У Мукачеві відкрили скульптуру «залізному капітану» київського «Динамо» Василю Турянчику
Сьогодні, 23 червня, о 17–ій у Мукачеві відбулося урочисте відкриття (після капітальної реконструкції) колишнього стадіону «Спартак»(вул, Духновича, 93), а також архітектурної скульптури екс–«залізному капітану» ФК «Динамо» Київ, почесному громадянину міста над Латорицею, змс СРСР Василю Турянчику, який у 1961 році філігранним ударом через себе («ножницями») у ворота московського «Торпедо» провів історичний гол. Його згодом журналісти назвуть «золотим».
Та у цього забитого м’яча є своя історія. Про неї хотів би і розповісти у цьому матеріалі, а також розставити усі крапки над «і» щодо автора «золотого» гола. Річ у тім, що у багатьох газетах були надруковані звіти журналістів про цей історичний матч і всі немов змовились написали, що гол через себе забив Каневський. Звернемося до республіканської газети «Радянський спорт» (№82, 13 жовтня 1961 р.). Витяг зі статті «Це очко може стати золотим».
«Позавчорашній (11. Х. 1961 р.) матч торпедівців столиці з київськими динамівцями був центральною подією у фінальних іграх чемпіонату країни, подією, яка значною мірою розв’язували питання про володарів золотих медалей.
І фінальний абзац (див. ліворуч): «Йде 40–ва хвилина другого тайму. Лобановський подає кутовий. М’яч потрапляє до Каневського, який стояв спиною до воріт, і наш центрофорвард у падінні красивим ударом через себе зрівнює рахунок. Останні кілька хвилин гри проходили в безперервних атаках торпедівців, але змінити результат вони вже не змогли. Кияни здобули дуже важливе очко, яке може виявитись золотим….».
Через два номери газета «Радянський спорт» (№84, 16 жовтня 1961 р.). надрукувала статтю «Золотий фініш київських динамівців, або Вперше в історії вітчизняного футболу приз чемпіонату СРСР залишає Москву». У ній також читаємо останній абзац (див. праворуч): «У попередній зустрічі (11 жовтня) київських динамівців з московським «Торпедо» гол у ворота москвичів був забитий півзахисником динамівців В. Турянчиком, а не В. Каневським, як про це раніше повідомлялось у пресі».
До речі, у мене зберігається вирізка зі газети «Советский спорт» за 12 жовтня 1961 р. Назва матеріалу «Золотий гол В. Турянчика». Москва. Стадіон ім. В. Леніна. 103 тисячі глядачів! (Оце була гра!!!). Витяг із статті: «Йшла 85-та хвилина. Господарі попереду – 1:0. І тут у карному майданчику у важкому акробатичному стрибку, падаючи на спину, Турянчик через себе забиває гол у торпедівські ворота і таким чином зрівнює рахунок….».
Оце був гол, якому журналісти та літописці світового футболу присвятили найбільше матеріалів. Цього року цій турянчиковій «бісеклеті» (свого часу такий гол забив ще один мукачівець Василь Кобін), як і першим золотим медалям київського «Динамо» – 60-ть.
Газета «Молодь України»: «Подача Лобановського, підставлена голова Серебряникова, акробатичні «ножиці» у виконанні Турянчика і — 1:1!».
Отже, практично за два тури до закінчення чемпіонату країни, київські динамівці вперше у своїй історії (1927 рік — «день народження» ФК «Динамо») стали володарями золотих медалей. Перед останнім туром турнірна таблиця виглядала так (див. ліворуч).
Як бачимо, відразу чотири московські команди «притисли» у верхній частині турнірної таблиці ФК «Динамо» Київ у складі якого були і троє вихованців закарпатської школи футболу — Василь Турянчик, Йожеф Сабо та тренер Михайло Коман.
А в останньому турі кияни у Москві з рахунком 4:3 переграли місцевий «Локомотив» у складі якого згодом (1969–1976 рр., 222 матчі) виступатиме воротар з Мукачева Золтан Мілес.
Василь Гаджега,
голова обласного відділення Асоціації спортивних журналістів України.
“Золотий” 1961 рік. Вперше в історії українського футболу київське “Динамо” вибороло золоті медалі чемпіонату СРСР із футболу. Ось кому аплодувала вся Республіка 60 років тому: сидять зліва направо — Володимир Щегольков, Валентин Трояновський, Йожеф Сабо, Микола Кольцов, Віктор Серебряников, В Щербаков, стоять — старший тренер В’ячеслав Дмитрович Соловйов, капітан команади Андрій Біба, Олег Базилевич, Василь Турянчик, Віктор Каневський, Олег Макаров, Анатолій Сучков, Валерій Лобановський, Юрій Войнов, Володимир Ануфрієнко, тренер Михайло Михайлович Коман.
