Мирослава Копинець – зірка бездонного закарпатського неба (відео)
З роси та води виріс талант її. Чистотою голосу й душі, які нерозривні, відзначилася з юних літ Мирослава. Своєї первісної дивної свіжості вона не розгубила з роками, через що й тягнуться до неї душі краян, усіх українців та закордонних слухачів. І тепер, коли вся закарпатська земля, оповита різнобарвним чарівним квітом, сама Мирослава в цьому розмаї бачиться незрівнянною квіткою творчої палітри нашого Закарпаття — неповторного регіону великої України.
— Почала свій творчий шлях із дитинства, — каже, — тому що батько був поетом, у творах якого переважала любов до малої батьківщини, а моя мама несла вихованцям розумне, добре, вічне — вчителювала, базуючись на двох освітах — музично-педагогічній і філологічній. Перевагу ненька віддавала закарпатській етнічній пісні (русинській народній пісні – прим. редакції), знала загалом силу-силенну пісень різними мовами. Вона й стала тим джерелом, із якого заструменів потічок моїх перших і подальших успіхів. Вже з 1986-го, як учасниця і солістка ансамблю «Джерельце» восьмої школи Ужгорода, яким керувала моя мати, брала участь у різних концертних програмах, конкурсах і фестивалях. У 1991-му році в складі цього ансамблю стала лауреатом конкурсу «Ми — українці» в Києві.
В наступному році її разом із цим колективом слухав Краків.
Ще рік і Мирослава з ансамблем є лауреатом конкурсу русинів у Пряшеві (Словаччина), а відтак — лауреатом конкурсу «Таланти твої, Україно» в Одесі. Поряд із цим студіювала філологію в Ужгородському національному університеті, який успішно завершила у 2005 році.
…Йшли постійні репетиції, невсипуща робота над собою, що позначилося тим, що у 2010-му стала лауреатом конкурсів «Закарпатський едельвейс» в Ужгороді та «Українська родина» в стольному Києві. У 2011 році вона вже дипломант знакового Всеукраїнського конкурсу «Червона рута» у жанрі автентичного фольклору, а у 2012-му взяла участь у шоу «Голос країни-2».
Цим успіхам сприяла широта тематики творчих виступів, глибина таланту артистки.
Могутня сила виступів співачки криється в народності тих джерел, із яких вона бере свій репертуар. Приміром, закарпатська народна пісня (русинська народна пісня – прим. редакції) «Не пий, коню, воду…», що весь час має незмінний успіх у слухача, записана від мами Терезії Копинець, яка, своєю чергою, навчилась її виконувати від своєї матері в селі Великий Раковець Іршавського району. Музичне аранжування перлини народного мелосу зробив Антон Дегтярьов, режисером був Роман Шип, а оператором Борис Корнієнко.
Подібна неповторність притаманна репертуарній родзинці «Чотири воли пасу я!» з аранжуванням Олександра Соліча. Записаний із неї відеоролик сміливо можна назвати інтернаціональним, адже в кліпі застосований приймання сурдоперекладу. Радує виконаний із концертної рампи сольний твір «Прийшов, прийшов, причалапав», з якого кліп соціального звучання зняв свого часу Сергій Гайовий.
З авторських пісень привертає увагу «Звіздочка» на слова і музику Лесі Адамової-Стецович з аранжуванням Анни Наумової. Це є ідеалом новітньої закарпатської пісні (новітньої русинської пісні – прим. редакції) для весілля і душі.
…Новий виток творчості Мирослави Копинець починається з початку роботи артисткою Заслуженого Академічного Закарпатського народного хору (ЗАЗНХ). На початках цього плідного і взаємокорисного періоду знаний композитор Антон Дегтярьов пише чудові музичні обробки до двох закарпатських пісень (русинських пісень – прим. редакції), які з блиском були виконані співачкою.
І знову всеукраїнське звучання закарпатського таланту підтверджується у 2013 році, коли пані Мирослава стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу-фестивалю «Червона рута»-13 (жанр попмузика), де прозвучали закарпатські етнопісні (русинські етнопісні – прим. редакції) в сучасному аранжуванні А.Дегтярьова та О.Соліча і стали вельми прикметними серед 25-ти учасників із кожної області.
Цей рік став успішним і з тієї точки зору, що був випущений альбом «Ruthenia», наповнений чотирнадцятьма народними піснями Закарпаття в аранжуванні Олександра Соліча. Це стало своєрідною прелюдією до створення в наступному році етнопоп-гурту «Музики», де М. Копинець була, звісно ж, солісткою, а на барабанах грав Геннадій Дев’ятов, на гітарі Ігор Літвінов, бас-гітарі Артур Багнюк, клавішними опікувався Олександр Дюре, народною трембітою Сергій Раховський. Гурт дав кілька успішних концертів, в тому числі благодійний для військових батальйону «Тиса» у місті Виноградів. Цей гурт став лауреатом відбіркового конкурсу «Червона рута» у 2015 році.
Жага до постійного самовдосконалення завжди супроводжувала Мирославу Копинець, стала магістральним путівцем її душі, тому закономірним є закінчення Ужгородського коледжу культури за спеціалізацією «Народне пісенне мистецтво» (2015).
І знову сольний спів.
Цього ж року закарпатська зірка стає лауреатом конкурсу «Красне поле» в місті Хуст (акапелла), бере участь у програмі «Співаник», що є проєктом телеканалу «ZIK» у Львові. Там вона виконала дві старовинні пісні. Далі отримала Гран-прі конкурсу «Закарпатський едельвейс», де грамоту вручив сам Герой України Анатолій Авдієвський.
І от 20 березня 2016 року відбувся Перший сольний концерт в Закарпатській обласній філармонії «Мамині співанки» з авторськими режисурою і програмою. Далі була участь у масштабному міжнародному фестивалі «Polyana Music Festival». До речі, серед учасників уперше в Україні виступив легендарний гурт «Deep Forest». Супроводжував її виступ Заслужений працівник культури України Леонтій Ленарт. Не забарився відтак і Другий сольний концерт (5 квітня 2017 року) в Закарпатській обласній філармонії під назвою «Neo-автентика».
Годі й дивуватися розмаїттю нахилів співачки. Скажімо, у 2012-2015 роках вона здійснює запис народних та інших пісень в перекладі на мову народу ерзя. А співає органічно й прекрасно різними закордонними мовами, в основному зі слов’янського закордоння, Угорщини.
У 2017 році робиться колоритний відеокліп міжнародного рівня на пісню «Під дубиною» (аранжування Олександра Соліча, режисура Вячеслава Єгорова).
І далі неспинно, піднесеною лавиною самовираження триває міжнародний прононс у творчості Мирослави Копинець. Вона бере участь у міжнародному фестивалі «Koktebel Jazz Festival» у місті Чорноморську, а в наступному році бере участь з етномузикологом та членом ради ЮНЕСКО Любомиром Кушликом у фестивалі Via Carpathia (Криворівня)…
У 2019 році Мирослава Копинець взяла участь у Всеукраїнському фестивалі «Віртуози фолку» в Києві як представник Закарпаття.
20 травня 2019 року стався Третій сольний концерт (режисура і програма авторські) в обласній філармонії «Овіяна легендами».
Де багато виступів, там і нові творчі зв’язки. Минулого року сталося плідне знайомство з митцем Дмитром Фесенком та знімання сюрреалістичного відеокліпу на етнопісню «Не спала я сеї ночі» (аранжування Антона Дегтярьова). Кліп вийшов на телевізійні екрани.
Затим Дмитро Фесенко створив проєкт «Два стільці», що передбачав автентичний спів у дуеті етнопісень та балад із відеознімання творів.
У 2020-му записали на аудіо та відео унікальну полонинську пісню «Ей, вівчарику» з архівів П.Милославського. Режисером цієї доброї справи стала відома тележурналістка Віра Кобулей.
У 2021-му був створений відеокліп «Прийшов, прийшов, причалапав» (аранжування О. Соліча, режисура В.Баранова). Не забарився відтак вихід двох відеокліпів у дуеті з Дмитром Фесенком «Тріє царіє» і «Під дубиною» (режисер Д.Фесенко). І знову потім створили відеокліп до старовинного канта «Через поле широкоє» в дуеті з Ольгою Міщенко (відеограф Тимофій Шмайда).
Далі відбувся концерт на захист Магістратури Мукачівського державного університету у рідній філармонії за участі інших артистів та Заслуженого Академічного Закарпатського народного хору, керівником якого є Наталія Петій-Потапчук. Звичайно ж, звітним концертом опікувалася і переживала за нього викладач Оксана Ільницька-Хархаліс та завкафедри музичного мистецтва Наталія Попович. Залучені були митецькі постаті, відомі в краї та за його межами. Наприклад, ведуча Ольга Донецька, митець-практик експериментальної музики Дмитро Фесенко, провідна артистка Мукачівського драматичного театру Вероніка Тищук, артист ЗАЗНХ Леонтій Ленарт (цимбали), Михайло Матола (скрипка), артисти-вокалісти хору Олександр Ференцик, Ольга Міщенко, Оксана Дудаш, Вікторія Грешко. Душевно прозвучали закарпатські народні пісні в обробках І.Мартона, В.Гайдука, аранжуванні А.Дегтярьова та О. Соліча, авторські твори на музику Павла Копинця («Над рікою Ужем») та Ю.Цімбори.
…Попереду в Мирослави Копинець постають нові ваговиті творчі плани, пов’язані з виступами в різноманітних концертах, фестивалях, з оновленням давніх призабутих пісень, популяризацією великого нашого скарбу — народної пісні.
Щасти тобі на цьому шляху, співуча зоре наша!
Василь ЗУБАЧ, Ужгород.
