Михайло Єжов: ПЕРІОД НАПІВРОСПАДУ
Коли-небудь я зможу описати все, що відбувається сьогодні, більш виважено і спокійніше. Хоча. Я думаю, що знайдуться талановитіші люди для цього процесу. Тим більше, що описувати весь цей хаос необхідно буде із залученням психологів та психотерапевтів екстракласу.
Зараз я перебуваю у підвішеному стані на межі повного спустошення. Я лише спостерігаю за цим безумством, у яке скотилися мільйони людей.
Я зрозумів свою нікчемність, я ніяк не можу протистояти цьому, намагаючись лише зберегти залишки здорового глузду.
І я говорю не тільки про цю шалену війну, в якій гинуть безневинні, в топку якої кинуто все. І минуле та майбутнє Росії горить зараз разом із містами України. Країна «розчахлилася», країна «лялькнулася», країна переповнена ненавистю. Росіяни виправдовують жорстокість своїх військових історичною необхідністю та безальтернативністю обраного шляху. А іноді просто тим, що їх треба вбивати за те, що вони не такі як ми. Іноді просто дико стає від спокійного тону росіян, які говорять про це. Не всі кричать, не всі. Деякі говорять про це спокійно. Начебто вибирають собі «шмотки» в магазині або вирішують, що замовити на десерт у ресторані, – Хороша річ, треба брати. Так, кажуть вони спокійно, треба їх вбивати.
Треба сказати, що піну біля рота, я справді спостерігаю не в більшості. Саме це й лякає.
Водночас, цікава картина складається серед лібералів, які називають один одного лібералами в лапках. Ну, розбрід і хитання цієї публіки добре описав геніальний Сергій Єлкін з його малюнками про п’яту колону та про те, як опозиція штурмує Кремль. Проблема в тому, що практично ніхто не є лібералом. Це просто слово і не більше. Але мишача метушня серед них щодо того, хто ліберал, а хто ліберал у лапках відбувається постійно. Мені, до речі, теж прилітає періодично. То не так сидиш, то не так свистиш, то не з тими людьми спілкуєшся, то не так, як треба. Ось Овсяннікову треба було підтримати, а ти її засуджуєш…
Наразі ці люди планують облаштовувати Росію. На повних умовах. От тільки українці Путіна переможуть, і ми одразу ж займемося. Те, що Україна переможе у цій війні, ніхто не сумнівається. Але звідки у вас, панове, така впевненість, що після Путіна буде хтось такий, хто вас допустить до влади? Владу зазвичай беруть. Ну, так. Беруть. І в Росії, а особливо в Росії її беруть не за допомогою ліхтариків та паперових літачків. Чи це як станеться на вашу думку? Ви, руками українців та за допомогою західних санкцій впораєтеся з Путіним і потім по праву переможця в’їдете до Кремля? То що? Або як це станеться? Я просто хочу зрозуміти. Яке відношення ви матимете до цієї перемоги?
За всієї поваги, але з російським ОМОНом та Росгвардією зараз розбираються українці. Причому дуже грамотно. Пара базук і немає ОМОНу. Пара Джавелінів і немає Росгвардії. Ви тут якимось боком? Наскільки я пам’ятаю, Жданов закликав не кидатися в ОМОНівців навіть сніжками. А то ж не дай Боже…
Проблема не у Путіні. Проблема у системі влади. Це дуже стара система. І заміна у ній одного на іншого нічого не вирішить. Потрібно змінювати саму систему влади в Росії, а не людину на людину. Але ви її ще не взяли, а вже будуєте грандіозні плани. “Якби я була царицею” (с).
І плюс, цей паспорт хорошого росіянина. Це взагалі що? Це що за великодержавне побиття? Чому Росіянина? Це означає, чи будуть окремі паспорти інших народів? Паспорт гарного бурята? Паспорт гарного калмика? Паспорт доброго чеченця? Чи ви всіх записали у росіяни однозначно? Ну ти ж із Росії? Проти Путіна? Проти війни? Значить – Росіянин. Ось тобі й паспорт доброго Росіянина із Бурятської волості.
Бля …
Ви, хлопців зав’язуйте з цією імперською “хернею”. Серйозно. Ви спочатку визначитеся, якою ви готові бачити країну. Кого з народів, що її населяють, ви готові назавжди відпустити з імперських лап? Які раніше завойовані території ви готові повернути своїм сусідам? Інакше це все й закінчиться, як і з Путіним, тільки вже з вами.
А ось ці всі розмови, що ми, мовляв, захищатимемо росіян у Криму, коли туди прийдуть українські війська та захищатиме російську мову в Україні, ну, «зашквар», їй богу. А зараз там Путін чим займається? По-моєму, він це і декларував усі 8 років. Та й на Україну він напав саме під цим приводом. «Поклав» він на НАТО, там росіян утискають, ось біда всіх бід!
Українці самі там розберуться, як вони й зараз розбираються, без вас, чи потрібна їм російська мова, чи потрібна їм російська культура, чи потрібні ви, зрештою. Це їхня справа, це їхнє право, просто не лізьте туди.
Історичний виток, не інакше. У Росії її піонерія, на заході опозиція формує уряд і готує свої паспорти. Десь я вже це читав. Ах так. У Довлатова.
Однак це все-таки нова реальність. І до неї треба якось звикати. У ній треба шукати себе і боюсь по новій. Не маю досвіду життя в період розпаду імперії. Совок звалився, я був радий. Але радий не краху, а кінцю політично глухого ладу. А ось зараз уже все по-іншому. Наразі йдеться все-таки про розпад імперії, який просто неминучий.
Якою буде Росія, в яких межах або скільки їх буде, я поки що просто не знаю. Не знаю.
Постскриптум. На фото наслідки моєї розмови з племінницею із Росії. Освічена, розумна дівчинка. Але, ось і вона також… Путін все робить правильно, ми воюємо не з Україною, а зі світовим гегемоном, а ти, дядько Мишко нічого не розумієш у геополітиці, бо старий мудак. І все. Розбиті руки, все забризкав кров’ю, перелякана дружина, мінус комп’ютерний стіл, мінус ще один родич. Нерви ні до біса…
