Дракона треба добивати, а не намагатися з ним домовитись
Ну, як і говорив великий раїсіянський мислитель Черномирдін: “Ніколи не було і знову”. Мабуть, це таки життєве кредо росії. А все тому, що все чи крадене, чи вигадане пропагандою: історія, назва країни, народ. Навіть перемога у Другій світовій, якою так пишаються раїсіяни, лише міф, адже перемогла Гітлера не росія, а Антигітлерівська коаліція, до складу якої входив СРСР.
Далі текст мовою оригіналу.
Победило единство стран, ленд лиз, усталость мира от безумного диктатора и чувство самосохранения. И мир на тот момент, скрипя зубами, выбирал между двух зол: Сталиным и Гитлером. Но так как одно зло розросталось и могло, победив второе зло, стать абсолютным злом, поэтому уже на тот момент умирающему эСССРию дали “капельницу” с “витаминами” и “антибиотиками”- ленд лиз. Об этом на эСССРии тут же забыли и начали орать о личной победе над Рейхом. А мир скромно молчал. Почему, мне неизвестно, но вот это молчание стало частью фундамента новой войны.
Дракона надо добивать, а не пытаться с ним договориться или ждать, что он, раненный, залечит раны и станет другим. В СССР вдохнули вторую жизнь, накормив, дав технологии, оборудование, построив заводы и фабрики, научив и обучив серую пьющую массу работать на импортном оборудовании, в общем, помогли дракону набраться сил. “Окорочка Буша” из той же серии. Покормили “дракона”, а он норовит откусить руку. Ну, то такое. Я о другом.
Каждый год в преддверии победобесия на рассии вспыхивают, как корабль “Москва”, скандалы с тем, что на фото, билбордах, поздравительных открытках и праздничных (какое страшное слово “праздник” в дни скорби, но русские этого не понимают) инсталляциях появляются американские, немецкие. французские солдаты, которых выдают за русских. Этими историями забит интернет, поэтому повторяться не буду, тем более, что свеженькое есть.
В Ростове на фото-коллаже, посвященному 9-му мая (а это не дата подписания акта капитуляции Германии, а симулякр, созданный по требованию Сталина, чтобы стереть из памяти совков Антигитлеровскую коалицию и ее вклад в победу), нашли фото немецкого солдата, который смотрит, как догорает советский танк. Символично! Особенно сейчас, когда весь мир смотрит на то, как на полях Украины догорают остатки мифа о “второй армии в мире”.
Кстати, на россии любят брать для красивых фото не только военные фото американских или немецких солдат, но и картинки счастливых людей из Европы. Даже ОРДЛО этим уже прославилось. Еще бы, это же порождение россии и ее зеркальное отображение. В ОРДЛО завесили города билбордами с фото семьи из Швейцарии, показав эту семью, как “счастливые жители Луганска после освобождения лнр россией”.
Если вы зайдете на военные российско-ордлынские паблики, то сначала будете долго недоумевать, потом возмущаться, а потом смеяться. Все красивые и яркие милитари-фото “вторая армия в мире, непобедимая, крутая” – это фото с различных учений разных стран, и Украины, и Израиля, и США, и Британии, фото солдат НАТО, фото ССО Украины… В общем, чтобы показать своему плебсу “красивых военных” роисиянам приходится фотошопить под флаг лднр и россии солдат НАТО и Украины.
россия, как и ссср – это нескончаемая ложь, дикая и опасная, как селевый поток. Ну, хорошо, что мир начал это понимать. Значит, мы справимся!
Буде ще символічніше, якщо пан Байден підпише закон про ленд ліз для України 9 травня. Знищили фашизм, знищимо й рашизм, – дуже вдалий месендж сьогодення. Новітній фашизм з руським присмаком водкі, немитості та затертих до дирок шкарпеток, який знову п’є кров з тіла України, це російське zло, яке не вміє нічого, окрім як вбивати та грабувати, має бути знищено.
Світ досить довго шукав ознаки цивілізації в очах кремля та його “еліт”, це призвело до зростання “дракона” та до війни. Бо було змовчано, коли вбивали Афган, Сирію, Чечню… Не було покарано росію за Грозний та Беслан, як не було покарано СССР за Голодомор та Сандармох. Світ залякано дивився в очі вбивці та загравав з ним. Ось, маємо наслідки. Що ж, ленд ліз світу, це якраз й про вивчені уроки, й про те, що усі ми щось заплатимо у цьому житті за своє мовчання, помилки, добре, якщо Всесвіт візьме грошима, а не втратою свободи, країни чи життя. Усі вихованці путіна, а це не тільки шойгу-герасімов-песков-лавров-кадиров, а й 95% громадян рф, що підтримують війну, знищення України та світу, та є послідовниками націстської ідеології, досі впевнені, що Гітлера здолали само вони, “савецькіє люди”, як впевнені у тому, що несуть нам “асвабажденіє” й мають право вирішувати, хто у світі має право на життя.
росія та її населення, це зараз дзеркальне відображення гітлерівської Германії: зомбі, культ особистості, заявки на вищу расу й усе таке, що звеличує й виправдовує їх злочини. В них тепер навіть є така ж позначка фашизму, як свастика, й оце Zло, воно скоро постане перед трибуналом й буде внесено у історичні довідки, як рашизм=фашизм” й світ нарешті навчиться запобігати злу, а не гратися з ним у толерантність, бізнес та цивілізацію.
Тому, мої любі, сміливі й відчайдушні жовто-блакитні синички, починайте світ день з того, що надихає: згинуть наші вороженьки, як роса на сонці. Важко, інколи немає чим дихати від болю та втрат, але українське сонечко вже повстало й зігріває світ. Скоро ми розвеселимо нашу сумну Україну. Відплачемо за втраченим, вклонимося загиблим Героям та підемо відбудовувати свою Країну, сіяти, засівати, саджати, бо ось там, де згинуть наші вороженьки й випаруються роси, то там будуть гарні врожаї. А мсклі, сидячи у своєму болотці (мрію, щоб воно історично зменшилося до рівня МКАДу), будуть знову вигадувати собі победобесні симулякри, як вони хотіли захопити світ, але їм гарно далі люлей десь під Харковом, Мар’їнкою, Ізюмом, Черніговим, Києвом, Сумами, Конотопом, Чорнобаївкою… в Україні.
Гарного вам дня, мої хоробрі жовто-блакитні синички. Й пам’ятайте, що кожен наш день, кожен подих, це боротьба й ціна, яку нам виборюють й платять наші Воїни. Тому пам’ятайте, що врятувало світ у роки Другої світової – єднання, порозуміння й жага залишитися вільними людьми у своїх вільних країнах. Тому цінуйте допомогу, допомагайте самі, боріться кожен на своїй ділянці фронту, навіть якщо ви вимушено покинули Україну, рятуючи дітей. Навіть жовто-блакитний прапорець у руці дитини – це боротьба, бо світ має бачити наше незламне й світле жовто-блакитне сонечко. Разом до Перемоги!
