Спецлогіка Росії: Аршином не виміряти. Тут, навіть, висококласний психіатр буде безсилий

РФ готує масштабний наступ на Донбасі Бомбардування будуть визвольними, танкові атаки – мирними, а терор – в ім’я миру.

Просто хочу зрозуміти послідовність.

Україна 8 років бомбила Донбас, де прості шахтарі героїчно відбивалися на найскладнішій російській техніці, переглянувши інструкції щодо її використання на ютубі. Міста від цих найжорстокіших бомбардувань стояли цілими, а цивільних від обстрілів загинуло 8 у 2021 та 5 у 2020.

Мирна російська армія приходить на кордони з Україною і кілька місяців розповідає, що це просто так склалося, гарні місця. Однак Україна розуміє – 150 тис. бійців за рогом – це чудовий момент, щоб напасти на Донбас ще сильніше, ніж робити перманентний «геноцид». І на Білорусь одночасно, чого дрібнитися. На щастя, Лукашенко мав карту, і він усім готовий показати, звідки готувався напад.

Напад, до речі, готувала нацистська влада України єврейського походження. А з метою конспірації українці, навіть, націоналістів систематично не обирають до парламенту і нацисти вони таємні, непомітні.

Паралельно Україна дресувала бакланів та гусей, щоб відправляти ними бандеролі зі смертельними вірусами, які працюють лише на конкретний народ. Оскільки, на думку РФ, українці та росіяни – один народ, то це чудовий план, надійний, як швейцарський годинник. Тим часом Нобелівський комітет уже готовий вручати нагороду тому українському аспірантові, який винайшов, як змусити віруси перевіряти паспорт.

Далі мирні російські солдати на навчаннях завдають превентивного удару артилерією, авіацією та піхотою з усіх боків. У нападників є кілька загиблих, але їх дуже мало і вони практично живі, просто нездужають. Але підступні українці тягають їхні тіла по всіх напрямках і фотографують у різних позах, щоб видати великі втрати противника.

Весь світ накладає санкції на Росію. Точніше, це роблять гей-паради, що захопили владу, в жалюгідних капіталістичних країнах, тоді як передові держави Бурунді, Лаос, Зімбабве і Габон своїх не кидають. У результаті санкції не працюють, а літати нікуди й не хотілося, бо вдома багато справ – наприклад, шукати цукор.

Українська авіація, до речі, повністю знищена в перші години війни. Потім її знищили ще раз, та ще й так сподобалося, що повністю знищують її досі.

У Росії закриваються всі опозиційні ЗМІ та блокуються головні світові соцмережі. Це остаточно дає росіянам право говорити, що українці позбавлені надійних джерел інформації та не знають усієї правди.

Тим часом армія РФ кидає великі сили на те, щоб оточити Київ. Але війна – це, зокрема, вміння визнавати свої перемоги, тому натрапивши на боягузливий опір української столиці, війська РФ тріумфально знижують активність на цьому напрямі.

Успішно взято під контроль Росії найбільшу АЕС Європи. У процесі українці розгортають гармати та палять станцією, біля якої стоять, щоб спровокувати ядерну катастрофу, померти самим і накрити радіацією всю рідну країну.

Також захоплено Чорнобильську АЕС. Солдати РФ риють окопи в Рудому лісі – одному з найнебезпечніших місць зони відчуження. Проте з’ясовується, що ця небезпека теж фейк, як і все в Україні, оскільки на картах 1985 року, якими користувалися бійці, жодної загрози не вказано.

У зайнятих РФ містах щасливі українці виходять масово на мітинги. Оскільки російські прапори у них наперед відібрав нацистський уряд, виходити доводиться з українськими. Звільнений народ скандує “йдіть геть”, що з винайденої Леніним української мови перекладається “ласкаво просимо, дорогі наші брати”.

Тим часом українські війська мають дуже багато справ. Щодня їм доводиться боягузливо атакувати армію РФ, щоб могли показати героїзм. Також треба бити по своїх, щоб українці перестали любити Росію. Крім того, треба встигати вживати наркотики та алкоголь, споруджувати іконостаси на честь Бандери та Сатани і при цьому залишатися безглуздими увальнями в шароварах, яких РФ могла б завоювати за день, але просто поки що не хочеться.

У селищах, що побували під визвольним управлінням РФ, виявляється суцільне благоденство, але українці оперативно перетворюють їх на руїни, завозять тіла, а також акторів на ролі місцевих жителів, підкуповують усю світову журналістику, фальсифікують супутникові знімки, підробляють хронологію, анатомію. Українці неправі, відваліть вже.

У російському Білгороді горить нафтобаза, але це вона просто так горить, а хоча ні, все-таки українські вертольоти напали, ні, стоп, ми ж не могли їх проґавити, бо авіація України знищена, тож, напевно, все ж таки горить як треба, за завданням влади РФ, загалом, не має значення, давайте далі, до новин фігурного катання.

У Маріуполі українські війська атакують з повітря театр, у підвалах якого ховаються їхні родичі та знайомі. “Головне – очорнити росіян, а українців баби ще народять”, – набивають собі азовці татуювання зі знаменитим висловом президента Зеленського. У Маріуполі за півтора місяця встановлюється добра традиція – кожен день якийсь із російських спікерів оголошує, що місто ось-ось буде взяте.

За кілька тижнів б’ють і по вокзалу Краматорська. Проросійські канали спочатку рапортують, що там накрили сили української армії, але потім уточнюють дані та виправляються, що атакували залізничні вузли по всьому регіону, але Краматорськ – ну точно ні.

РФ готує масштабний наступ на Донбасі. Ще до його початку очевидно, що бомбардування будуть визвольними, танкові атаки – мирними, а терор – в ім’я миру.

Загалом, начебто все логічно. А ви як думаєте?

Джерело: Блог Юрия Кошмарченко