Хто(або що) намагається “дзвонити” до Сонячної системи?

Американські космічні апарати “Вояджер-1” та “Вояджер-2” продовжують підкидати вченим сенсації. Нагадаємо — запущені вони були понад 40 років тому і зараз перебувають за межами Сонячної системи й, що не менш сенсаційно, продовжують передавати дані та ЯКІ дані! Після прольоту геліосфери апарати почали фіксувати дивні сигнали, про які трохи згодом. Давайте спочатку трохи докладніше зупинимося на геліосфері.

Отже, геліосфера, якщо вже зовсім просто, — це “кордон”, що оточує Сонячну систему, де стикаються сонячне випромінювання із зовнішнім, жорстким космічним випромінюванням, де вони дещо “врівноважують” один одного. І цей “міхур” має досить-таки незвичайну форму.

Геліосфера https://ordonews.com/life-on-earth-exists-thanks-to-a-bubble-that-protects-the-solar-system/

Саме цей “міхур” захищає нашу Сонячну систему від зовнішніх агресивних випромінювань, саме йому ми зобов’язані своєму безпечному існуванню! І знаєте, геліосфера нагадує якийсь “кокон” у якому знаходиться “зародок”. Зародок чого? Можливо майбутньої “надцивілізації” (зовсім необов’язково “людської”)?

А може і сама Сонячна система є “живою” істотою? Звичайно, не в “людському” сенсі…

***

І ось тут ми плавно підійшли до сенсаційного відкриття “Вояджерів”. За межами Сонячної вони “почули” постійний хвилеподібний, “плазмовий” гул частинок, що накопичилися у просторі після Великого вибуху і дрейфують у космосі з величезною швидкістю. І начебто все нормально, нічого “надприродного” в цьому не було, поки комп’ютерний аналіз у лабораторіях Корнеллського університету не показав, що в проміжках між викидами є ледь вловимий постійний сигнал, який транслюється у вузькому діапазоні частот. Сигнал незвичайний тим, що якщо порівнювати його з земними музичними композиціями, він схожий на класичну музику, мелодія якої зациклена і повторюється від початку щоразу, коли “запис” добігає кінця.

Що це за сигнал і звідки?

Повідомлення на Землю може надсилати одна з найпотужніших зірок у Галактиці “R136a1”, якій лише трохи більш як 1 млн років!

«…Першими цей сигнал виявили студенти Гавайського університету в Маноа ще у 2017 році. Проте на той час не було спеціальних програм, за допомогою яких циклічність “космічних записів” вдалося б зрозуміти та пояснити. На їхню думку, ці сигнали курсують у міжзоряній середовище разом зі скупченнями газу, але розшифрувати їх у найближчому майбутньому може бути не так просто: розмір усієї необхідної для розшифровки інформації становить кілька петабайт — це в кілька разів більше, ніж може вмістити найсучасніший дата-центр великої корпорації.

На виході “Вояджерів” із Сонячної системи та захисного міхура  стало зрозумілим, що простір за межами нашої планетної системи набагато щільніший, ніж вважалося раніше. Ці дані підтвердили теоретичні припущення фізиків про те, що вакуум має серйозну “щільність”, і для руху, а особливо для міжзоряних перельотів, буде потрібно відмова від вже відкритих законів фізики.

Спектрометри “Вояджера” показали, що щільність енергії електромагнітного рівня вакууму може становити близько 1018-1090 Дж/см3. Така “щільність” може серйозно уповільнити не тільки “Вояджер“, а й будь-які інші космічні кораблі, які земляни збираються будувати у майбутньому.

Інше важливе відкриття вченим вдалося зробити лише у 2017 році – через п’ять років після того, як “Вояджер” залишив межі Сонячної системи. Одночасно з даними про дрейфуючий космічний газ астрономи отримали відомості, що повідомлення на Землю може надсилати одна з найпотужніших зірок у Галактиці.

Вона називається R136a1, і вже на етапі зародження цей гігант був у 320 разів більший за земне Сонце. Вона ж може по праву вважатися однією з наймолодших — їй трохи більш як 1 млн років, що за астрономічними мірками можна порівняти з дворічною дитиною. Знаходиться унікальна зірка не так далеко від Чумацького Шляху — у Великій Магеллановій Хмарі, до якої всього 160 тис. світлових років.

Звідти, якщо вірити відомостям, отриманим зі спеціальних телескопів та обладнання “Вояджерів“, і приходять таємничі сигнали, частотність повторення яких і енергетичні особливості наштовхують дослідників на думку, що посилати їх може щось таке, що має або штучне або напівбіологічне походження.”(Джерело)

МАЛО ТОГО!

“… Вивчаючи особливості цього сигналу, астрофізики та астрономи дійшли висновку, що він рухається не по “прямій”, як на Землі, а по спеціальному “коридору” всередині міжзоряного простору. Як працює цей коридор, ще належить встановити, проте в ньому сигнал, яким є електромагнітні хвилі, не зустрічає практично ніякого опору.

Астрофізики припустили, що така технологія (або природна властивість, яка ще не вивчена фахівцями) дозволяє долати гігантські відстані за лічені хвилини. Зіставивши дані з “Вояджера” та результати багаторічних спостережень за сигналами з Магелланових Хмар, вчені припустили, що для посилання сигналу може бути залучений спеціальний енергетичний міхур — аналогічний земному міхуру Алькуб’єрре, більше відомому за серіалом “Зоряний шлях” як “варп-туннель”.

Дослідники відзначають, що від інших такі сигнали відрізняє високий рівень коливання електронів, а подібні “дзвінки” у бік Чумацького Шляху та Сонячної системи фіксувалися “Вояджером” як мінімум тричі — на підльоті до геліосфери, у прикордонній області між відкритим космосом та Сонячною системою та на відстані декількох астрономічних одиниць після вильоту в глибокий космос.

Фото © Shutterstock

Зараз математичну модель сигналу вчені намагаються побудувати за допомогою суперкомп’ютера NASA “Плеяди”, але даних з “Вояджера” так багато, що є можливість перенесення дослідження на пізніший термін, коли вченим будуть доступні квантові суперкомп’ютери. Якщо теорія про таємничі “коридори” для відправлення повідомлень з інших галактик підтвердиться, то всі наявні закони фізики доведеться переглядати — хоча б для того, щоб мати можливість і надалі відправляти апарати до далеких світів…” (Джерело)

***

Ось так — від виявлення загадкового сигналу, що летить незрозумілими шляхами та надсвітловими швидкостями, до перегляду законів фізики та можливості подорожі до далеких світів “варп-тунелем”!

І може бути поетичне – “зірки говорять одна з одною” – не така вже фантастика?

***

Які ще сюрпризи Всесвіту відкриють Людству Вояджери? “… Астрономи вважають, що передавати дані на Землю “Вояджери” будуть ще багато років — вакуумне середовище та наявність трьох радіоізотопних джерел енергії дозволяють припустити, що життєвий цикл апаратів може бути продовжений до 60-70 років…” (Джерело)