Бажаєте знову заглянути у дзеркало історії?
Із закритого виступу Адольфа Гітлера перед представниками преси 10.11.1938:
“Сила обставин була причиною того, що я багато років говорив лише про мир… Але потім з’явилася необхідність поступово перебудувати психологічно німецький народ і не поспішаючи навіяти йому, що існують справи, які, якщо їх не можна вирішити мирними засобами, треба вирішувати за допомогою сили.
Але для цього було необов’язково пропагувати насильство як таке. Потрібно було висвітлювати для німецького народу певні зовнішньополітичні події таким чином, щоб його внутрішній голос поступово сам став волати до насильства. Це означає, що певні події треба було висвітлювати так, щоб у свідомості широких мас народу поступово автоматично виробилося переконання: якщо цього не можна досягти по-хорошому, тоді треба пустити в дію силу, бо далі це продовжуватися не може.
На цю роботу пішли багато місяців. Вона планомірно розгорталася, планомірно проводилася, посилювалася. Багато хто її не розумів, панове. Багато хто вважав, що все це якесь збочення. Це ті набундючені інтелігенти, які не мають жодного уявлення про те, як треба підготуватись до того, щоб стояти по стійці смирно, коли почнеться гроза (…)
Таким ми маємо виховувати весь наш народ. Йому треба прищепити абсолютну, сліпу, безумовну і повну віру в те, що, зрештою, ми досягнемо того, що нам необхідно. Цього можна досягти і досягти лише шляхом безперервного посилання на міць народу, підкреслюючи позитивні сторони народу і наскільки можна уникаючи говорити про негативні сторони.
Для цього також необхідно, щоб у першу чергу преса сліпо дотримувався принципу: керівництво діє правильно!
Панове, ми всі не гарантовані від помилок. І газетярі схильні до цієї цього. Але всі ми можемо існувати тільки в тому випадку, якщо перед світовою громадськістю не говоритимемо про помилки один одного, а зосередимо увагу на позитивному. Інакше кажучи, необхідно – не заперечуючи взагалі можливості помилок і навіть дискусій – завжди підкреслювати у принципі правоту керівництва. Це має вирішальне значення.»
