Натисни на кнопку і отримаєш результат
Насправді Росію від революції відокремлює одна кнопка.
Якщо її натиснути на ящику, в який вони витріщаються цілодобово, то через тиждень їх уже не цікавитимуть ні бандерівці, ні фашисти, ні солдати НАТО, ні Європа, що замерзає, ні гей-паради, ні Байден, ні рівень рейтингу Шольца. Нічого.
Наркотичне сп’яніння випарується, дурман розвіється і вони прокинуться у своїй справжній Росії, яку вони не помічали всі ці десятиліття, дивлячись в екрани своїх “думкозамінників”. І те, що вони побачать та відчують, їм дуже не сподобається.
Раптом з’ясується, що замість того, щоб будувати свою країну, робити її успішною, багатою і придатною для гідного життя, вони всі ці роки створювали навколо себе одну велику, злиденну, похмуру зону.
У спертому повітрі отрута несвободи та брехні, під ногами колючки, на ногах кайдани, роти намертво зашиті. Весь світ показує пальцем і зло говорить: “Фашисти, дітовбивці, агресори, загарбники!”. Влада батогом розтинає лахміття, що залишилися на спинах: “Не рипатися, не сміти, на коліна!”. Опричники ріжуть голови вдень і вночі.
Не втекти, ні втекти більше від реальності, в якій ні роботи, ні грошей, ні прав, ні перспектив, ні надії – жодного майбутнього. Одне лише сфальсифіковане минуле та понівечене сьогодення. Потворність і безглуздість буття вдарить у вічі й завдасть величезного болю. Біль стихне і прийде усвідомлення, що жити просто більше нема куди.
І тоді народний відгук буде негайним. Блискавичний, як любить висловлюватися головний вертухай.
Треба просто натиснути цю кнопку, висмикнути голку пропаганди, занурену по саму ручку в нейрони суспільної самосвідомості. Розпороти цей кокон імперського марення і міражів, випатрати його і явити їм їхнє справжнє життя, якщо його можна таким взагалі назвати.
І результат не забариться.
На жаль, це поки що тільки фантазії.
