Один із найкращих віршів Бориса Пастернака «Зимова ніч» (відео)
Вірш «Зимова ніч», що втілив у своїх рядках найкращі риси символізму, є складним, але гармонійним поєднанням філософської та любовної лірики. Головний прийом, який використовується автором, – антитеза, майстерно підкреслена за допомогою укорочених рядків. Дві протилежні стихії перебувають у постійній боротьбі.
****
Борис Пастернак «Зимняя ночь»
Мело, мело по всей земле
Во все пределы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
Как летом роем мошкара
Летит на пламя,
Слетались хлопья со двора
К оконной раме.
Метель лепила на стекле
Кружки и стрелы.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На озарённый потолок
Ложились тени,
Скрещенья рук, скрещенья ног,
Судьбы скрещенья.
И падали два башмачка
Со стуком на пол,
И воск слезами с ночника
На платье капал.
И всё терялось в снежной мгле,
Седой и белой.
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
На свечку дуло из угла,
И жар соблазна
Вздымал, как ангел, два крыла
Крестообразно.
Мело весь месяц в феврале,
И то и дело
Свеча горела на столе,
Свеча горела.
****
Грізну буру може перемогти лише людина із любов’ю у душі. А коли холод іде, то відчувається затишок будинку, тепло від свічки та нічник.
