Притча про цвяхи
У одного чоловіка був дуже запальний син. І ось одного разу батько дав юнакові мішечок з цвяхами і попросив кожного разу, коли він не стримає свого гніву, вбити один цвях в стовп огорожі.
У перший день в стовпі було декілька десятків цвяхів. На іншому тижні він навчився стримувати свій гнів, і з кожним днем число забитих в стовп цвяхів стало зменшуватися. Хлопець зрозумів, що легше контролювати свої емоції, ніж забивати цвяхи.
Нарешті прийшов день, коли він жодного разу не втратив самовладання. Він розповів про це своєму батькові і той сказав, що на цей раз кожен день, коли синові вдасться стриматися, він може витягнути з стовпа по одному цвяху.
Йшов час, і прийшов день, коли він міг повідомити батька про те, що в стовпі не залишилося жодного цвяха. Тоді батько взяв сина за руку і підвів до огорожі:
«Ти непогано впорався, але ти бачиш, скільки в стовпі дірок? Він уже ніколи не буде таким як раніше. Коли говориш людині що-небудь зле, у нього залишається такий же шрам, як і ці дірки. І не важливо, скільки разів після цього ти вибачишся – шрам залишиться».
