Народні депутати від “Рідного Закарпаття” гарячково шукають свої місце “під сонцем”, а точніше, під куполом Верховної Ради

Як пише портал Діло, з посиланням на місцеві навколополітичні джерела, основною метою візиту до Ужгорода Петра Порошенка було проговорити політичне майбутнє обласної організації “ЄС” і та лідерів цієї партії на місцевому рівні. Кажуть, що досвідчені політичні  гравці завжди повинні бути готові до різкої зміни політичної ситуації в державі, а точніше до можливих дострокових парламентських виборів, із врахуванням того, що Володимир Зеленських в будь-який момент може розпустити Верховну Раду України.

Те що містечкові партії не є гравцями на рівні держави — це аксіома, яка “породжена” недосконалим виборчим законодавством.

Візит Петра Олексійовича організовували та супроводжували люди, наближені до нардепів із групи “Довіра” Валерія Лунченка і Роберта Горвата. Саме з цими нардепами й зустрічався лідер “Європейської солідарності” тими днями у Києві.

На Закарпатті Петро Порошенко мав мету оцінити реакцію місцевих однопартійців на включення до команди згаданих нардепів, які “засвітилися” у тісній співпраці з офісом президента і Слугами народу. Цікава виходить політична колізія. яка говорить тільки про одне: не важливо яку “віру сповідуєте”, головне бути ближче до годівниці, а точніше до різних фінансових потоків і до контрабанди також.

“Закарпаттям мають управляти закарпатці” – вдалий політичний слоган напередодні місцевих виборів вже давно став антипіаром для “Рідного Закарпаття”

Порошенко розуміє, що розраховувати на Закарпатті може лише на людей з фінансовим та електоральним ресурсом. Сторони домовилися про підтримку партії на Закарпатті, відповідно, з гарантіями потрапляння у парламент.

Петро Порошенко зробив ставку на “старих друзів”, чим ввів команду  “ЄС” на Закарпатті в ступор. Наприклад, за бортом політичного майбутнього і великої політики залишається Денис Ман, колишній заступник голови облради, який багато років є одним із фронтменів політичної сили Порошенка в області. За “бортом” опиняється й Іванна Климпуш-Цинцадзе. Крім вірного служіння Петру Порошенку, в них немає  достатньо грошей для проведення ефективної передвиборчої компанії. Петро Олексійович бізнесмен і цинічний прагматик і навряд чи на нього подіють жіночі чари Іванни. Він скоріше надасть перевагу учасникам “Великого будівництва” та “королям” фундука в області, а можливо контрабандистам також.

Але крім Лунченка та Горвата до Порошенка “торить доріжку” головний лідер “Рідного Закарпаття” Василь Петьовка

Поки що Василь Васильович на “політичному роздоріжжі”. Не хочеться поки що псувати відносини з теперішніми політичними партнерами з “Рідного Закарпаття”. Нардеп зараз веде інтенсивні переговори із Юлією Тимошенко. Але  електоральне поле “Батьківщини” зараз “топчуть” ще два відомі закарпатці — антирусин, народний депутат Іван Крулько та  фактичний лідер обласної організації “Батьківщини”, депутат Мукачівської районної ради Михайло Ланьо.

І знову та ж сама ситуація, що і в “Європейській солідарності”: чи вистачить голосів хоча б для проходу у ВРУ двох нардепів від “Батьківщини”?

Як бачимо, що трьох депутатів ні “ЄС”, ні  “Батьківщина” у ВР  не “затягне.  То для кого Василь Петьовка може стати “політичним гробовщиком”: для своїх теперішніх політичних соратників Лунченка та Горвата, чи для Крулька, сьогоднішнього фігуранта  у рейдерському захоплені Тячіського ринку  та Ланя, якому Василь Васильович обіцяв “гори й доли”, а точніше масу посад в обласній раді та посаду голови Мукачівської районної ради, а в результаті банально кинув?

Чому зараз “Європейській Солідарності” та “Батьківщині”  на обласному рівні не згадати свої передвиборчі обіцянки та не підтримати теперішнього голову Закарпатської обласної Ради Олексія Петрова, якого “вчора” обрали  головою обласної ради, а “сьогодні” до нього в опозицію? Це тільки спрацювало б  на користь громади області та на самих депутатів обласної ради від даних партій.