The SAGE International Encyclopedia of Music and Culture: Мирослава Копинець – карпато-русинська співачка, солістка Закарпатського народного хору

У 2019 році в США було видано Міжнародну музичну енциклопедію під егідою ЮНЕСКО, яка налічує понад 1200 сторінок. Це енциклопедія світової музики.Енциклопедія музики та культури SAGE представляє ключові поняття у вивченні музики в її культурному контексті та надає введення в дисципліну етномузикології, її методи, проблеми та її внесок у знання та розуміння світових музичних культур, стилів і практики.

Різноманітні голоси дописувачів цієї енциклопедії підтверджують фундаментальний етос етномузикології щодо інклюзії та поваги до різноманітності. У поєднанні безліч тем і підходів представлені у форматі А-Я, в  якому легко шукати потрібну тему.

SAGE пропонує свіжий погляд на сферу та предмет музики у світовій культурі.

В енциклопедії представлено близько 730 підписаних статей, авторами яких є видатні вчені. Педагогічні елементи включають додаткове читання та перехресні посилання на завершення кожної статті та Посібник для читача в передній частині, упорядковуючи записи за широкими тематичними або тематичними областями.

Попередня тема включає анотований посібник із ресурсів для подальших досліджень (журнали, книги та асоціації), додаток із переліком відомих архівів, бібліотек і музеїв, а також детальний покажчик.

Покажчик, теми посібника для читачів та перехресні посилання поєднуються для повного пошуку та перегляду в електронному виданні.

Українські  та карпаторусинській етномузиці теж найшлось місце:

Народна та фольклорна музика

Світ познайомила із гордістю України – корінними гуцулами Карпатських гір переможниця Євробачення 2004 року Руслана Лижичко, відома як Руслана. Її пісня «Дики танці» починається фанфарами трембіти, що нагадує вступ до культового фільму радянського режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» 1965 року, події якого відбуваються в гуцульському селі. Також туристи міста Верховини можуть відвідати оригінальну сцену фільму, на колишній фермі, а тепер  Музеї гуцульського побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика (Музей побуту, етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика), де зблизька можна почути трембіту, а також багато інших видів гірських та навколишніх інструментів. Справу життя музиканта та колекціонера Кумлика продовжує його донька Наталя Гузак, яка може продемонструвати значну майстерність на більшості інструментів із колекції свого покійного батька і навіть дозволить відвідувачеві спробувати деякі інструменти.

У сусідній багатокультурній Закарпатській області або адміністративному районі традиційно проживають карпаторусинська, угорська, єврейська, ромська, румунська та словацька меншини. Меланж усіх перерахованих традицій лунає в музиці Гудаків Village Band, змішаного колективу вокалістів та інструменталістів, які пишаються тим, що продовжують традиції свого села, Нижнього Селища та інших сіл поблизу. Серед представлених інструментів – сопілка та цимбали, а також скрипки, гітари, кларнет, акордеон, контрабас та ударні.

Кларнет, зокрема, займає чільне місце в єврейській традиції клезмерів, оскільки київський гурт Pushkin Klezmer Band та однойменний оркестр зі східноукраїнського міста Харкова користуються успіхом у всій Європі.

Після радянських часів популярність отримують колективи, які виконують сценічні, високопоставлені версії народної пісні та танцю в традиціях Українського національного ансамблю народного танцю імені Павла Вірського.

Київський театр «Романи» виконує дуже стилізовані пісенно-танцювальні вистави ромів-сервітків, які становлять найбільшу частину ромського населення України.

Закарпатські роми з підгрупи «Ловара» також мають подібні ансамблі в Ужгороді, центральному місті області, але музиканти частіше виступають у менших ансамблях, наприклад, на весіллях.

Традиційна вокальна музика проявляється як у хорових аранжуваннях, так і в сольних виступах. Солісти багатьох хорів, своєю чергою, продовжують сольну кар’єру як виконавці чи музичні керівники, наприклад Євген Єфремов, етномузиколог та засновник київського ансамблю «Древо».

Іншим прикладом є карпаторусинська співачка Мирослава Копинець із ужгородського «Закарпатського народного хору», а також співачка львівської області, лемківчанка Христина Соловій, сольна артистка, в минулому учасниця ансамблю «Лемковина». названий на честь Лемківщини в Південно-Східній Польщі.

Багато співаків також виконують естрадну музику або естрадні обробки народних пісень. Інша співачка лемківської спадщини, Софія Федина, львів’янка, за освітою народна й класична. Вона і Руслана дуже активно виступали перед протестувальниками під час Євромайдану (майдан Незалежності в Києві) у 2013-2014 роках, що призвело до відсторонення від влади лідера Віктора Януковича на користь нинішнього президента України Петра Порошенка.

Етномузикологи та інші науковці відіграли активну роль у пропаганді традиційної музики в Україні. Сама Руслана називає етнографічні екскурсії Гуцульщиною  натхненням для значної частини своєї творчості. Етномузикологи Євген Єфремов, керівник київського вокального гурту Drevo, а також Марія Соневицька з США зібралися у Нью-Йорку у 2011 році, щоб створити вокальний проєкт Hilka.

У 2015 році записали Smithsonian Folkways Project Чорнобильські пісні: Жива культура із загубленого світу відзначає давній цикл ритуальних пісень Полісся на північ від Києва. Оскільки більшість населення була переміщена після катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році, музиканти прагнули відзначити й зберегти цю пісенну традицію.

Переклад Степана Сікори

Folk and Folkloric Musics

The world was introduced to Ukraine’s fascination with its native Hutsul people of the Carpathian Mountains by the 2004 winner of the Eurovision Song Contest, Ruslana Lyzhychko, known commonly as Ruslana. Her song, “Dyki tantsi” (Wild Dances), opens with a trembita fanfare reminiscent of the opening to Soviet filmmaker Sergei Parajanov’s atmospheric 1965 Tini zabutykh predkiv (Shadows of Forgotten Ancestors), set in a Hutsul village. While tourists to the town of Verkhovyna can visit the original set of the film, once a working farm and now a museum, it is in the nearby Muzey hutsul’s’koho pobutu. etnohrafiyi ta muzychnykh instrumentivimeni Romana Kumlyka (Roman Kumlyk Hutsul Household, Ethnography, and Musical Instruments Museum), where one can hear a trembita up close as well as many other types of instruments native to the mountains and surrounding areas. The life’s work of musician and collector Kumlyk is carried on by his daughter, Natalya Huzak, who can demonstrate considerable skill on most of the instruments in her late father’s collection and will even let a visitor try some of the instruments.

The nearby multicultural Zakarpattia (Transcarpathia) oblast, or administrative district, was traditionally home to Carpatho-Rusyn, Hungarian, Jewish, Romani, Romanian, and Slovak minorities. A melange of all the aforementioned traditions is heard in the music of the Hudaki Village Band, a mixed group of vocalists and instrumentalists who pride themselves in continuing the traditions of their village, Nyzhnye Selyshche, and others nearby. Featured instruments include the sopilka and the tsymbaly as well as violins, guitars, clarinet, accordion, double bass, and percussion. The clarinet, in particular, features prominently in the Jewish klezmer tradition, with the Kyiv-based Pushkin Klezmer Band and the eponymous band from the Eastern Ukraine city of Kharkiv (Kharkov in Russian) finding success throughout Europe.

Following the Soviet era, carryover of the encouragement of companies performing staged, highly choreographed versions of folk song and dance in the tradition of the Pavlo Virsky Ukrainian National Folk Dance Ensemble. Kyiv’s Theater Romans perform highly stylized song and dance performances representative of the Servitka Roma, who constitute the largest part of the Roma population in Ukraine. The Transcarpathian Roma of the Lovara subgroup also have similar ensembles in Uzhhorod, a central city of the oblast, but musicians more commonly perform in smaller ensembles in local contexts such as weddings.

Traditional vocal musics manifest in choral arrangements as well as solo performances. The featured soloists of many choirs in turn go on to have solo careers as performers or music directors, such as Yevhen Yefremov, ethnomusicologist and founder of Kyiv’s Drevo Ensemble. The Carpatho-Rusyn singer Miroslava Kopynets of the Uzhhorod-based Zakarpatskij Narodny Xor (Transcarpathian Folk Choir) is another example, as is the Lviv oblast native and part-Lemko singer, Khrystyna Soloviy, a solo artist once a member of the Lemkovyna ensemble, named for the Lemko region in Southeastern Poland.

Many singers also perform folk-inflected pop music or pop arrangements of folk songs. Another singer of Lemko heritage, Sofia Fedyna, is a Lviv native and is both folk and classically trained. She and Ruslana were both very active in performing for protestors during the EuroMaidan (maidan here refers to Kyiv’s Independence Square, or Maidan Nezalezhnosti) protests of 2013-2014, which led to the ouster of leader Viktor Yanukovych, in favor of current Ukrainian President Petro Poroshenko.

Ethnomusicologists and other scholars have played an active role in the propagation of traditional musics in Ukraine. Ruslana herself cites ethnographic excursions to the Hutsul region as inspiration for much of her work. Ethnomusicologists Yevhen Yefremov, director of the Kyiv vocal group Drevo, as well as U.S.-based Maria Sonevytsky, came together in New York, in 2011, to create the vocal project Hilka. The resulting 2015 Smithsonian Folkways recording, Chornobyl Songs Project: Living Culture From a Lost World, celebrates the ancient ritual song cycle of the Polissia region north of Kyiv. Because most of the population was displaced after the 1986 disaster at the Chomobyl nuclear power plant, the collaborators sought to celebrate and preserve this song tradition.