Тож Марс був теплим у давнину? Чи ні?
Науці достеменно відомо, що у минулому Марс був теплим світом. І на його поверхні була рідка вода. Яка вільно текла його ґрунтом, утворюючи озера і річки. І, можливо, навіть моря. Однак питання в тому, як довго тривали ці вологі періоди, перш ніж Червона планета перетворилася на крижану пустелю, досі не одержали відповіді.
Марсохід Curiosity передав на Землю дані про те, що принаймні в кратері Гейл кілька озер утворилися в Нойський період Марса. Тобто з моменту утворення Червоної планети приблизно до 3,5 мільярда років тому. Можливо в Гесперійській – між 3,5 та 1,8 мільярда років тому.
Марс був теплим?
Наявність рідкої води на сучасному Марсі неможлива. Навіть за наявності плюсової температури. А вона там буває. Рідка вода на поверхні Червоної планети не може існувати через дуже низький середній атмосферний тиск – близько 6 мбар. Що приблизно 160 разів менше атмосферного тиску біля Землі. Ось чому протягом десятиліть передбачалося, що древній Марс мав набагато щільнішу атмосферу.
Але є проблема. Вона полягає в тому, що в ті часи Сонце було набагато менш активним, ніж сьогодні. І Марс мав бути холодною, замороженою пустелею. Такий самий, як і зараз. Тільки, можливо, потопав в снігу.
І все ж космічні зонди, запущені за останні двадцять років, знайшли безліч усіляких доказів вологого минулого Марса.
То що, питання вичерпане? Ні.
Так, геологічні моделі, засновані на аналізі кратерів та інших стародавніх утворень, підтримують гіпотезу у тому, що Марс був теплим і вологим світом. З дощами, річками та озерами. Тобто, очі бачать, що це так.
Однак кліматичні моделі, що враховують слабкіше Сонце, вперто пророкують холодніший молодий Марс. Відповідно до них ранній Марс однозначно, без будь-яких умов, у давнину мав бути холодним і крижаним. З горизонтальною, а не вертикальною гідрологічною системою. Тобто з величезними крижаними відкладеннями завтовшки кілька кілометрів. І повністю позбавлений дощів.
Парадокс, та й годі
Моделі холодного Марсу кажуть, що середня температура молодої Червоної планети ніколи не перевищувала – 45 ºC за Цельсієм. Так, це значення набагато перевищує нинішнє (близько – 80 ºC). Але суттєво це нічого не змінює. Ще вони (моделі) кажуть, що древній крижаний Марс мав щільнішу атмосферу, ніж та, яку ми бачимо сьогодні. І, на Марсі не було жодних озер та морів. І гіпотетичний спостерігач побачив би планету, верхня частина якої (переважно Південна півкуля) була вкрита льодом і снігом.
Модель холодного крижаного Марса ніколи не сприймалася серйозно. З очевидних причин. В основному тому, що вона суперечила геологічним даним (які, до речі, були отримані в основному з орбіти). І все ж, у міру того, як вчені дізнавалися все більше про еволюцію клімату Марса за допомогою таких зондів, як MAVEN, і про те, яким було Сонце при зародженні Сонячної системи, все важче узгоджувати кліматичні моделі для пояснення гарячого і вологого Марса. Тобто ставало все більш і більш очевидним, що спостережувані на поверхні річищ колишніх річок дедалі менше вкладаються в уявлення науки про еволюцію Марса.
Якби різниця була незначною, то хай би було. Але йшлося про великий розрив, майже 50 ºC, у прогнозі середньої температури Марса в Нойський період!
Як вибратися з глухого кута? Найпростіше рішення – це припустити, що обидві моделі правильні. Тобто на Марсі мали місце різкі кліматичні зміни з чергуванням жарких та вологих періодів із холодними та крижаними. Але нікому досі так і не вдалося знайти чіткий механізм, який міг би пояснити ці різкі коливання, що повторюються. Зміни нахилу осі, можливо, пояснюють настільки різкі кліматичні зміни на планеті. Але їх, схоже, все ж таки недостатньо, щоб розгадати таємницю клімату Нойського періоду Марса.
Хто намагався тераформувати Марс?
Багато років тому висловлювалося ще одне припущення. Його автори стверджували, що причини цих коливань могли збігтися за часом із заснуванням великих ударних басейнів Марса – Еллади, Ісіди та Аргіри. Однак сьогодні відомо, що річища, утворені дощами, явно належать до пізнішого часу.
А раптом хтось просто намагався тераформувати Марс мільярди років тому? А він все одно замерзав. І його наполегливо розморожували наново…
Очевидно, що потрібно більше космічних місій, щоб досліджувати райони, що утворилися в Нойському періоді Марса. Хоча саме зараз там уже працює марсохід Perseverance (Наполегливість). Цей марсохід збирає зразки, які, як планується, буде відправлено на Землю для аналізу. Отже, навряд чи до 2031 року ми дізнаємося, чому Марс був теплим у давнину. З дощами та морями.
Або він завжди, в основному, насправді був холодним. Зі снігом і безмовними льодовиками…
