили цей унікальний музей, який, по суті, складається з чотирьох музеїв. Перший – музей діячів, особистостей української історії, над яким історики працювали таким чином, щоб максимально вірно передати їхній образ, їхні фізичні розміри. Ці цифри говорять, коли ми використовуємо аудіогід. 

Друга складова частина – музей діорами. У нас є зображення в 3D-форматі, і у нас там також є проєкції запаху і звуку, щоб відвідувачі могли жити в тому місці та в той час.

Третій музей – інформаційний. У нас багато картин, інформаційних панелей, моніторів, сенсорних екранів.

 Четвертий – Музей артефактів. У нас є кілька скляних вітрин, де зберігаються старовинні озброєння, скіфське золото, трипільська кераміка, книги. 

Завдяки цьому ми зібрали всі чотири музеї разом навколо єдиної стратегії, щоб українці  та весь світ пізнав  справжньою історією нашої нації. Метою було об’єднати та зібрати всіх українців навколо цієї історії, а третьою метою було підвищення цінності культури України та українців. 

Через 26 виставок, від трипільської культури до сучасної, це часовий проміжок – 7 000 років. Ми представляли на кожній виставці, хто ми є, з чого починається наша історія, як ми розвивалися з часом, якими були наші стосунки з сусідами», – пояснив Валерій Галан.

Для його створення було проведено консультації з 51 науковою організацією та 87 музеями з семи країн світу. Історична цінність кожного експоната підтверджується вченими й фахівцями, від істориків, археологів, етнографів і скульпторів до дизайнерів.

«Коли ми проєктували цей музей, то запросили багато науковців. Кожна з наших виставок має портфоліо, в якому уточнюється, хто з професорів, академіків чи доктор наук досліджував ту епоху. У нас є документи, на яких стоять печатки та підписи цих людей, які підтверджують цінність експонатів”, – додав власник музею.

Він вважає, що важливість меседжу, який подається  експонатами, зросла в геометричній прогресії на тлі вторгнення Росії в Україну, підкресливши необхідність єдності українців.

«Наша мета – створити такий музей і музей – це ідеологічна зброя проти росіян, проти “русского мира”. Цей музей буде не одноденним музеєм, а для сотень років, який щоразу нагадуватиме, якою була наша історія, як ми будемо себе вести й ми цього не забудемо», – каже Галан.

Музей був відкритий у 2019 році, і до початку війни його щодня відвідували до 1000 осіб. 

AGERPRES/ (А – редактор: Джорджіани Тенесеску, онлайн-редактор: Анда Бадеа)

Фото: (c) КРІСТІАН ЛУПАШКУ / AGERPRES ФОТО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *