Арбористи рятували стародавні дуби біля готичної русинської церкви на Хустщині (ФОТО)
Русинське село Крайниково відоме своєю готичною церквою св. Архистратига Михаїла XVII століття та віковими дубами, що оточують будівлю. Деяким із них понад 600 років і зараз їм загрожує небезпека через брак захисту.
Ці дуби ростуть навколо дерев’яного храму, котрому вже понад 300 років. Всього в Закарпатті залишилося тільки чотири русинські дерев’яні церкви готичного стилю і їх збереження разом з віковими деревами навколо мають надзвичайно велике значення. Дані дуби — не тільки природна окраса будівлі, але несуть і практичне значення: вони оберігають церкву від блискавки, а також від замокання, адже церква знаходиться в болотистій місцевості й могутня коренева система дерев держить будівлю знизу, захищаючи від сповзання з місця.
За попередньою оцінкою, найстаршому дубу близько 600 років, вік інших – біля 350. Унікальні вікові дуби висотою 30 м, з розмахом крони в 20-25 метрів і 6 метрів в обхваті стовбура потребують нашого захисту.
“На початку 2021 року у зв’язку з погодними умовами, на жаль, один із чотирьох унікальних вікових дубів даного комплексу упав. Після цього представники місцевої громади почали висловлюватися про те, що дерева несуть загрозу і їх необхідно зрізати. Експерти ІЕРС не могли закрити на це очі й взяли на себе місію по проведенню непростих перемовин з органами влади, природоохоронних органів та і місцевих органів влади задля спільних пошуків виходу зі складної ситуації. Оскільки збереження і лікування дубів є надзвичайно важливою справою з точки зору відповідальності перед майбутніми поколіннями. Для збереження унікальної природної й культурної спадщини було залучено команду арбористів, — зазначає керівник Інституту еколого-релігійних студій Олександр Бокотей, який є одним із натхненників і організаторів кампанії.
Одним з перших відгукнувся місцевий арборист Роберт Альбрехт, через якого вдалося запросити до співпраці неймовірну команду арбористів з усієї України.
“Якщо можна щось зробити, щоб продовжити життя дереву, то маємо зробити усе, що від нас залежить, адже якщо дерева зараз вилікувати, то вони можуть пережити не тільки нас, а й наших дітей та онуків, очищаючи повітря та зберігаючи баланс недоторканої природи”, – вважає Роберт Альбрехт.
Водночас це робота не проста, адже кожне живе дерево потребує індивідуального підходу, по суті, арбористи — це лікарі та інженери водночас.
Серед основних проблем – ураження головної розвилки дубовим трутовиком. Крім того, дерева мають чимало сухих гілок (деякі з надзвичайно великою вагою), та, на жаль, часто саме вони тримають крону в певному балансі. Дуб, що є пам‘яткою природи місцевого значення, ще й має недобрий нахил і асиметричну крону в бік нахилу. Тож ситуація дуже складна, але не може ж бути так, що півтисячоліття росли собі ці могутні дерева, а ми їх так безславно втратимо за одне покоління.
В процесі лікування вже було стабілізовано крону одного дуба, зв’язано найбільш аварійні гілки відповідними тросами, розчищено дупла дерев, знято і вкорочено сухі гілки, зроблено ряд інших необхідних наразі робіт для інших дубів.
Згідно з фаховим висновком арбориста Володимира Ветроградського, надалі потрібно працювати в чотирьох напрямках:
стабілізація крони з метою унеможливлення її розвалювання;
пригнічення розвитку трутовика, який руйнує дерева зсередини;
розчищення дупел і консервація їх з метою мінімізації ризику розвитку грибів; замокання та потрапляння сміття в дупла;
зняття або вкорочення частини гілок, що загрожують падінням або розбалансовують крону.
Збереження дубів підтримується Інститутом еколого-релігійних студій (ІЕРС) в рамках проєкту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат» (менеджер проєкту Іван Тимофеєв), який реалізується у співпраці з Союзом охорони природи Німеччини (NABU) за підтримки VGP FOUNDATION.
