Вівторок, 23 липня 2013 19:27

Тріумф Армстронга чи "Місячна змова": факти, версії, домисли Головна новина

Тріумф Армстронга чи "Місячна змова": факти, версії, домисли
Сорок чотири роки тому, 16 липня 1969 року, о 13:32 за Грінвічем США здійснили успішний запуск космічного корабля "Аполлон-11", який уперше доставив екіпаж землян на Місяць. Вже за кілька днів, 21 липня, командир корабля Ніл Армстронг здійснив "один маленький крок для людини, але гігантський стрибок для всього людства".

 

Польоти на Місяць стали результатом космічної гонитви між двома наддержавами того часу - Сполученими Штатами й Радянським Союзом - і справжнім випробуванням для політики, економіки й науки по обидва боки Атлантичного океану. Проте дорога до супутника Землі видалася настільки довгою і складною, що дехто з науковців і досі сумнівається у правдивості цієї історії...

 

Війна не на життя, а за Космос...

Протистояння між СРСР і США у другій половині минулого століття вилилося не тільки в гонку озброєнь, а й у справжню боротьбу за Космос. 4 жовтня 1957 року знекровлений війною Радянський Союз усупереч усім прогнозам здійснив справжній технологічний прорив - вивів на орбіту перший штучний супутник Землі. Водночас спроба американців наздогнати СРСР та запустити в грудні того ж року супутник "Авангард" обернулася національною ганьбою: ракета-носій вибухнула, навіть не відірвавшись від стартового майданчику.

Американці болісно переживали свій технологічний провал. "Технічна перемога радянських науковців призвела США до політичної поразки", - наголошували сторінки The New York Times. 33-й американський президент Гаррі Трумен звинувачував свого наступника Дуайта Ейзенхауера в "нездатності використовувати величезні технічні можливості країни". Сам же Ейзенгауер визнав, що запуск радянського супутника "розкрив психологічну вразливість ідей США".

Домогтися переваги над Радянським Союзом в галузі ракетобудування й дослідження космосу пообіцяв обраний у листопаді 1960 року президент США Джон Кеннеді. "СРСР йде вгору, а ми топчемося на місці. Я вважаю, що нам час змінити це", - заявив він в одній із своїх промов. Проте на США чекала чергова поразка: 12 квітня 1961 року радянський космонавт Юрій Гагарін став першою людиною в Космосі.

Реакцією на політ Гагаріна з боку США стала інтенсивна робота щодо розробки космічних технологій. Менш ніж за рік, 20 лютого 1962 року, Джон Гленн здійснив повноцінний орбітальний політ. Поступово США почали наздоганяти СРСР у Космосі, замахнувшись на одне з найбільших досягнень цивілізації - політ людини на Місяць.

 

Запеклі бої за Місяць

У вересні 1962 року, виступаючи перед широкою аудиторією на стадіоні Rice University, Кеннеді заявив, що США неодмінно стане лідером у дослідженні Космосу, висадивши першу людину на Місяць. Американці надто сильно прагнули реваншу, тому цей амбітний план втілювався в життя шаленими темпами. Тож Джон Кеннеді запропонував програму "Аполлон" загальною вартістю до 25,4 млрд доларів.

У жовтні 1968 року троє астронавтів на борту "Аполлона-7" провели на орбіті 11 днів. Наступний корабель, "Аполлон-8", вперше облетів навколо Місяця. Екіпаж "Аполлона-9" випробував місячну кабіну на навколоземній орбіті. А запуск "Аполлона-10" став генеральною репетицією, під час якої був випробуваний посадочний модуль на селеноцентричній орбіті. Завдання президента Кеннеді виграти бій за Місяць було виконано 21 липня 1969 року, коли з "Аполлону-11" на цей супутник уперше ступила нога землянина.

Радянський Союз намагався не відставати в місячних перегонах, почавши відпрацьовувати політ на Місяць у 1968 році. 15 вересня в космос полетів "Зонд-5" з двома черепахами на борту. Він успішно здійснив обліт Місяця й повернувся на Землю. 10 жовтня того ж року був запущений "Зонд-6", на якому відпрацьовувалося пілотування. Супутник вдало виконав програму на орбіті, однак розбився при спробі посадки на твердий грунт (а не на воду, як раніше). Це змусило перенести політ "Зонда-7", який міг би пілотувати космонавт. Невдовзі програма була згорнута.

