Понеділок, 12 листопада 2018 11:06

ПОДКАРПАТСЬКЫЙ ВЫНАХОДНИК АВҐУСТИН ЄНКОВСЬКИЙ

ПОДКАРПАТСЬКЫЙ ВЫНАХОДНИК АВҐУСТИН ЄНКОВСЬКИЙ
За Авґустина Єнковського мало тко из нас чув и знає. Мені ся до днесь трафляли про нього матеріалы. В Интернеті читав им за знамну годинку на будôві Хрестовоздвиженського греко-католицького кафедралного собора в Ужгороді, котру за свôї грôші купив священник из Салдобоша Авґустин Єнковський.

Писало ся там, же Єнковський быв не лем меценатом, ай талантливым вынаходником.
Недавно куповав им уд чужôї жÿночкы старі потрепані книжкы. При тому посиловала ня задарь узяти уд неї и папку из старым, жовтым папірьом, котроє хотіла вушмарити. Дале ся вказало, же то суть изглядованя з 50-60 рокÿв XX стороча нашого земляка з Дубровки Ужгородського района, краєписця Юрія Качія (1925 – 1990). Матеріалы ня просто поразили, особенно записы уд 10 марца 1967 року. В єдному из них писало ся за Авґустина Єнковського. У рукописови много біографічных даных за нього, якых сперед того ниґде не находив им. Прочитав им, же єднôв из першых, тко помнянув у свôюй публікації геніального Єнковського, была Бабота Любиця з Пряшова – кандидат філософськых наук (журнал «Дружно вперед», 1990). А то на 23 рокы пÿзніше, як Качій Юрій робив над біографійôв Єнковського?! Зато я ся насмілив даяк поправити ситуацію: на основі записÿв Ю.Качія написати статю, в котрÿй бы м высвітлив матеріал за геніалного вынаходника, котрого днесь челядь мало знає. А само собôв, обы не пропав труд Качія Ю.Ю., якого межи нами вже не є.

Ярослав Бланар

ПОДКАРПАТСЬКЫЙ ВЫНАХОДНИК
АВҐУСТИН ЄНКОВСЬКИЙ

Качій Ю. пише, же минувшина Подкарпатя до днеська не знає ани єдного вынахода, на котрый ся мож потворити. Из тôї причины не мали сьме и публікацій за вынаходникÿв нашого краю. Завто мусиме повісти доброє слово за Авґустина Ивановича Єнковського – талантливого подкарпатського конструктора кÿнця XIX – зачатку XX віка, котрый не заслужено забытый.

На данном изображении может находиться: 1 человек
Родив ся Авґустин Єнковський у 1833 рокови у селі Сачурово Земплинської жупы (днесь округ Вранов, Словакія) у фамилії управителя панськым маєтком. Коли быв дітваком, доста ся напозерав на тяжку роботу простых людий на панськÿм полю. Годно быти, же вÿн уже тогды задумовав ся над тым, як вынайти штось такоє, обы полегшити тяжку ручну роботу, механізовати єї. 
Учив ся в Ужгородськÿй и Кошицькÿй гімназіях. Його интересовали математика и машины. Мав дяку стати инженером. Айбо не так ся стало. По настойованю нянька з мамкôв в Ужгороді кончив духовну семінарію и став священником. Из 1858 року служив у Ракошині, потому перебрав ся на Мадяры, де жив 20 рокÿв. Там ся тоже напозерав на тяжкый труд мадярськых косарюв ай женцюв. И прийшло му на розум сконсруйовати машину, што жне и вяже снопы (прототип днешнього комбайна), над якôв робив шість рокÿв. Вынаход запатентовав у 1873 році. Айбо не поберовав воплотити проект, бо не мав тулько гроший. Не помогли му и мадярські аграрії. Не найшôвши подпоры дома, Єнковський пÿшôв до Росії. 

На данном изображении может находиться: небо, на улице, природа и текст


У чужôму крайови до снопоязалної машины выявили бÿлшый интерес. У 1875 рокови на судностройителному заводі князя Шіпова у Костромі над Волгôв пробовав зобрати вынайдену машину. Айбо, як пишуть изглядателі, довести до кÿнця роботу не вдало ся, бо дакотрі деталі до комбайна справили не добрі, не так, як хотів карпатськый вынаходник. Вернув ся домÿв Авґустин Єнковський ни з чим. Припускавуть, же инженер, котрый командовав проектом, нароком саботовав роботу. Аргументом сього є то, што тот инженер перебрав ся до Америкы, и там продавав украдені вынаходы. 
У 1880 рокови Єнковського перевели у Салдобош (стара назва Стеблівкы, Подкарпатя), де службу Божу правив аж до смерти. 
Єнковський Авґустин Иванович – автор такых вынаходÿв: ткацької и пряділної машины; машинкы на ряхованя, котра множила, ділила, провадила вшиліякі ліченя; спеціалных вуликÿв про пчолы, за котрі дÿстав Диплом на пчолярськÿй выставци у Будапешті; трактора; квадратно-гніздовôї сіячкы; скорострілної пушкы. Робив наш земляк и над еропланом.
За вынаходы у 1893 році Єнковського приняли членом Парижської Академії вынаходникÿв, котра нагородила го дипломом из золотôв медальôв. 
У 1895 році вÿн зарегістровав у Росії другый свÿй привілей на вынаход «Механізма двиганя суден при помочи систем лопаток из зворотно-горизонталным ходом». Сконструйованый механізм помагав кораблям розвивати у 6 раз бÿлшу скорость, ги мали товдышні пароплавы. Жаль, айбо из тым вынаходом стало то же, шо из снопоязалнôв машинôв. Мадярськый уряд вынаход не восприйняв. Пÿзніше Єнковський писав керовникови Морського міністерства Росії адміралови Лихачову, у якому силовав свÿй вынаход у Російськÿй имперії хосновати задарь, бо не має на далшу розробку гроший.
Кроме того, прославив ся Авґустин Єнковський свойим ошколованьом (знав шість языкÿв), умілськым талантом, докторськôв и просвітительськôв роботôв. Много помагав простым людьом: у с.Пиричі постройив нову церьков, в Нирь-Пилиші – школу. Про селян Салдобоша купив бÿлше ги 200 гектарÿв толокы и ліс, жебы мали дрыва. А годинка, котру купив за свôї гроши у Відню, до днесь в Ужгороді парадить Кафедралный собор греко-католикÿв.
Геніалный конструктор Авґустин Єнковський прожив 90 рокÿв. Одойшôв у вічность 22 януара 1923 року. Похованый у селі Стеблівка Хустського района.

У Стеблівці до днесь всокотили ся хыжа и грÿб Авґустина Єнковського

Жерела: 
1. Рукописна статя Качія Ю.Ю. од 10 марца 1967 року.
2. Інтернет-сторінка Стеблівської сільської ради: «Закарпатський винахідник Авґустин Єнковський. Едісон зі Стеблівки» (http://steblivka.rada.org.ua/zakarpatskij-vinahidnik-avgust…).

"Отцюзнина" №10

Оцініть матеріал!
(2 голосів)


Переглядів: 64

Авторизуйтесь, щоб мати можливість залишати коментарі

Нагадуємо Вам, що редакція видання не несе відповідальності за зміст матеріалів, які розміщені користувачами сайту.
Реклама