Закарпатська адвокатура. Спроба неупередженого погляду

В ряді публікацій,  які з’явилися нещодавно в обласних ЗМІ та соціальних мережах, одні Закарпатську адвокатуру вважають взірцевою священною коровою, а Олексія Фазекоша її бездоганним лідером, інші навпаки  різко та критично висловлюються на його адресу та очолюваної ним регіональної ради адвокатів. Останні вважають, що ця структура мало ефективна, а в адвокатському середовищі краю панує  застій, стагнація та хаос. Оскільки значну частину свого життя я віддав правозахисний діяльності та журналістиці, особисто знаю усіх персоналій, які  висловлюють ту чи іншу точку зору, тому хочу поділитися своїми міркуваннями та  баченнями того чи є прогресивною адвокатура Закарпаття. Більш прискіпливо зупинюсь на ролі, яку в ній відіграє та продовжує відігравати Олексій Фазекош. Процитую окремі витяги із публікацій  на цю тему.  Отже моє бачення.

Від історії та фантастики до  адвокатського Олімпу

В житті не буває випадковостей – усі вони закономірності нашого життя в якому Творцем передбачено все. Як друзі, які готові підставити у скритний час плече, підтримати молитвою, так і вороги як найкращий засіб для навчання. Усі вони є складною системою перехрестя людських доль, завдання якого підняти нас ще на один щабель духовної еволюції, засвоїти не  один урок буття, здати  не один іспит. На одному з таких перехресть мені пощастило познайомитись із Олексієм Фазекош.  Знайомство з ним відбулося  в 1997  році. Теми розмов були різні. Від  історії краю (за освітою Олексій Андрійович історик), книжок – захоплення фантастикою (Олексій Андрійович мав успішний дебют в журналі «Уральський слідопит», який редагували брати Стругацькі), картин – оригінальний художник,  до створення громадської організації, яка б займалася питаннями захисту прав та свобод громадян України. Часті зустрічі та деякі поради з його боку стали поштовхом для реєстрації в 2000 році Закарпатської обласної організації «Правозахист»,  а згодом і заснування газети «Правозахист», яка  вже двадцять років виходить на теренах області.

В перші роки існування правозахисної організації та газетного видання наші контакти з Олексієм, на той час молодим, амбіційним адвокатом стали більш тіснішими. Скандальні 2003-2004 роки були  динамічними та політично насиченими. Саме на них припадають  Мукачівські вибори, які увійшли в історію нашого краю по протистоянню між СДПУ (о) та «Нашою Україною». В ті дні молоді хлопці характерної зовнішності с партійними квитками «команди молодості нашої» відчайдушно били народних депутатів-конкурентів та громили виборчі дільниці, на яких їхні господарі намагалася прорватися до політичного місця під «сонцем». В ті дні я був редактором газети «Правозахист». Скандальні вибори відчув на собі особисто, після замовного побиття в під’їзді будинку в якому мешкаю.

Ці роки стали першими суспільними та політичними уроками для Олексія Андрійовича. Подальший пошук ніші привів його до діалогу з підприємцями. В 2006 році він очолив Мукачівську міськрайонну спілку підприємців, допомагаючи їм вигравати судові тяжби з фіскальними органами, захищати від свавілля державних структур та рейдерських атак. Саме з цього і почалося його сходження до вершини адвокатського Олімпу Закарпаття. Після виграних у судах справ починає стрімко зростати авторитет Олексія, не тільки, як адвоката, але й як менеджера. До нього потягнулися відомі закарпатські юристи, адвокати, підприємці та навіть правоохоронці, що дозволило ще більше підняти рівень спілки.

Перемога без війни

Саме в ці роки у Фазекоша почала вироблятись певна професійна, політична і громадянська позиція. Він, як фахівець права та високо ерудована людина – має одну із найбільших бібліотек фантастики в Україні, навчився перемагати  супротивників без війни, так як про те  писав китайський полководця Сунь Цзи, 2,5 тис. років тому назад у трактаті «Мистецтво війни». «Найкраща Перемога – це Перемога без війни». Хоча полководець і не виграв жодної війни, його трактати  в наш час не менш актуальні.

Висока ерудиція та три базові освіти зробили свій відбиток на його кар’єрі. Тому цілком істотно, що молодий амбітний адвокат тричі обирається депутатом Мукачівської міської ради, балотується на посаду Мукачівського міського голови та в депутати Верховної Ради України.

Саме ці задатки  адвоката-лідера, громадського діяча стали причиною того, що в житті Олексія Андрійовича відбулися позитивні зміни в його юридичній кар’єрі. Являючись на 2012 рік головою правління Мукачівської асоціації адвокатів він  здійснює стрімкий прорив.  Цього ж року  в напруженій боротьбі із ужгородським осередком адвокатів він стає головою Ради адвокатів Закарпатської області. Ця посада далась йому нелегко. За десятиліття сформованими традиціями  адвокатами області мав керувати адвокат і житель обласного центру. Тому прорив Олексія Андрійовича на вершину Закарпатського Олімпу став для багатьох адвокатів краю шоком. Але цей шок пішов на користь. Свіжа хвиля  переформовувала Ужгородське «адвокатське болото», яке постійно лихоманило, йому чогось  не вистачало, регулярно між різними «фракціями» точилися перманентні війни. Усі пам’ятають збори в Ужгородській «Короні» де командував парадом Закарпатський адвокат Віктор Бедь. Саме з приходом Олексія Фазекош все змінилося.

З того часу Закарпатську адвокатуру не штормить і не трусить. Тиху гавань забезпечує тверда рука Олексія Андрійовича.  Результат не забарився. До нього  одразу ж потягнулися високо професіональні адвокати, заслужені юристи України Рибар І.Ю., Бондаренко Ю.О., Отовчиць А.М., професор УжНУ Хома Олексик, представник від адвокатури в Раді НААУ Василь Кошеля, Михайло Беран, Ужгородціі Петро Немеш  та Іван Немеш, Михайло Беран, Петро Чорба,  Роман Келемен та багато інших, що стало його визнанням як незаперечного лідера серед талановитого адвокатського молодіжного крила краю.

Модель організації та керівництва Радою адвокатів Закарпатської області дозволила в короткі терміни Олексію зламати стереотип та довести, що успішним керівником адвокатури може бути не тільки адвокат, а і  політик. Саме йому, молодому керівнику  вдалося добитися головної мети – об’єднати адвокатську спільноту краю, припинити внутрішні чвари та в тому числі тривалі судові спори, які точилися за владу в адвокатурі, та зробити її більш виразним.

Це було помічено та прихильно сприйнято на найвищому рівні – керівником Національної асоціації адвокатів України пані Лідою Ізовітовою. Схвалення дій Олексія  та підтримка його вищим керівництвом дозволило йому підняти рівень адвокатської спільноти на рівень вище, щоб адвокатура нашого краю стала сильною та помітною не тільки в правовому, але й громадському житті, як осередок сильних та монолітних однодумців. І це йому також вдалося.

Маючи повну підтримку у переважній більшості адвокатів, Олексій Андрійович  як успішний менеджер в той рік, несподівано заявляє, що він, на відміну від попередників прийшов не на один строк повноважень, що він має намір подбати і про завтрашній день Закарпатської адвокатури. І його команда перемагає в черговий раз.

Як написав в своїй статті  у 2016 році Володимир Думнич, екс-голова Закарпатської КДКА, суддя у відставці, адвокат з 1997 року: «Впевнений, за таким бажанням очільника адвокатури нашого краю твердо стоять усі адвокати, адже метафорично вони можуть сказати правду, яка полягає в тому, що він вивів нашу адвокатуру з стану боротьби і протистояння і перетворив її на вмотивований, об’єднану, монолітну професійну спільноту.

Поважні авторитетні адвокати та всі без винятку 25 членів Ради…а також переважна більшість адвокатів – одностайно підтримують у своїй невтомній діяльності голову Ради Олексія Фазекоша по всіх без винятку напрямках та рішеннях, що приймаються на її засіданнях, і приємно сходяться на думці, що такого успішного керівника-менеджера, як Олексій Фазекош (який обділяючи себе, ще й працює без заробітної плати), вони ще ніколи не мали. Сам Фазекош діє на основі накопичених ним на ниві політики матеріальних, соціальних і культурних ресурсів та власного життєвого досвіду. Адже головним критерієм його ефективної роботи є грошовий вимір, а супутними його факторами – у тому числі, системний піар, необмежені впливові зв’язки в юридичних колах, не в останню чергу власне здоров’я».

Отже Олексію Андрійовичу за визнанням місцевих фахівців права, як талановитому менеджеру вдалося створити робочу модель, в якій все стало працювати. Для професійного розвитку адвокатів, підвищення їх професійного рівня, за рахунок коштів Ради стали проводитися круглі столи, семінари, форуми з оплатним запрошенням на них вчених, колег практиків з висвітленням їх в усіх ЗМІ. Мова вже про професійні свята із запрошенням колег та адвокатів з інших регіонів для обміну практичним досвідом України вже не йде.  Вперше при потребі, стала надаватися грошова допомога окремим адвокатам.

Молодого лідера – голову Ради адвокатів Закарпатської області помітили та оцінили. І вже у 2017 році Олексій Андрійович обирається головою Закарпатського відділення  Спілки адвокатів України.

Грудень 2019 року приносить в ділову скарбницю Олексія Андрійовича нові перемоги. За його ініціативою в засобах масової інформації та в соціальних мережах починається обговорення Першого об’єднавчого форуму правників, підприємців, науковців, журналістів, який проходив в ресторанному комплексі «Графський двір у Мукачеві. Саме це місто стало прикладом для наслідування у співпраці «Громада – влада».  Один за другим проходять різні конференції.

