Ми вибираємо колонізацію Марса або “сталий розвиток” на останньому березі Землі? (відео)
Ми вирушаємо в це нове море, тому що необхідно отримати нові знання і завоювати нові права, які необхідно завоювати й використовувати для прогресу всіх людей … Ми вибираємо політ на Місяць в цьому десятилітті й робимо інші справи не тому, що це легко, а тому, що це важко. Тому що ця мета буде служити для організації та вимірювання кращих наших енергій і умінь, тому що ця задача – та, яку ми готові прийняти, яку ми не бажаємо відкладати, і в якій ми маємо намір перемогти. (Джон Ф. Кеннеді, 12 вересня 1962 року).
Декілька років тому в одній науково-популярній статті я прочитав досить цікаві думки про освоєння Місяця та Марса. Для чого потрібно освоювати ці планети? І як освоювати ці планети?
Зараз на теренах інтернету «мандрують» дві думки, цілком протилежні:
Перша: Краще досліджувати космос – безпілотним (роботизованим) методом. Марсіанський проєкт – дуже дорогий, кошти краще використати на Землі …
Друга, до якої приєднуюсь і я:
А на Землі людині що робити? Майже 50 років тому (14 грудня 1972) остання людина пішла з Місяця. Міжпланетна пілотована програма припинилася. Людство заощадило кошти? І що – допомогли людству ці кошти? Схоже, ні – оскільки не видно ніяких досягнень, крім Великого інформаційного смітника, Великої рецесії (яка опустила усереднену прибутковість інвестицій нижче нуля), Великого майнового розшарування (яке лякає навіть надбагатих плутократів), і Великий карантин (з якого не вийти в рамках сформованої глобальної політичної системи).
Між іншим: різниця в комфорті між життям на нескінченному карантині (самоізоляції) і життям в марсіанському селищі – не дуже-то помітна. При тому, що на Марсі селища можна розвивати, а на Землі – ні.
-Досліджувати космос – безпілотним (роботизованим) методом, це чудово, тільки при умовах, що роботи підготують шлях і майданчик для людей. Інакше який сенс в цих дослідженнях?
Марсіанський проєкт – дуже дорогий? Так, дуже дорогий.
Перший пілотований політ на Марс з екіпажем 6 астронавтів, і загальною тривалістю місії приблизно півтора року, обійдеться орієнтовно у 20 мільярдів доларів.
Ціна будівництва марсіанського міста – близько трильйона доларів.
Це дуже багато – але людство витрачає приблизно стільки ж ЩОРОКУ на військові витрати.
Далі, за Паризькою угодою людство повинно витрачати у два з половиною рази більше на гальмування прогресу заради “сталого розвитку”.
Великий карантин обійшовся в 2020 році приблизно в чотири рази дорожче, ніж будівництво марсіанського міста.
У поточному 2021 році Сенат США схвалив пакет Байдена у 2 трильйони доларів “на боротьбу з наслідками пандемії” – це два марсіанських міста.
Бачимо, що марсіанський проєкт дешевший будь-якого з нинішніх “глобальних проєктів порятунку”, при тому, що на відміну від згаданих земних проєктів – марсіанський проєкт окупиться, як окупилася Місячна програма.
У 30-ту річницю висадки людини на Місяць директор Інституту космічної політики у Вашингтоні Джон Логсдон стверджував: місячна програма себе багаторазово окупила вже тим, що привабила в науку і техніку тисячі молодих фахівців.
…Такі ось справи…
Та чи потрібно людині колонізувати інші планети? Риторичне запитання.
Олексій Фазекош, голова Ради адвокатів Закарпатської області,
кандидат юридичних наук
