Сільван Голдман – як винахідник візка для покупок став мультимільйонером
Можливо, ця інформація для сучасних бізнесменів, стурбованих перш за все оптимізацією виробничого процесу, і здасться несподіваною. Однак і для них не секрет, що часом турбота про зручність клієнта може принести чималий зиск. Це на власному досвіді довів американський підприємець Сільван Натан Гольдман, чиїм головним винаходом став кошик для складання товару, що купується в магазині.
Після винаходу першого виробу Гольдман сконструював ще кілька модернізованих варіантів, а також зручний кошик, у якому були відсіки для молочних пляшок. Такі нехитрі пристрої зробили Сільвана Голдмана мультимільйонером. Його батьками були євреї-емігранти. Батько Майкл приїхав із тієї частини Росії, яка нині відійшла до незалежної Латвії, а мати – з Франції. Батьки хлопчика займалися торгівлею, і першими премудростями роздрібного продажу юний Гольдман навчився саме у своїх родичів.
Після закінчення служби в армії Сільван разом із старшим братом Альфредом зайнявся власним бізнесом. На двох вони відкрили в штаті Техас оптовий магазин Goldman Brothers Wholesale Fruits and Produce, в якому займалися реалізацією фруктів та інших товарів. У той період у Техасі був нафтовий бум, і торговельні справи братів йшли в гору. Але коли нафтова лихоманка закінчилася, торгівля одразу зменшила темпи і братам нічого не залишалося робити, як перебратися до Каліфорнії.
На новому місці вони попрацювали недовго. Дядько Ортенс, який займався бізнесом в Оклахомі, покликав їх до себе, запропонувавши дуже вигідні умови для співпраці. Але саме робота в Каліфорнії дала Сільван поштовх до переходу на новий принцип торгівлі. Це була ідея супермаркету – великого універсаму, в якому існує велика різноманітність продукції та діє система самообслуговування. У квітні 1920 року брати відкрили свій перший магазин такого класу Sun Grocery. Ідея виявилася напрочуд вдалою. Вже через рік в Оклахомі діяла ціла мережа, що складається з 21 магазину. Ще за три роки брати володіли мережею з 55 магазинів.
Крах фондового ринку в 1929 р. сильно ускладнив життя Гольдманів. Незадовго до обвалу ринку вони продали всю мережу своїх магазинів конкурентам зі “Skaggs-Safeway Stores”, але більшу частину отриманих грошей знищила криза. На кошти, що залишилися, брати в Оклахома-Сіті організували нову компанію «Standard Grocery», і, незважаючи на важкі часи, зробили її цілком рентабельною. Пізніше до їхньої компанії додалася продуктова мережа «Humpty-Dumpty», а після смерті в 1937 Альфреда, Сільван об’єднав бренди, створивши єдину компанію «Standard-Humpty Dumpty».
Здавалося б, чого більшого бажати? Існуюча солідна мережа магазинів приносила Гольдману стійкий дохід, але він постійно відчував, що в супермаркетах не вистачає завершеності. Підприємець звернув увагу на певну незручність, яку зазнають покупці, ходячи з порожніми руками по магазинах.
Їм не було в що складати обраний товар. І Гольдмана осяяло: людям потрібен спеціальний візок, у який вони, ходячи між вітринами, складатимуть обраний товар.
Запросивши до співпраці механіка Фреда Янга, взявши за основу найпростіший складний дерев’яний стілець, бізнесмен сконструював перший магазинний візок. Дещо переробивши конструкцію, використавши замість дерев’яного металевий каркас, додавши до нього коліщатка та плетені з дроту кошика, Гольдман отримав шуканий результат. За допомогою іншого механіка Артура Костіда він зміг налагодити масове виготовлення дротяних кошиків. Після цього, щоб уникнути конкуренції, подав до патентного бюро заявку на винахід, яка була схвалена 9 квітня 1940 року.
Проте якою б привабливою не була новинка, в купівельному середовищі її прийняли не відразу. У жінок виникала асоціація з дитячим візком, а чоловіки боялися виглядати з візком надто жіночними. Була потрібна якась рекламна акція, в ході якої людям роз’яснили б переваги візка та переваги при його використанні.
Гольдман найняв групу людей, поставив перед ними завдання, і вони днями ходили по залах супермаркету з повними візками товарів, розповідаючи іншим відвідувачам магазину про переваги використання цих пристроїв та нюанси їх використання. Хитрість спрацювала. Відтепер візки стали використовуватися не лише в мережі магазинів Гольдмана, а й у багатьох інших супермаркетах. Виробництво та реалізація їх почала приносити Гольдману солідний прибуток, швидко перетворивши його на мультимільйонера.
Проте не дрімали й конкуренти. У 1946 році в мережі «Telescope Carts» почали використовувати розроблений на її замовлення та запатентований ними ж покращений магазинний візок. Вона мала доладну задню стінку, завдяки чому легко розсувалася і складалася буквально одним рухом. Щось подібне Сільван Гольдман вигадав лише через два роки, але миттєво отримав позов як порушник патентних прав.
Розуміючи, що судовий позов із конкурентами йому обійдеться дорого, і далеко не факт, що він зможе його виграти, Гольдман пішов на компроміс. Він відмовився від власної розробки та сплатив символічний штраф в один долар. В обмін він зумів виторгувати у Telescope Carts ліцензію на виробництво їх розробки. З того часу всі існуючі магазинні візки для товару виготовляються за лекалами «Telescope Carts».
Втім, ця невдача анітрохи не засмутила Гольдмана-винахідника. Він зумів створити візок принципово нової конструкції, що складався з двох кошиків, розташованих один над одним. Це полегшувало покупцям із великою кількістю товару процес сплати грошей біля каси.
Підійшовши до касира, людина звільняла верхню з кошиків, після чого натискала кнопку, і електропривід негайно змінював кошики місцями. Власне, це майже все, що треба знати про Сільван Натан Гольдман як про винахідника. Наступні роки свого життя він більше присвячував гуманітарній допомозі різним закладам в Оклахомі. І його філантропічні дії набули визнання.
