Українці в Угорщині та угорці в Україні, ч. 1

Після невдало шантажу  та обшуків СБУ в будинку голови КМКС Ласло Брензовича та антиугорської істерії у ЗМІ у багатьох українців, мабуть,  виникають питання: А як живуть українці в Угорщині? Мене теж зацікавило це питання. «Порився» в інтернеті і накопав досить багато цікавих фактів, які вирішив викласти у статті та порівняти права та життя українців в Угорщині, а угорців в Україні.

Не забуваймо ще одне: українців разом з русинами офіційно проживає біля 3 тисяч, а угорців в Україні більше 150 тисяч.

 Деякі факти про права української національної меншини в Угорщині

В Угорщині проживають представники 30 національностей, 13 з яких офіційно визнані державою, як історичні національні меншини: болгари, вірмени, греки, німці, поляки, роми, румуни, русини, українці, серби, словаки, словенці та хорвати.

Кожна  визнана національна меншина в Угорщині має державний орган самоврядування, який фінансується державою.

Державне самоврядування українців Угорщини (ДСУУ) — це офіційний орган української національної меншини в Угорщині.

Пісня «Свіча» (слова Богдана Стельмаха, музика: Мирослав Скорик «Мелодія»). UKRTVHU BUDAPEST

Правовий статус української національної меншини в Угорщині визначається Конституцією Угорщини, Законом Угорщини “Про права національних меншин” від 2011 року та українсько-угорською Декларацією про принципи співробітництва із забезпечення прав національних меншин від 1991 року.

Закон «Про права національних меншин» визнає, що українська етнічна група є національною меншиною Угорщини (за чисельністю посідає сьоме місце серед 13-ти історичних національних меншин країни; на території Угорщини проживає біля 3000 українців), оскільки виконує наступні умови цього Закону: протягом хоча б ста років проживає на території Угорщини, становить меншість за чисельністю по відношенню до решти населення, члени якої є угорськими громадянами, її відрізняє від іншої частини населення своя мова, культура, традиції, а також вона проявляє почуття спільності, метою якого є збереження своїх цінностей. А, отже, має всі права національних меншин Угорщини:

• свободу вибору особистості;
• право використання рідної мови, використання особистих і громадських імен власною мовою;
• розвиток і підтримку своєї культури;
• право на освіту рідною мовою;
• право на самоврядування.

Oсновна місія та обов’язок Державного самоврядування українців Угорщини — забезпечувати українській національній меншині Угорщини широкий спектр прав окремих українців та української громади, беручи до уваги цей Закон, а також Міжнародний пакт ООН про громадянські та політичні права, Європейську хартію регіональних мов або мов меншин та Рамкову конвенцію про захист національних меншин.

Державне самоврядування українців Угорщини вперше обране українською спільнотою в 1998 році, складається з 15-ти депутатів, переобирається один раз на п’ять років.

Українці в парламенті Угорщини

Кандидат від національних меншин отримує мандат у парламенті у разі, якщо за нього віддали голоси ¼ кількості виборців від встановленої для партій квоти. У разі, якщо кандидат від національних меншин не набере кількості голосів, необхідних для отримання повноцінного мандату депутата, він проходить до парламенту як речник цієї національної меншини з усіма правами депутата, окрім права голосу під час парламентських голосувань.

Вибори до парламенту Угорщини 8 квітня 2018 року стали другими після прийняття нової Конституції Угорщини, яка набула чинності 1 січня 2012 року. Відповідно до нового виборчого закону, чергові вибори тепер проводяться раз на чотири роки за змішаною мажоритарно-пропорційною системою, а виборчий процес передбачає єдиний тур голосування і обрання 199 депутатів замість 386-ти: 106 обираються у персональних округах (від кожного округу обирається один кандидат); 93 обираються за територіальними округами.

З 2014 року речником української громади в Державних Зборах Угорщини була Ярослава Хортяні. У 2018 році обрана Брігітта Суперак.

Привітання  святого Миколая – 2020.   UKRTVHU BUDAPEST

Українська мова у вищих навчальних закладах Угорщини

В Угорщині є три вищі навчальні заклади, в яких викладається українська мова:  будапештський університет ім. Лоранда Етвеша, Інститут славістики Сегедського університету та Ніредьгазький університет.

Довгий час завідуючим кафедри української мови та культури Ніредьгазького університету був доктор Удварі Іштван, один з найвідоміших і найбільш продуктивних дослідників української мови у всьому світі, професор, який добре знався на багатьох слов’янських мовах, українській, російській, русинській, словацькій, польській, і зробив вагомий внесок в угорсько-українську лексикологічну справу. Завдяки йому побачив світ результат величезної лексикографічної роботи – перший і єдиний у світі шеститомний українсько-угорський словник.

Угорщина сприяє розвитку культури українців на своїй території

У 2003 році в Угорщині був створений і успішно діє український театр. Тоді вперше на угорській сцені прозвучала невмируща класика української літератури, славнозвісна «Наталка Полтавка» Івана Котляревського

Це були перші кроки, велика клопітка робота, перші успіхи і перша театральна сторінка в історії тутешнього українства. За час свого існування театр шість разів успішно брав участь у Міжнародному фестивалі національних театрів Угорщини «Arkusz» (Аркус).

Зусиллями колективу, незважаючи на різного роду труднощі та перешкоди, угорська сцена побачила «Наталку Полтавку» І. Котляревського, «Мати Наймичку» Т. Шевченка, «Бой-жінку» Квітки-Осно­в’я­ненка, «Украдене щастя» І.Франка, «У неділю рано…» О.Кобилянської, «За двома зайцями» М.Старицького, «По ревізії» М.Кропивницького, «Обережно жінки» Андрія Курейчика, поетично-музичну постановку за музикою із опери Миколи Аркаса «Катерина» за поемою Т.Шевченка.

– Ясна річ, створення театру не було одномоментним актом, одноразовою дією. Навіть в Україні це – непроста справа. А в чужоземному середовищі – і поготів, – розповідає в одному зі своїх інтерв’ю засновниця і художня керівниця театру Олександра Корманьош-Бакляк. – Восени 2003 року мені вдалося сформувати театр. Весною наступного року ми вже дебютували на Третьому фестивалі театрів національних меншин Угорщини з виставою «Наталка Полтавка» Івана Котляревського. Презентуючи глядачам українську трупу, головний директор театрального фестивалю Ондраш Фріддєші зауважив тоді: «Невелика – всього піврічна – біографія Українського національного театру Угорщини не завадила знайомству глядачів із майстерним сценічним втіленням класичного твору української драматургії».

А після вистави Наталія Бартаї-Драгоманова, двоюрідна племінниця Лесі Українки, онука відомого українського громадського і культурного діяча Михайла Драгоманова, сказала: «Я сиділа, і не вірила своїм очам, вухам, що тут, у залі угорського столичного театру, йде українська п’єса, поставлена українцями Угорщини, де живу понад півстоліття».

Українські пам’ятники

11 липня 2007 року в Будапешті було відкрито пам’ятник Тарасу Шевченку. В урочистому відкритті взяли участь: Президент України Віктор Ющенко, Президент Угорщини Ласло Шойом, Голова Державного Самоврядування Українців Угорщини Ярослава Хортяні, члени української громади, дипломати та урядовці.

Пам’ятник встановлено на кошти підприємства «Дунафер» за ініціативи Державного Самоврядування Українців Угорщини. Монумент стоїть у мальовничому скверику Будапешта у ІІ районі, неподалік греко-католицької церкви на правому березі Дунаю (в Буді) навпроти МЗС Угорщини, на перехресті популярних туристичних маршрутів.

Висота бронзового монумента з мармуровим підніжжям сягає трьох метрів.
Постать Кобзаря схилена в глибокій задумі. Лівою рукою він підпер підборіддя, у правій руці тримає книгу, закладену пальцем.
У підніжжя пам’ятника видніється напис українською та угорською мовами: Тарас Шевченко (1814-1861) український поет.

Автор монументу: львівський скульптор Іван Микитюк.

23 березня 2013 року площу у ІІ районі Будапешта, де встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку, офіційно перейменовано на майдан імені українського поета.

Таке рішення прийняли Збори угорської столиці 3 жовтня 2012 р.

Перший в Угорщині майдан Тараса Шевченка з’явився з ініціативи самоврядування українців ІІ району Будапешта за підтримки Державного самоврядування українців Угорщини і місцевої влади ІІ району столиці.

У церемонії офіційного відкриття майдану Тараса Шевченка взяли участь представники угорського уряду, самоврядування ІІ району угорської столиці, Державного і місцевих самоврядувань українців Угорщини, українського посольства, численна громадськість.

Пам’ятник Королю Андрашу І та його дружині, українській княгині Анастасії відкритий 17 листопада 2001 року у Тігані, на пагорбі біля Тиханьського абатства, що знаходиться на березі Балатону. Пам’ятник встановлено на кошти Державного самоврядування українців Угорщини та Тіханьського місцевого самоврядування. Пам’ятник відкрили Міністр культури і мистецтв України Юрій Богуцький та Політичний держсекретар Міністерства…

Меморіальна дошка присвячена українському філософу і письменникові Григорію Сковороді була відкрита 20 березня 1998 року у славному місті виноробів – Токаї. Урочисте відкриття пам’ятної дошки здійснили мер Токаю Янош Майер та представники Товариства української культури в Угорщині. Меморіальну дошку встановлено на кошти Товариства української культури в Угорщині та КМКС.

Урочисте відкриття пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні відбулося 29 квітня 2009 року в самому центрі Будапешта, в його п’ятому районі на площі Шандора Петефі на лівому березі Дунаю – на перехресті популярних туристичних маршрутів, території, віднесеної до світової культурної спадщини.

У відкритті пам’ятного знаку взяли участь Президент України Віктор Ющенко, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Угорщині Дмитро Ткач та голова Державного самоврядування українців Угорщини Ярослава Хортяні, представники мерії Будапешту та п’ятого району угорської столиці, угорських політичних партій, депутати Державних Зборів Угорщини, представники української громади Угорщини.

Пам’ятники жертвам Голодомору в Україні були відкриті також в Сеґеді, Ніредьгазі, Чемері.

Перелік українських пам’ятників на території Угорщини можна продовжити. Вартує з цієї причини відмітити два моменти: майже всі пам’ятники були побудовані за кошти Угорщини та кошти Державного самоврядування українців Угорщини, яке  теж фінансується з державного бюджету Угорщини; на всіх урочистих заходах українців Угорщини використовується українська державна символі та виконується Гімн України і це не викликає ніяких негативних реакцій з боку держави та громадськості Угорщини.

В угорській  пресі не зустрів жодного повідомлення про переслідування українців в Угорщині.

А як живуть угорці в Україні? Про читач може довідатись в наступній частині публікації.

Використано офіційні джерела українських громадських організацій В Угорщині та офіційні сайти парламенти та Уряду Угорщини.