Радянському Союзу так і не вдалося відправити людину на Місяць, тоді як США в 1969-1972 роках зробили це шість разів.

 

Перемога чи глобальний обман?

Америка святкувала перемогу, адже здійснила не лише прорив у науці, а й здобула міжнародне визнання й повагу. Свідками початку нової ери в освоєнні космосу та історії США стали понад 500 млн телеглядачів у всьому світі. Доказом того, що американці побували на Місяці, стали аудіо- та відеозаписи, фотознімки, а також інші документальні матеріали.

Всупереч цьому в середовищі фахівців стала поширюватися думка, що з польотом американських "Аполлонів" на Місяць не все гаразд. Причому першими заявили про це не в СРСР, як було би логічно припустити. Недовіра виникла серед самих американців.

Уже за рік після першого сходження на Місяць вийшла книга математика Джеймса Крайні "Did man land on the Moon?" ("Чи висаджувалася людина на Місяць?"). Автор, як зрозуміло з назви, поставив під сумнів факт успіху місячної кампанії "Аполлон".

У 1976 році світ побачила книга письменника Білла Кейсінга "We Never Went to the Moon" ("Ми ніколи не були на Місяці"). Саме він виділив основні моменти, які суперечили офіційній версії подій.

На його думку, рівень технологічного розвитку NASA на той момент не дозволяв послати людину на Місяць. На офіційних знімках автор помітив відсутність зірок, не властиві описаній ситуації оптичні аномалії та прапор, що майорить у вакуумі. Серед аргументів не на користь офіційної версії Кейсінг також назвав відсутність слідів приземлення космічного апарату. Крім того він зауважив, що фотоплівка взагалі мала розплавитися від температури на супутнику Землі.

Щороку доказів глобальної омани ставало дедалі більше. Деякі з них були спростовані, деякі - ні. Виникла навіть ціла теорія про "Місячну змову". Її центральна ідея - твердження, що під час американської космічної програми "Аполлон" висадки людей на Місяць не було, а документальні факти уряд США просто сфальсифікував.

Справедливо зазначити також про існування "контртеорії" - про виявлення на Місяці ознак інопланетної цивілізації. За цією версією, спецслужби США, аби зберегти більш важливу таємницю, спровокували "витік" дезінформації про інсценування реальних польотів. Натомість ця теорія не здобула широкої підтримки серед фахівців-скептиків.

 

Перспективи на майбутнє

Вже понад чотири десятки років точаться суперечки з приводу того, чи ступала нога землянина на Місяць. Час від часу виникають нові "претензії" до програми "Аполлон" та навпаки - знаходяться нові докази перебування американців на супутнику Землі.

Утім після закінчення радянської космічної програми "Місяць" (1958-1976 рр.) та американського "Аполлону" дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів практично припинилися. Лише на початку XXI століття Китай оприлюднив власну програму освоєння Місяця. Вона крім доставки місяцеходу (друга половина 2013 року) та відправки грунту на Землю (2017 рік) передбачає також будівництво місячних баз (2030 рік).

Вочевидь, це змусило інші космічні держави знову розгорнути місячні програми. Так, Європейське космічне агентство 28 вересня 2003 року запустило перший місячний зонд "Смарт-1", а Вашингтон у 2004 році оголосив про плани створення нових пілотованих космічних кораблів, здатних доставляти людей на Місяць, щоб закласти до 2020 року перші місячні бази. Подібні амбіції висловила й Росія.

Можливо, зовсім скоро ми почуємо про лідерів нових змагань за Місяць. А поки що у світі відзначають чергову річницю запуску корабля, який вперше доставив екіпаж землян на Місяць, щоправда багато хто вкотре згадує про глобальну "Місячну змову".

Ліна Клепач, КИЇВ. 16 липня 2013 року.

http://www.ukrinform.ua

Оцініть матеріал!
(0 голосів)


Переглядів: 1043

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама