Повчальний анекдот: Помер один політик і потрапив на Небеса…
Одного разу політика збила машина, він загинув і потрапив на небеса. Там його зустрів Апостол Петро і сказав:
– Ласкаво просимо! Ви знаходитесь біля воріт Раю, але місце, в якому ви проведете вічність ще не визначено. Вибір буде за вами. Згідно з правилами, ви повинні провести день в Пеклі й день в Раю, щоб потім зробити свій вибір.
– Навіщо все це? Тут і думати нічого – Рай, звичайно!
«Мені шкода, але правила є правила», – з цими словами Петро повів політика в Пекло.
Він увійшов у ворота пекла та опинився на зеленій галявині для гольфу. Поруч стояв шикарний нічний клуб, з якого повиходили його колишні колеги й друзі. На них були надіті шикарні костюми, вони сміялися, жали політику руку і згадували прекрасні дні на Землі, коли все вони вели безтурботне життя і добре заробляли на інших. Шампанське, ікра, лобстери, танці, красиві дівчата … Та ще й диявол виявився доброзичливим хлопцем! Але день підійшов до кінця, і політику довелося знову повернутися до воріт Раю.
У Раю теж було непогано: чудові сади, навколо пухнасті хмари, ангели грають на арфах та ллються красиві пісні. Через 24 години до політика підійшов Апостол Петро, щоб дізнатися його остаточний вибір.
Той задумався на кілька миттєвостей і сказав:
– Навіть не знаю … Ніколи не думав, що скажу це … Але я вибираю Пекло!
Петро зітхнув і повів політика до воріт Пекла. Коли вони прийшли, політик був вражений: гольфу немає, клубу теж, друзі варяться в казанах, навколо ходять страшні чудовиська. Тут прибіг диявол і поклав на плече політика свою лапу з величезними кігтями.
– Я не розумію, – сказав політик. – А що трапилося? Вчора тут було так класно: вино, дівчинки, танці, а зараз мої друзі горять у вогні! Як же так?
Диявол посміхнувся і відповів:
– А чого ж ти хотів, старина? Вчора була передвиборча компанія, а сьогодні ти проголосував!
