Яблучний бізнес на Закарпатті
«Яблука із Закарпаття смакують, як плоди французького півдня», — ділиться засновниця Еріка Шапочка, яка разом з колегами керує кооперативом «Дари Берегівщини» у Берегівському районі. Вона розуміється на цьому, адже понад п’ятнадцять років вирощує у Закарпатті яблука і стверджує, що клімат у цьому регіоні України — унікальний для садівництва.
У кооперативі сім господарств, де обробляють 80 гектарів садів, а в закинутих військових бункерах села Гут облаштували фруктосховища. Про розвиток своєї спільноти та чому її робітники не бажають виїжджати за кордон, про інноваційні технології догляду за деревами, які можна практикувати вже сьогодні, Еріка розповіла в інтерв’ю в рамках проєкту Corteva Agriscience «Аграрна історія успішного бізнесу». Його мета — показати напрям розвитку сільського господарства, чим живуть фермери, яке майбутнє галузі та чи є в ній місце для нових технологій.
Пані Еріко, чи буде Україна цього року з яблуками?
Урожай очікуємо дуже гарний. Навесні терміни визрівання затрималися через несприятливі погодні умови: вегетація розпочалася пізніше, бо йшли дощі та була переважно низька температура повітря. Але природа все надолужила, і зараз ми розпочинаємо збір осіннього врожаю. Яблука вирощують по всій країні, але клімат Закарпаття дає можливість вирощувати яблука як ранніх сортів — хрумких, твердих, соковитих, так і пізніх, осінніх, які зберігаються у фруктосховищах аж до квітня, без втрати споживчих якостей. На міжнародній виставці у Берліні експерти куштували наші яблука і коментували, що вони на смак саме такі, як плоди французького півдня, — клімат у нас схожий.
Україна може конкурувати з іншими великими виробниками яблук? Доволі поширена думка, що цей бізнес довго окуповується, потребує великих грошей і все одно ми не зможемо ефективно експортувати.
Так, садівництво потребує значних інвестицій. Але якщо у вас сучасні сорти дерев, інноваційні системи захисту рослин від заморозків, граду, то вже на третій рік можна отримати прибуток. Наприклад, можна посадити нові сорти, які користуються великим попитом на азійському ринку. У нас такі дерева ростуть чудово, а яблука набувають того смаку, який до вподоби споживачам.
Ми експортуємо яблука, хоча ціна експорту буває нижчою за ціну на внутрішньому ринку. Та коли ми робимо цей крок, то продукція проходить прискіпливий контроль якості. Спочатку аналізують вітчизняні фітосанітарні, карантинні інстанції, Держспоживслужба. А як тільки продукція перетинає кордони Євросоюзу, там своя перевірка. Ми завжди проходимо ці процедури, бо дотримуємося максимально екологічного та безпечного принципу.
Ви продаєте яблука на внутрішньому ринку?
Звісно. Свої яблука ми постачаємо як у великі супермаркети Fozzi Group, АТБ, Metro, Auсhan, так і в менші магазини. Коли випадає вдалий рік, урожайний, ми вкладаємо кошти у брендування, паковання. А коли невдалий через несприятливі погодні умови, тоді більша частина яблук менш високої якості йде на переробку — з них готують сік, пюре чи яблучні чипси. Ми завжди намагаємося знайти такі варіанти, щоб членам нашого кооперативу було максимально вигідно продавати урожай. Але про переробку у себе ми наразі тільки мріємо й дуже зацікавлені в інвестиціях, оскільки створили всі передумови — є місце для промислових споруд, комунікації, маємо досвід, команду, людей, які із задоволенням йдуть до нас працювати з найближчих сіл.
Зазвичай фермери жаліються, що важко знайти співробітників у селах, бо люди їдуть працювати в інші країни чи великі міста. Як ви розв’язуєте цю проблему?
Ми навіть конкурс влаштовуємо, бо охочих чимало. Все залежить від умов праці. Уявіть, наскільки важливо, коли вдень ти працюєш, а ввечері повертаєшся до своєї родини до себе додому. Нема потреби шукати роботу за кордоном. Наш кооператив — багатонаціональний, і пліч-о-пліч тут працюють і українці, і угорці, і роми.
Часто люди не наважуються купувати яблука від фермерів, бо вважають, що вони не екологічні. Натомість беруть яблука з черв’яками «від бабусь». Наскільки взагалі безпечні яблука, вирощені в промислових умовах?
Ми співпрацюємо з голландською консалтинговою компанією та виконуємо їхні технологічні рекомендації, бо європейці мають жорсткі правила щодо використання препаратів захисту рослин і термінів використання, щоб уникнути залишків засобів у стиглих плодах. Крім того, ми використовуємо інноваційні засоби захисту від Corteva Agriscience, які дозволяють гарантують високу якість і безпечність кінцевої продукції.
Я не заперечую, що існує проблема, коли фермери намагаються отримати кращі врожаї та використовують застарілі засоби захисту або у кількостях, що не відповідають європейським нормативам. Але їм часто просто бракує досвіду. Аби допомогти колегам-фермерам і збільшити кількість безпечної продукції, минулого року ми заснували проєкт «Мобільна спецслужба допомоги саду «Захисники рослин», у межах якого спеціальна мобільна бригада буде пояснювати, як доцільно використовувати сучасні засоби захисту, допомагати підібрати найкращі, утилізувати тару, що в перспективі дозволить підвищити на 25% якість і безпечність продукції та урожайність у приватних садах. Цей проєкт став можливий завдяки гранту від програми TalentA, яку компанія Corteva Agriscience створила для жінок, зайнятих у сільському господарстві. Я навчалася в цій програмі та зрозуміла, наскільки важить менторство та сучасні знання в нашій роботі. Тому коли ми мали готувати грантові заявки, я вирішила вчити своїх сусідів сучасних підходів в агрономії. Експертна рада визнала проєкт суспільно корисним, і я отримала грант.
Бізнес має бути соціально відповідальним?
Звісно, адже сталий розвиток країни можливий тільки тоді, коли всі — фермери, великі компанії, громади — працюють разом. Наша громада ще співпрацює з Мукачівським дитячим будинком-інтернатом для дівчат від 16 до 28 років. Вихованки закладу із задоволенням проходять у нас соціальну терапію — збирають яблука і готують на зиму в інтернаті смаколики. Коли ми приїздимо до них у гості, то дуже зворушливо, коли дівчата хваляться, що приготували з яблук варення, сухофрукти чи компот.
Узагалі мені здається, що аграрний бізнес — це саме те, що може змінити життя країни. Адже якщо займатися ним з урахуванням сучасних підходів і знань, можна розвивати і громаду, і збільшувати доходи регіонів, і допомагати людям залишатися вдома і не шукати кращого життя за кордоном. Не забуваймо й про головне наше призначення — годувати людство безпечною їжею. Сучасні технології дозволяють це ефективно робити.