Авторитет Закарпатської спілки адвокатів набирає оберти.  У 2021 році Закарпатське відділення Спілки  адвокати  на з’їзді Спілки адвокатів України, визнано найуспішнішим серед усіх регіональних відділень України й немала в цьому заслуга колишнього керівника відділення, який на з’їзді був обраний віцепрезидентом Спілки, Олексія Фазекоша.

Черговим успіхом стало 26 листопада 2021 року, коли в Мукачеві, конференц-залі готельно-ресторанного комплексу «Бограч»  відбувся «круглий стіл»: «Роль місцевих еліт та інтелігенції в розбудові державі», який був організований головою Закарпатського відділення Спілки адвокатів України Ларисою Холмогоровою та головою Ради адвокатів Закарпатської області Олексієм Фазекошом.

На цьому заході голова Ради адвокатів Закарпатської області, президент Асоціації захисту прав правників України, віцепрезидент Спілки адвокатів України, кандидат юридичних наук Олексій Фазекош, відкриваючи «круглий круг», зазначив:

«В Україні повним ходом йде централізація і роль регіональних еліт в розбудові держави на рівні регіонів зростає. Не останню роль в цьому відігравуть і адвокати. Вони серед тих¸ які стоять на передньому краї. Адже коли в громадян правові проблеми, то першими до кого вони звертаються – це адвокати, які стоять на стражі прав людини в нашій країні. Без перебільшення можна сказати, що без незалежної адвокатури не можна побудувати демократичну країну».

Не менш цікавими на цю тему є журналістські публікації в яких розкривається характер лідера Закарпатської адвокатури. Це зокрема  матеріал Сергія Носалюка «Як гартувалась сталь», або війна за один з основних бастіонів демократії в Україні, розміщений на сайті Ради адвокатів Закарпатської області в жовтні 2018 року.  В ньому журналіст пише про  псовдореформу Інституту адвокатури – законопроект 9055, проти якого повстали  та об’єдналися усі адвокати України, бо він робив вітчизняну адвокатуру слабкою та залежною від держави.

Описуючи боротьбу Олексія Фазекоша за адвокатуру Закарпаття та перемогу в ній Сергій Носалюк акцентує увагу на тому що «Системна п’ятирічна робота лідера адвокатури Лідії Ізовітової, за підтримки Олексія Фазекоша, та подібних йому голів регіональних Рад  сприяла створенню такої моделі самоврядної адвокатської організації, яка здатна ефективно захихати не лище права клієнтів, а й себе саму.

А все тому, що регіональні лідери як і Олексій Фазекош, це також потужні, але командні гравці.

Що стосується Фазекоша, то паралельно є ефективною роботою в органі адвокатського самоврядування, він системно проводить роботу по налагодженню зв’язків з місцевими органами влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними структурами. Завдяки цьому, адвокатуру Закарпаття поважають як в судах, Прокуратурі, регіональних підрозділах Міністерства юстиції. Також Олексій Фазекош проводить значний об’єм  політичної діяльності. У політичних проектах до яких він має відношення, приймають не лише вітчизняні політики, а й політики Європейського рівня, депутати Європарламенту».    

На цьому своє невеличке дослідження я вважаю  завершеним. Очікуючи зауваження колег на деяку не повноту, яка пов’язана  із поданою восени заяви про злочин в правоохоронний орган відносно Олексія Андрійовича хочу зауважити. При всій повазі до вас як колег по перу, які подають заяви відносно перевірки фінансової   діяльності господарської діяльності Ради адвокатів Закарпатської області хочу зауважити, що  це не відноситься  до компетенції правоохоронних органів, а є  внутрішньою корпоративною справою регіональної адвокатської спільноти,  яка дає оцінку  фінансовим  звітам і фінансової діяльності свого керівництва на регіональних адвокатських конференціях. Тому якщо адвокати краю висловлюють довіру Олексію Фазекош і адвокату Петру Немешу,  спроби якоїсь ревізії чи втручання зовні суперечитимуть  Закону.

Отже головний висновок моїх міркувань. Можна по різному сприймати Олексія Фазекош, але він досить ефективно керує регіональною адвокатурою, яка  є знаною на теренах України Як він каже: «Єдиною і монолітною». При всіх критичних зауваженнях до Олексія Андрійовича він є безспірно знаковою фігурою не тільки в адвокатурі Закарпаття, але і України.  Тому спроби розхитати ситуацію в ній, внести безлад і хаос не відповідають ні інтересам суспільства, ні інтересам пересічних громадян, захищати яких покликана адвокатура, як правозахисна інституція Тому  природно, що вибір закарпатських адвокатів буде за стабільність і результат виборів наприкінці осені  в органи  адвокатського самоврядування у 2022 році є абсолютно прогнозованими.

Михайло Темнов,

м. Ужгород.