Що таке ефект кобри?

Ефектом кобри називають стан, коли вибране для усунення проблеми рішення призвело лише до її посилення. При чому тут кобри?

За легендою, за часів колоніального правління в Індії британцям стало надокучати, що в Делі розвелося надто багато кобр. Щоб позбутися отруйних змій, губернатор призначив нагороду за кожну вбиту кобру. Спочатку кількість змій швидко скоротилася в результаті їх знищення. Однак незабаром підприємливі індійці почали самі розводити кобр заради премії.

Що таке ефект кобри?

Коли про це стало відомо уряду і нагороду за вбиту кобру було скасовано, розвідники випустили знецінених змій на волю, і, таким чином, кількість отруйних кобр не тільки не зменшилася, але навіть зросла.

Аналогічна ситуація виникла в Ханої за часів французького колоніального правління у В’єтнамі, коли колоніальна влада розробила програму знищення щурів, виплачуючи винагороду за кожного вбитого щура. При цьому підставою для виплати винагороди був хвіст убитого щура. Як наслідок, населення, аби заробити, стало фактично розводити цих гризунів. Упійманих щурів часто не вбивали, а лише відрізали їм хвости для того, щоб отримати винагороду. Безхвостих щурів просто відпускали для того, щоб ті розмножувалися далі і забезпечували в майбутньому ловців щурів винагородою.

Ще один приклад: знищення горобців, яке мало захистити врожаї зернових. Масштабна кампанія з боротьби з сільськогосподарськими шкідниками була організована в Китаї в рамках політики Великого стрибка (1958–1962). Знищення горобців привело до важких порушень екологічного балансу, внаслідок яких різко збільшилася популяція комах, що винищували врожаї. Волюнтаристські експерименти в поєднанні з колективізацією привели до великого голоду.

У книжці відомого німецького економіста Горста Зіберта «Ефект кобри: як уникнути помилок у політиці» наводиться багато прикладів зі сфери економіки та політики, коли влада, приймаючи ті чи інші заходи регулювання, не враховувала повною мірою, яким чином будуть реагувати ті особи, на яких розраховані ці заходи впливу.

Рішення, що приймаються без належного аналізу проблеми, не досягаючи при цьому бажаного результату й отримали назву «ефект кобри».

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *