Федор Манайло – знамный карпаторусинськый малярь, Народный малярь Украйины, член Націоналної Спілкы малярюв Украйины. Мальовав маслом, темперою й акварельов. Вчинив изры картин у вшилякых жанрах, а такой мозаїку діла фасадув й фойє клубув, кінотеатрув, ресторанув, готелюв, турбаз, автобусных остановок. Робив й як книжковый илустратор – офор
Опубліковано в Культура
Русины Подкарпатя за свою тяжку исторію пережили много бідовань и єдным из такых трафункув было масовоє втіканя нашых людий до Росії по анексії края Мадярщинов и зачаткови Другої світової войны. Товды совітськоє войсько дойшло аж до Карпатськых перевалув и простакуваті русины думали, што там, в СССР, буде їм хосен. Айбо каждый из тых, тко перейшов гатар, дустав от 3 до 5 рокув концтаборув ГУЛАГА за статьов 80 УК УССР «за нелегальный переход границы между Венгрией и СССР». У лагерях Мордовії читаво подкарпатськых русинув загибло. И, бизувно, повмирало бы їх май булше, кебы не Павел Цібере, чоловік, котрого называвуть русинськым Валенбергом.
Опубліковано в Статті
З епістоларного наслідства Александера Духновича
Опубліковано в Статті
П'ятниця, 24 квітня 2020 12:21

Александеру Духновичу - 217

24 апріля 1803 рока у селі Тополя, близь Сніны родив ся Александер Духнович. Родителями го были уніатськый сященник Василь Духнович и Марія Гербер.
Опубліковано в Статті
Нещодавно в українській державі було прийнято закон «Про забезпечення функціонування державної мови». Їм проголошується повна українізація шкіл, телебачення і багато чого іншого. Росіяни, угорці, словаки та русини в Україні  — стали громадянами другого сорту.
Опубліковано в Інтерв'ю
У подкарпатському русинському двиганьови за тоты рокы, што у ньому участвову, видів им вшиляку челядь.
Опубліковано в Статті
Сотні тисяч закарпатців уже майже 80 років вклоняються перед виробами Майстра. Вирізьблені ним іконостаси — справжні твори мистецтва. А створював їх великий Майстер і у співпраці з великим Художником, добрим своїм товаришем Йосипом Бокшаєм. Але якщо ім’я художника належно збережене історією, то ім’я талановитого майстра-різьбяра Івана Павлишинця, на жаль, незаслужено забуте.
Опубліковано в Статті
Статя знамного в краю політолога Михаила Зана присвячена 30-й рочници організації першої на Подкарпатю русинської організації «Общества карпатськых русинов». Мавучи дяку обєктивно высвітлити товдышні дійства, Михаил Петрович, обперавучи ся даколи на полярні жерела информації, подає не лем исторію появы Общества, а и тоты процесы, што чинили ся кругом нього. Такой п. Зан из высоты 30-ручної давности дає оцінку резултатув русинського двигая у краю, вказує на його хосны и недостаткы.
Опубліковано в Статті
Трафив ми на очи вчора пост поета Андрія Любкы на ФБ од 14.02.20, де тот просить заперти «Русинську родину» ги май великоє зло у світі:
Опубліковано в Культура
17 січня у конференц-залі Центру культур національних меншин Закарпаття відбулося засідання Громадської організації «Русинський культурологічний клуб» (голова Юрій Шипович).
Опубліковано в Суспільство
Сторінка 1 з 4
Реклама